Чи може "Max" бути інструментом авторитаризму? Як Росія створює свій приватний месенджер.

Росія створює цифровий бар'єр, і ключовим інструментом у цьому процесі може стати не новий сайт чи телевізійний канал, а месенджер. У подкасті "Медіуми" Олена Чуранова, редакторка та фактчекерка проєкту StopFake.org, ділиться інформацією про те, як Росія прагне перетворити інтернет на зону абсолютного контролю.

Чи насправді цей додаток має потенціал витіснити Telegram та стати основним комунікаційним каналом серед росіян? Як уряд змушує студентів, чиновників і мешканців анексованих регіонів користуватися Max, інтегруючи його з державними службами, соціальними виплатами та щоденними справами? Чому, незважаючи на десятки мільйонів зареєстрованих користувачів, люди залишаються недовірливими до цієї платформи і намагаються уникати її контролю?

Ви можете підписатися на подкаст "Медіуми" на різних платформах, таких як Apple Podcasts, Spotify, SoundCloud, Megogo Audio, NV Подкасти, YouTube Music, YouTube та інших сервісах для подкастів.

00:00 "Max — віртуальна бар'єрна система, що російська влада створює навколо свого суспільства."

01:53 "Альтернативна точка зору просто не має шансу бути почутою."

04:18 "Люди підписалися, оскільки це було необхідно.";

06:23 "89 мільйонів – це офіційні користувачі, які не проявляють активності."

08:27 "У Max відсутнє наскрізне шифрування."

10:19 "Жителі окупованих територіях змушені встановлювати цей месенджер";

12:07 "З самого початку користувачі виявляли скептицизм щодо цієї платформи."

14:09 "Основним для Росії є наявність інструменту для здійснення контролю."

18:32 "Max був розроблений за прикладом китайського WeChat."

"Макс — це цифровий бар'єр, що його росіяни створюють навколо власного суспільства."

Вадим Міський: Поговоримо про російський "суверенний інтернет" і його новітні прояви -- цифрові інструменти, які російська влада запроваджує, щоб дедалі глибше контролювати населення. Росія тривалий час вибудовує власний закритий цифровий простір під гаслом "цифрового суверенітету". У країні та на тимчасово окупованих Росією територіях України активно впроваджують так званий національний месенджер "Max" -- це платформа, в якій намагаються поєднати спілкування людей, державні сервіси й офіційні інформаційні канали влади. Паралельно російська влада обмежує роботу альтернативних месенджерів і фактично змушує користувачів переходити на контрольований державою сервіс. Для початку поговоримо про те, що таке месенджер "Max"? Як би ви його описали? Оскільки російська пропаганда називає його чи не основним елементом інформаційного цифрового суверенітету. Що це означає?

Олена Чуранова: Один із методів інформаційного контролю. Це свого роду цифрова бар'єра, яку російські влади створюють навколо свого суспільства — як російського, так і білоруського. Реєстрація в таких системах можливa лише за наявності телефонних номерів з цих країн, які, у свою чергу, можна отримати лише при наявності паспортів Росії або Білорусі.

"Альтернативна думка просто не має можливості туди потрапити"

Вадим Міський: Навіщо їм це потрібно? Ми розуміємо, що Телеграм, вочевидь, має певні зв'язки і співпрацю з Кремлем. Росіяни й так масово користуються телеграмом. Є й інші месенджери, менш підконтрольні російському режиму, зокрема, вотсап і Signal. Водночас телеграм доволі широко поширений у Росії, Білорусі, на окупованих територіях, а також в Україні. Ми від цього потерпаємо. Чим Max вигідніший для російської влади, що вони фактично заганяють у це цифрове гетто своє суспільство?

Олена Чуранова: По-перше, це контроль. Хоча й телеграм підпадає під нагляд: відомо, що ФСБ і різні спецслужби мають можливість легко отримувати інформацію з цієї платформи. Проте, незважаючи на це, телеграм виступає певною мірою демократичною ареною для росіян. Тут вони можуть формувати групи матерів загиблих на так званій "спеціальній військовій операції" солдатів, об’єднуватися за інтересами, спілкуватися, висловлювати критику та обурення щодо ситуації в Росії. В будь-якому випадку, ця платформа дозволяє створювати групи, канали та обговорювати різні теми в коментарях, де думки можуть бути дуже різноманітними.

