Даніїл Бонк: Від репетицій у київських укриттях до 170 мільйонів переглядів у Штатах та перемог на провідних кінофестивалях.

Сьогодні, як ніколи раніше, культурна дипломатія та просування української ідентичності на заході набувають особливого стратегічного значення. Світ починає сприймати українців не лише як відважних захисників, але й як талановитих митців, здатних змагатися на найвищому рівні в Голлівуді. У нашому інтерв'ю ми маємо честь представити Даніїла Бонка. Цей випускник відомого театрального училища "Карпенка-Карого" пройшов шлях від київської театральної сцени до визнання в Сполучених Штатах.

У його здобутках - тріумф на Golden Short Film Festival 2025 з короткометражкою "Don't Waste It", участь у популярних проєктах ReelShort і ShortMax, а загальна кількість глядачів його творів вже перевищила 170 мільйонів. Ми поспілкувалися з актором про його шлях до успіху в США, особливості роботи в американських серіалах та значення професійної освіти.

-- Даніїле, ваша історія успіху в США виглядає вражаюче, особливо цифри переглядів. Але почнімо з витоків. Ви отримали класичну українську освіту. Чи допомагає школа Карпенка-Карого в американських реаліях?

-- Безперечно. Я народився і виріс у Києві, і саме Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені І. К. Карпенка-Карого дав мені фундамент. Цей заклад вважається найпрестижнішою та найконкурентнішою акторською консерваторією в Україні.

Я мав щастя пройти інтенсивний курс під керівництвом видатного режисера Богдана Струтинського. Це була справжня школа, де ми вивчали класичну техніку, сценічний рух, ансамблеву гру та психологію персонажа. Мені навіть вдалося отримати одну з найпрестижніших академічних стипендій за мої навчальні досягнення. Тож, коли я прибув до США, я не просто мав мрію, а й солідну професійну підготовку в своєму арсеналі.

Ви залишили Україну в надзвичайно важкий період. Мені відомо, що навіть у моменти початку повномасштабного вторгнення ви не припинили свою творчу діяльність у Києві?

-- Так, це був надзвичайно складний період. У 2022 році я був відібраний до міжнародного театрального проєкту "The Ball" італійського режисера Маттео Спіацці. Ми продовжували репетиції навіть у перші місяці великої війни.

Цей досвід був справжнім сюрреалізмом – вдосконалювати свої навички, часом навчаючись прямо у підземеллях бомбосховищ. Але це зробило мене сильнішим. Після цього я вирушив до США, щоб розвивати свою кар'єру, вже маючи за плечима досвід роботи в екстремальних ситуаціях.

Давайте перейдемо до вашого американського етапу. Вражаюча цифра в 170 мільйонів переглядів виглядає неймовірно для українського актора на міжнародній арені. Які складові формують цю аудиторію?

-- Це сукупний результат роботи в цифровому драматичному контенті, який зараз переживає бум. Я співпрацюю з провідними платформами вертикального відео, такими як ReelShort і ShortMax. Мої роботи в серіалах зібрали понад 170 мільйонів глядачів у всьому світі, що свідчить про стійкий попит на такий формат.

Якщо розглядати детальніше, одним із найбільш успішних виявився серіал "How to Break a DILF". Цей проект здобув високі рейтинги та зібрав більше 120 мільйонів переглядів у світовому прокаті.

Чи виконуєте ви другорядні ролі, або ж вам доручають більш відповідальні завдання?

Це не просто епізоди. Я граю ключові та повторювані персонажі. Наприклад, у серіалі "Blood & Silver: Rise of the Alpha's Rejected Mate", який здобув більше 50 мільйонів переглядів, я виконував роль антагоніста, що повторюється.

Це була важлива роль для драматургії: вчинки мого персонажа суттєво впливали на розвиток сюжету протягом кількох сцен. Іншими словами, моя робота була критично необхідною для розвитку історії, а не просто епізодичною появою на екрані.

Крім телевізійних шоу, я натрапив на відомості про вашу активність у музичних відео, які також здобули мільйони переглядів.

-- Так, це ще один цікавий напрямок. Я знявся в офіційному кліпі на пісню "Business" виконавця Gur Sidhu (лейбл Brown Town Music). Відео набрало понад 23 мільйони переглядів на YouTube. Це також робота за професійним контрактом, яка розширює присутність у медіапросторі.

До речі, щодо контрактів. У Голлівуді існує жорстка конкуренція. Чи вдається вам отримувати доходи від вашої професії, чи поки що це лише робота з можливим майбутнім?

Це справжня професійна діяльність. Всі мої проєкти в США реалізовувалися на підставі офіційних угод і оплачувалися відповідно до галузевих норм. Загальний дохід від цих контрактів вже перевищив 10 000 доларів США. Постійна оплата та повторні запрошення від продюсерів є найяскравішим доказом того, що я користуюсь попитом на ринку.

Часто українські актори зіштовхуються з труднощами, пов'язаними з мовою. Яким чином вам вдалося подолати цю перешкоду?

-- Це був виклик. Я прибув до США взагалі без знання англійської. Але я розумів, що без мови великих ролей не буде. Шляхом інтенсивної роботи я досяг вільного володіння та, що важливо, повністю автентичного американського акценту. Це дозволяє мені на рівних конкурувати з місцевими акторами за англомовні ролі.

На початку розмови ми згадували фестивальні нагороди. Чи могли б ви розповісти більше про ті ваші роботи, які отримали визнання від критиків?

Окрім роботи над комерційними проектами, я також активно займаюся фестивальним кінематографом. Нещодавно моя стрічка "Don't Waste It", поставлена Єжи Мялковскі, здобула перемогу на Golden Short Film Festival 2025. Цей фільм також досяг стадії півфіналу на Best Short Fest 2025. Крім того, я став фіналістом Oniros Film Awards та Indie Short Fest з роботою "My Project Life", яка була створена режисером Семюелем Санчесом. Для мене це має велике значення, оскільки ці нагороди підтверджують мистецьку цінність, а не тільки комерційний успіх.

-- Даніїле, дякую за розмову. Ви демонструєте чудовий приклад того, як українська школа та наполегливість дають результати світового рівня.

Дякую! Мені приносить величезну гордість бути мостом між театром і кіно, Україною та США, та продовжувати свою кар'єру як актор світового масштабу.

Якщо Ви помітили орфографічну помилку, напишіть нам.