Вартість художника визначається його досягненнями, участю у виставках та особистою історією!

Слід регулярно прагнути презентувати себе в різних країнах.

Ви закінчили Львівський державний коледж декоративного й ужиткового мистецтва імені Івана Труша. Яку базу дав заклад, а чого навчилися самі?

Я завершив навчання на факультеті художньої кераміки, проте завжди мріяв стати живописцем. Ця мета стала основою всього мого навчального процесу. Дисципліна в коледжі допомогла мені сформуватися як художнику, хоча там існували свої традиції. Навчання було дуже інтенсивним. Моя індивідуальність як художника почала проявлятися в той момент, коли я почав відходити від установлених правил і слідувати своїм шляхом.

З чого почався ваш успіх, який дав зрозуміти, що ви на своєму шляху?

Мій творчий шлях розпочався з безлічі експериментів. З другого курсу я почав активно займатися мистецтвом, і тоді з’явились мої перші картини — вони були усвідомленими та не випадковими. На третьому курсі я провів свою першу професійну виставку, де представив близько тридцяти робіт. Це був значний захід, на який завітало багато гостей. Знайшовши свою власну стилістику та тематику, я почав шукати нові можливості для проведення виставок. У 2012 році я заснував проєкт SLAVA FROLOVA GROUP — фонд, що підтримує молодих митців в Україні. Це стало відмінним стартом для моєї кар'єри, і я почав активно виставляти свої роботи по всій країні. Проєкт відкрив мені величезні можливості для спілкування з іншими художниками та організаторами, і я поступово зрозумів, як функціонує цей світ. На той момент це був єдиний проєкт, який надавав підтримку молодим митцям.

Які теми ви досліджуєте у своїй роботі?

Я займаюся різноманітними темами в мистецтві, прагнучи до всебічного розвитку. Однією з основних напрямків є фігуративний живопис, де я з'єдную абстрактні елементи з людською природою та створюю різноманітні образи. Моя мета — зафіксувати момент часу, в якому живу, а також виразити свої ідеї та думки. Іншою важливою темою для мене є анімалістика; я досліджую мотиви, пов'язані з фламінго, биками, кіньми та пінгвінами. Останнім часом я зосередився на створенні картин із зображеннями зайців. Ще одна з моїх тем — флора, а також я досліджую ідеї порталів, до яких входять пейзажі та лісові сцени, а іноді й елементи космосу. Я іноді поєдную ці теми з абстракцією або природними мотивами. Нещодавно я почав активно працювати в абстрактному стилі.

Для того щоб стати частиною міжнародного проєкту, ви самостійно організовували експозиції в США. Чи є складним для молодого митця представляти свої роботи за кордоном?

Мій перший значущий міжнародний проєкт відбувся у 2015 році в Нью-Йорку, у приміщенні Організації Об'єднаних Націй, і називався Ukraine Exists. На цій виставці були представлені роботи, напевно, всіх художників України. Друга частина заходу зосереджувалася на відеодокументації подій, що відбувалися на сході країни. Після завершення цього проєкту я усвідомив своє бажання брати участь у великих виставках і почав активно над цим працювати. У 2017 році я провів персональні виставки в Чикаго та Нью-Йорку. Це був неймовірний досвід, адже організацією займався самостійно. Хоча друзі надавали допомогу, основна відповідальність лягла на мої плечі — від комунікації до транспортування. Логістика відіграє ключову роль у підготовці виставок. Загалом, бути художником — це затратне заняття. Попри те, що необхідно мати впізнаваність та свій стиль, для реалізації виставок потрібні значні фінансові вкладення. Кожна виставка вимагає великих зусиль, навіть якщо картини вже готові. Процес організації займає багато часу, адже він залучає безліч людей.

Існує два різних підходи до мистецької кар'єри: перший пов'язаний із організацією персональних виставок, що вимагає від художника знайти галерею, домовитися про оренду та вирішити питання логістики. Другий шлях — участь у художніх ярмарках, відомих як артфеєр, які проходять по всьому світу, але найзначніші з них — у США. Вартість участі в таких заходах може коливатися від 7 до 30 тисяч доларів, залежно від престижу ярмарку. Після активної участі в цих подіях я прийняв рішення не відкладати своє прагнення до визнання на пізніший вік, адже не хочу стати популярним лише у 40 чи 50 років. Тепер я виражаю себе через свої роботи без затримок, постійно вдосконалююся та ламаю старі стереотипи.

У багатьох митців є менеджери та піарники, які займаються просуванням автора на міжнародні ринки, продажами робіт. Ви маєте такого помічника?

Справжніх професійних художніх агентів знайти досить важко. Я співпрацюю з різними агентами для реалізації проєктів, і це приносить позитивні результати. Коли проєкт завершується, і з'являються нові ідеї, ми можемо запустити ще один. Художник повинен проявляти активність і мати добрі комунікативні навички. Якщо просто сидіти й сподіватися, що хтось тебе знайде і прославить, цього не станеться. Конкуренція величезна, тому важливо активно брати участь у проєктах та надсилати заявки до різних галерей і виставок. Ніхто не зробить цього за тебе.

За якими критеріями автор ставить ціну за роботу?