У цьому випадку ми спостерігаємо ретельно налагоджений механізм, в якому контроль над інформацією є надзвичайно строгим, і жодна альтернативна позиція не має шансів потрапити в цей простір. Якщо взяти, наприклад, блогерів, то для створення каналу слід виконати кілька умов. По-перше, необхідно зареєструватися у Роскомнадзорі та отримати відповідний реєстраційний номер. По-друге, потрібно вже мати певну кількість підписників — не менше 10 тисяч. Ця аудиторія повинна бути активною в соціальних мережах "ВКонтакте", "Однокласниках" або в Telegram. Отже, це вже визначені платформи. Тільки після виконання всіх цих вимог можна подати заявку на реєстрацію.

Вадим Міський: Отже, створити свій інформаційний канал, наприклад, у Telegram, де будь-хто може почати з нуля і поступово залучати підписників, неможливо? Для цього потрібно вже мати 10 тисяч підписників на одній з платформ, так?

Олена Чуранова: Так.

Вадим Міський зазначає, що реєстрація в Роскомнадзорі є обов'язковою. Це означає, що особа підлягає державному контролю. Необхідно надати інформацію про себе, включаючи паспортні дані, і взяти на себе відповідальність за висловлювання, які можуть бути неприйнятними для влади.

"Люди підписалися, оскільки це було необхідно."

Вадим Міський: Як справи з групами? Чи існує можливість організувати такі платформи, де учасники можуть вільно ділитися своїми думками? Чому, скажімо, матері зниклих безвісти росіян в умовах так званої "СВО" не створюють свої спільноти в "Max", а продовжують залишатися в Telegram?

Олена Чуранова: Ми не можемо туди зайти, тому що не є громадянами Росії. І не маємо цих паспортів і телефонів. Є різні неофіційні способи, як можна це моніторити, хоча для фактчекерів це було б дуже цікаво. За тим аналізом, який проводять навіть російські організації, таких груп там немає. Є обговорення, які створюються і нав'язуються Росією, наприклад, різні шкільні чати, чати дитячих садків, чати будинків. Ці групи вони змушені створювати. Водночас усі розуміють, що реєстрація відбувається за телефоном і паспортом, а все написане контролюється. Тому люди реєструються, читають повідомлення про домашні завдання чи комунальні питання, але будь-які інші думки там не висловлюють і коментарів не пишуть.

Різні моніторингові організації з Росії відзначають, що за десять місяців існування месенджер "Max" здобув нових користувачів. Проте, за рівнем активності, він все ще поступається як WhatsApp, так і Telegram. Багато людей реєструються у цьому додатку через обставини, які їх змушують. Російська влада створила такі умови, що альтернативи фактично немає. Спочатку це стосувалося державних службовців, а згодом і студентів. Наприклад, у Єкатеринбурзі були випадки, коли студентів могли відрахувати з університетів, якщо вони не встановлювали цей додаток і не підписувалися на певний перелік каналів. Це нагадує старі радянські практики.

"89 мільйонів -- це формальні користувачі, які не є активними"

Вадим Міський: Я переглянув повідомлення і спеціально досліджував інформацію про кількість користувачів месенджера "Max" на 2026 рік. На кінець січня 2026 року російські джерела стверджують, що кількість користувачів досягне 90 мільйонів. На сьогодні, за їхніми даними, ця цифра становить 89 мільйонів. Це досить значна кількість (для порівняння, все населення Росії, згідно з переписом 2021 року, складає трохи більше 147 мільйонів — "ДМ"). Проте є проблема з активністю цих користувачів: хоча вони формально зареєстровані, своє цифрове життя вони в основному ведуть на інших платформах, а цей сервіс залишається просто офіційним додатком на їхніх телефонах.

Олена Чуранова: Так, абсолютно вірно. До речі, нещодавно почали з'являтися заяви про те, що "Max" є одним із найшвидше зростаючих сервісів у мережі, перевершуючи Facebook і вже має 89 мільйонів зареєстрованих користувачів. Проте варто зазначити, що більшість з них є формальними і не виявляють активності. Навіть росіяни самі підкреслюють, що під час запуску цієї платформи стверджували, що всі користувачі перейдуть на "Max" і залишать Telegram. Але в реальності цього не сталося.

Різноманітні чиновники неодноразово оголошували про закриття своїх каналів і перехід на платформу "Max", стверджуючи, що вся важлива інформація буде доступна лише там. Проте, через кілька тижнів вони знову поверталися до Telegram, усвідомлюючи, що росіяни залишаються активними саме на цій платформі. Особливо під час виборів, коли потрібно взаємодіяти з аудиторією, важливо бути присутнім на тих каналах, де знаходяться люди. Те ж саме стосується і служб порятунку в Росії: в різних областях вони спершу закривали свої Telegram-канали на користь "Max", але врешті-решт поверталися, оскільки саме там могли ефективно комунікувати з громадськістю.

Тому фактично ми бачимо швидке зростання сервісу, адже диктатура використовує всі інструменти, щоб загнати туди людей. Водночас у реальності росіяни продовжують користуватися вотсапом і телеграмом.

"У Max відсутнє наскрізне шифрування."

Вадим Міський: Виходить, що це свого роду "потьомкінський" месенджер. Яка ситуація зі шифруванням? Відомо, що в Telegram є серйозні проблеми з цією функцією, адже вона не активована за замовчуванням. Щоразу, коли ви бажаєте розпочати зашифрований чат з кимось, потрібно вручну увімкнути так званий "секретний чат". На відміну від цього, у WhatsApp та Signal шифрування активується автоматично, тому додаткових дій не потрібно. А що стосується цього розрекламованого месенджера "Max", який просувається російською владою? Чи є там якась форма шифрування, чи все повністю під контролем?

Олена Чуранова зазначила, що у цьому додатку відсутнє наскрізне шифрування. Навіть ті, хто має проросійські погляди, визнають, що, завантажуючи цей месенджер, ви фактично відкриваєте двері для спецслужб, які можуть стежити за вашими повідомленнями та розмовами. Існує навіть кумедний ролик, створений за допомогою штучного інтелекту, де персонаж із мікрофоном обходить вулиці російського міста, запитуючи про "Max", на що люди відповідають: "З цим месенджером я ніколи не відчуваю себе самотнім, адже завжди є з ким спілкуватися".

Вадим Міський: Ця російська цифрова розробка стала справжнім джерелом для мемів.

"Мешканці окупованих регіонів вимушені користуватися цим месенджером."

Вадим Міський: Ми усвідомлюємо, що для росіян ризики є очевидними. Проте існують також загрози для нас, українців, особливо для тих, хто проживає на територіях, окупованих Росією. Наскільки мені відомо, там діє подібна політика: людей змушують встановлювати цей додаток на свої гаджети. Чи вірно я це тлумачу?

Олена Чуранова: Так, безумовно. Служба зовнішньої розвідки вже надала інструкції, які поширюються на тимчасово окупованих територіях. Вони настільки докладні і сформульовані в наказовому стилі, що вимагають не лише реєстрації, але й збереження всіх паролів і кодів у цьому застосунку, використання простих паролів та переведення туди всіх можливих сервісів. Альтернативи немає, оскільки це подається як нібито безпечний метод користування платформою.

Ця платформа фактично виконує функції державних сервісів. "Госуслуги" можна порівняти з нашою "Дією". Вони інтегровані з "Max", і доступ до них можливий лише через цей додаток. "Госуслуги" охоплюють такі питання, як пенсії, соціальні виплати та стипендії. Люди, які мешкають на окупованих територіях і змушені отримувати фінансову допомогу від держави-агресора, не мають альтернативи і вимушені використовувати цей месенджер. Це створює певні ризики, оскільки, окрім зазначених послуг, там присутні всі інформаційні канали. Виникає повністю контрольований інформаційний простір, що ще більше ізолює українців у цих регіонах, формуючи інформаційну бульбашку, до якої буде важко пробитися.

"З самого початку у людей виникли сумніви щодо цієї платформи."

Вадим Міський: У "Max" насправді немає реальної альтернативи державним та пропагандистським медіа. Яким чином це може вплинути на сприйняття реальності у людей? Чи існує ризик, що з часом глядачі залишаться виключно в "Max" і перестануть шукати інформацію в телеграмі, де можна знайти незалежних блогерів?

Олена Чуранова: Певним позитивом є те, як самі росіяни реагують на це. Коли почалася промокампанія і примушування, навіть за Google Trends було видно, що люди хвилювалися за безпеку й від самого початку демонстрували недовіру до цієї платформи. Якщо інструмент упроваджується таким способом і люди розуміють, що він контролюється спецслужбами, навряд чи він стане єдиним каналом комунікації та отримання інформації. Якщо існуватимуть інші платформи і майданчики, люди, які готові сприймати альтернативну інформацію, користуватимуться ними.