Вартість художника формується не лише на основі його творів, а й завдяки його досягненням, участі у виставках та професійному досвіду, викладеному в резюме. Значну роль відіграють престижні виставки, арт-ярмарки та індивідуальні проекти. Важливо активно демонструвати свої роботи в різних країнах. Мої твори були представлені в Європі, Китаї, Об'єднаних Арабських Еміратах та США. Щоб привернути увагу до своїх робіт, потрібно усвідомити свої страхи та перепони. Віра в себе є ключовим фактором. У моєму житті були як успішні, так і менш вдалі моменти, але вони всі спонукали мене продовжувати займатися мистецтвом. За останні п'ять років ціни на картини значно зросли, досягнувши позначки в 20 тисяч доларів.

Чи траплялися ситуації, які принесли негативний досвід у світі арт-просторів або галерей?

Безумовно, таких ситуацій вистачає. І не завжди на все впливає лише художник. На власному досвіді я зрозумів, як це — коли виникає творча пауза. У такі моменти намагаюся змінити фокус та знайти нові шляхи для натхнення. Я звик працювати в різних жанрах, тому частіше намагаюся брати участь в одному проєкті з певними картинами та темами, а в іншому — з абсолютно іншими. Зараз мені не здається, що в галерейному середовищі України відбуваються якісь суттєві зміни. Мій досвід в цій сфері не був дуже вдалим, і я зробив кілька висновків про те, з якими закладами я не хочу співпрацювати. Наприклад, був випадок, коли я не зміг забрати свої картини з однієї галереї, щоб відвезти їх до Америки. Проте артринок в Україні, зокрема в Києві, все ж існує. Там відбуваються постійні виставки, і є активний обмін між художниками з-за кордону. Кожна галерея має своїх шанувальників та колекціонерів.

Хто є вашими шанувальниками та споживачами?

Мої твори мистецтва знаходять шанувальників у різних куточках планети. Останнім часом особливо активно їх набувають у Сполучених Штатах. Я щасливий вітати нових колекціонерів. В Україні мої картини користуються популярністю серед айтішників зі Львова, які охоче їх купують.

А чи є у вас роботи, які стоять роками?

Кожен художник має свої твори, які залишаються невідомими і чекають на свого колекціонера. Це цілком природно. І в мене є схожі роботи. Вважаю, що все визначається моментом. Світ настільки динамічний і водночас повільний, що ніколи не можливо точно спрогнозувати, коли і яка картина знайде свого покупця.

Ви підтримуєте Збройні сили України, берете участь в торгах, організовуєте виставки, реалізуєте художні твори та передаєте кошти на потреби армії.

- З 2015 року я почав брати участь у благодійних аукціо­нах на потреби ЗСУ. Великий аукціон був у Америці 2021-го. Тоді було задіяно дев'ять міст. Ми зібрали гроші на протезування. Я зміг реалізувати 15 картин, і всі гроші передали на ці потреби. На початку повномасштабного вторгнення я продав усі картини, які були мені доступні, на суму приблизно 20 тисяч доларів. Усі кошти передав різним фондам. Також почав сам купувати деякі речі: рації, бронежилети, медикаменти. 2023 року в Маямі відбувся благодійний аукціон. Це організувала американська організація All hands and Heart для відновлення міст та допомоги дітям з України. Тоді мою картину New Hope продали за 17 тисяч доларів. 2024-го відбувся благодійний аукціон у Львові, де вдалося продати картин на 700 тисяч гривень. Усі гроші пішли на потреби для ЗСУ.

Я створив серію робіт "Ми ніколи не забудем, ми ніколи не пробачим". Інша назва цього проєкту - "Україна назавжди". Його представив у різних країнах Європи. Квінт­есенцією була персональна виставка в Маямі. Багато картин із цього проєкту продав, кошти передав ЗСУ.

Чи мали ви співпрацю з дизайнерами?

Найяскравішим моментом стала співпраця з українським брендом Overall. Вони створили комбінезон з малюнком моєї картини, в якому я презентував свої твори на Маямі Арт Базель.

На чому ви зараз зайняті?

Сьогодні я перебуваю в етапі, коли прагну зосередити всю свою увагу на значущих та змістовних проєктах. Протягом останніх двох років мої твори були представлені на різноманітних арт-виставках у США. Я брав участь у Art Week в Маямі, Art Fair у Лос-Анджелесі, Art Fair у Сан-Франциско, а також у Affordable Art Fair в Нью-Йорку і двічі в Гемптонах, штат Вірджинія, на Hamptons Art Fair. Зараз я намагаюся відкрити нові грані свого творчого потенціалу і презентувати свіжі, потужні проєкти в галереях, де мої роботи раніше не експонувалися. У вересні американська галерея представила мене на творчому ярмарку в Нью-Йорку, відомому як Affordable Art Fair New York. Це була натхненна та привітна обстановка, де шанувальники мистецтва могли насолодитися тисячами оригінальних сучасних картин, скульптур, гравюр і фотографій, представлених численними локальними, національними та міжнародними учасниками. Окрім того, на виставці були роботи понад 400 відомих художників і нових талантів, ціни на які варіювалися від 100 до 12 000 доларів.

Які ваші мрії та бажання? Що б ви хотіли досягти?

Я прагну досягати успіху на кожному кроці. Хочу продовжувати свій розвиток, відкрити нові горизонти творчості та втілювати експерименти в життя.