Одночасно значна роль належить інформаційному середовищу. Якщо особа щодня переглядає пропагандистські програми, вона вже занурена в цю парадигму, і навіть наявність "Max" навряд чи щось змінить. Проте, якщо людина прагне шукати альтернативні джерела інформації, вона докладе зусиль, щоб їх виявити.

Зараз уже з'являються інструкції, як обходити ці обмеження: люди купують дешеві телефони, встановлюють "Max" лише на них, щоб не використовувати застосунок на основному пристрої. Встановлюють додаткові програми, щоб обмежити збір даних. Водночас будь-який програміст скаже, що незалежно від платформи будь-яка інформація, яку людина публікує в інтернеті, може бути перехоплена. Тому, якщо є побоювання щодо безпеки, краще не писати інформацію в мережі.

"Для Росії головне -- мати інструмент контролю"

Вадим Міський: Отже, фактично всі дискусії опозиційного характеру, або ті, що не відповідають офіційним наративам, зосереджуються лише в домашніх умовах, на кухні, з вимкненими телефонами, аби жоден "Max" не зміг підслухати. Існує також інформація про те, що месенджер "Max" може збирати дані користувачів не лише за запитом спецслужб. Наприклад, у жовтні 2025 року на хакерському форумі Dark Forums з'явилося повідомлення від користувача, який стверджував, що отримав і опублікував у мережі повний дамп бази даних "Max". На той момент у базі містилося трохи більше 40 мільйонів записів. За його словами, у цій базі були присутні імена, прізвища, телефонні номери та інші персональні дані користувачів.

Ця інформація викликала великий інтерес, особливо враховуючи, що її оприлюднив Центр протидії дезінформації при РНБО. У зв'язку з цим виникає питання: чи дійсно існують серйозні загрози безпеці в месенджері "Max"? Чи дійсно російська влада байдужа до того, що доступ до даних можуть отримати не тільки вони, але й хакери та інші зацікавлені особи?

Олена Чуранова: Їм не цікаво. Яскравим прикладом є те, що при запуску цього месенджера процес впровадження відбувався з великим поспіхом. Користувачі почали завантажувати додаток, а незабаром представники ФСБ заявили, що він ще не пройшов комплексну перевірку на безпеку, і що деякі аспекти шифрування були недостатньо протестовані.

Якщо це відбувається на такому етапі, це свідчить про ставлення до безпеки. Для них головне -- мати інструмент контролю. Це пріоритет, щоб контролювати комунікацію в дитячих садках, школах, державних структурах, відстежувати переміщення людини, читати її повідомлення, здійснювати повний нагляд.

Вони, звичайно, заявлятимуть, що за допомогою цього месенджера можна ловити злочинців. Але для диктатури злочинцями є також люди з іншою точкою зору, які говорять, наприклад, що це не "СВО", а війна. У такому разі за допомогою цього месенджера людину можуть швидко ідентифікувати та притягнути до відповідальності.

Вадим Міський: Дійсно, тому що якщо злочинець хоче щось вкрасти, то навряд чи він створюватиме групу в месенджері "Max", надаючи свої паспортні дані для встановлення цього застосунку. Найімовірніше, це робитимуть на альтернативних платформах. Натомість за висловлення опозиційної думки тут є великий ризик.

Олена Чуранова: Цікаво відзначити, що коли цей месенджер почав отримувати популярність, і все більше людей почали реєструватися в ньому, російська влада активно закликала переходити саме на цю платформу, стверджуючи, що вона є безпечною. Проте, паралельно з цим, на ній почали з'являтися шахраї, які застосовували ті ж методи, що й в інших месенджерах, зокрема фішинг. У відповідь на це влада почала інтенсивно повідомляти про затримання таких злочинців, розповсюджуючи новини про їх арешти та покарання. Це подавалося як свідчення того, що платформа знаходиться під контролем і що там, нібито, дбають про безпеку користувачів.

"Max був розроблений, беручи за основу китайський WeChat."

Вадим Міський: Чи можна вважати це винятковим випадком? Які схожі методи застосовуються в інших країнах?

Олена Чуранова зазначає: "Розробка "Max" відбувалася за принципами, схожими на китайський WeChat, що робить його фактично копією. Росія з самого початку орієнтувалася на китайську модель. Раніше існував додаток "ТамТам", але він не отримав широкого поширення. Також розглядали "ВКонтакте". Важливо підкреслити, що "Max" є продуктом компанії "ВКонтакте", директором якої є син Кирієнка, що працює в адміністрації Путіна. Це свідчить про високий рівень контролю над цим інструментом. Таким чином, з самого початку йшлося про запозичення китайського досвіду."

Вадим Міський: Я, до речі, відвідував Китай, і там без WeChat просто не обійтись. Наприклад, замовити таксі без цього додатку неможливо. Це зовсім не те, що у Telegram. Хоча ми говоримо про зручність Telegram, варто зазначити, що в Китаї замовлення таксі виконується безпосередньо через WeChat, а не як окрема програма. У ньому можна підключити банківські картки, а також користуватись державними сервісами. Мені, звичайно, державні послуги не були потрібні, і я зміг розрахуватись зовнішньою карткою без особливих труднощів. Проте для спілкування в межах країни всі інші месенджери заблоковані, і WeChat стає єдиним варіантом. В іншому випадку, доведеться просто йти пішки, а Китай — велика країна, тому це не зручно. Чи намагаються зробити щось подібне й тут? Це кардинально відрізняється від Telegram, оскільки, незважаючи на його зручність, він лишається лише месенджером, тоді як WeChat фактично є альтернативним інтернетом. Усе ваше цифрове життя може відбуватись прямо в ньому, і вам не потрібно виходити за його межі.

Олена Чуранова зазначила: "Ми жартували про те, що Росія створить свій варіант інтернету, який ми назвали 'чебурнет'. Сервіс 'Max' є саме цим 'чебурнетом', над реалізацією якого вони працюють. Як він буде розвиватися та чи зможе зрости — це ще належить побачити. Найгірша ситуація спостерігається лише в Північній Кореї, де існує свій інтернет з всього лише 100 сайтами. І це все".

Вадим Міський: Очевидно, що навіть при закритті, у Росії з'явиться ще більше сайтів, але потрапляння у цифрове гетто стане сумною реальністю для великої країни з численним населенням. Це фактично нова форма залізної завіси, але в цифровому вимірі, яка поступово накриває цю частину світу. Як можна цьому протистояти? Чи здатне міжнародне співтовариство надати допомогу? Чи існують технологічні рішення, які могли б зменшити цей вплив, особливо для українців, які живуть на окупованих територіях?

Олена Чуранова: Міжнародні організації починають виражати свою стурбованість. Існує безліч заяв, які вказують на те, що впровадження цього механізму може бути ризикованим, адже це може призвести до цифрової цензури та формування цифрової завіси.

Щодо заходів протидії, експерти радять уникати встановлення цього додатку на основний телефон, яким користуються регулярно. Натомість варто розглянути можливість придбання недорогого пристрою для його установки. Відмовитися від застосунку повністю не вдасться, оскільки користувачі змушені використовувати функції, які надає держава-окупант. Також пропонується розробка додаткових програм, що можуть обмежити функціонування "Max", але їхніх розробників слід ретельно перевіряти. Окрім цього, рекомендується використовувати надійні VPN-сервіси для доступу до альтернативних джерел інформації.

Нагадаємо, в попередніх випусках подкасту "Медіуми" говорили з Костянтином Дульцевим про те, як війна та зруйнована інфраструктура вплинули на зимові види спорту в Україні, Дмитром Купирою про алкоголь, тютюн і медіа, Лєною Чиченіною про те, чому професійна розмова про кіно швидко перетворюється на токсичні срачі, Анною Бабінець про розслідування "Державні діти", Стасом Козлюком про те, чому Україні дедалі важче утримувати увагу світової аудиторії, Юлією Тимошенко з Ukraїner про те, як говорити з іноземною аудиторією так, щоб нас почули й правильно зрозуміли, Оленою Тараненко про те, як захистити себе від медіатравми, Денисом Зеленовим про роботу соцмереж "24 каналу", Дмитром Литвином про "Укрінформ", "УП", телемарафон та "офреки" для журналістів, Галою Котовою з Viber про те, як досвід роботи під час пандемії допоміг команді Rakuten Viber зростати після початку широкомасштабного вторгнення.