Десять справді кумедних українських комедій, які обов’язково варто переглянути.

Не так давно ми писали про українські комедії, від яких скоріше хочеться плакати. Проте не все так погано. Є й фільми, які здатні принести задоволення, розсмішити, змусити навіть трохи засумувати, але в підсумку точно подарувати гарний настрій. Тим більше, що деякі з них - явно недооцінені та призабуті, а дарма.

"Політ золотої мушки" (2015)

"Це фільм-притча. Про життя в окремій цивілізації, ймення якій Галичина!", - наголошують автори.

Автори твору визначили жанр як "українська наївна комедія". Режисерське крісло займає Іван Кравчишин, а сценарій створив Богдан Волошин.

Дівчинка на ім'я Микола, яка любить дивитися кіно на небі, тричі розповідає одну і ту ж історію про те, як в їхньому селі через бика ледь не почалася Третя світова війна. Вона - поетка і пише оду на смерть дзідзя, який помираючи сказав: "Людське життя - то як політ золотої мушки над вогнем: дуже яскраве, але дуже коротке!".

У головних персонажах фільму можна побачити Софію Кравчишин, Сергія Великого, Олега Цьону, Володимира Процюка, Тараса Бобеляка, Богдана Юсипчука, Наталю Олексів, Анну Назаревич та інших. На жаль, для кінопрокату фільм було скорочено, внаслідок чого він втратив свою логіку та значну частину сюжету. Тому, якщо є така можливість, рекомендується переглядати режисерську версію.

"Припутні" (2017) может быть переформулировано как "Припутні" — фильм, выпущенный в 2017 году.

Події твору розгортаються переважно в селі Припутні (наголос на першому складі), що знаходиться на Чернігівщині, протягом одного дня. Базарна торговка Людка разом із 20-річною донькою Свєткою вирушають в глухе село до матері. Цей швидкий візит до бабусі Зіни є щорічним обтяжливим обов'язком – привести до ладу занедбаний цвинтар.

У анонсах фільм охарактеризували як "життєву" комедію. Ситуації, в які потрапляють персонажі, дійсно виглядають кумедно. Проте, скоріше, цю стрічку можна віднести до трагікомедії. Якщо ж говорити про комедію, то вона, безумовно, має чорні нотки. Ми сміємося над конфліктами трьох поколінь жінок, які роками отруюють одна одній існування та влаштовують великі сварки через найменші деталі.

Режисером цього твору є Аркадій Непиталюк. У центральних ролях виступають: Дмитро Хом'як, Ніна Набока, Олена Узлюк та Яків Ткаченко. На жаль, стрічка "Припутні" справедливо вважається однією з найбільш недооцінених українських кіноробіт.

"Ізі" (2017) is a film that captures the essence of a unique journey.

Драматична комедія "Ізі" розповідає про колишнього гонщика Ісідоро, який зараз має депресію. Брат просить його перевезти тіло загиблого у нього на виробництві українця до кордону і передати труну. Однак з героєм в дорозі трапились пригоди.

Спільна кінематографічна робота України та Італії, що була реалізована під керівництвом режисера Андреа Маньяні, проходила зйомки поблизу Львова та Трускавця, тоді як лише невелика частина, приблизно десята частина, відбувалася на території Італії. Головну роль у стрічці зіграв молодий італійський актор Нікола Ночелла, а одну з ролей другого плану виконала знаменита акторка Барбара Буше. Серед українських митців у проекті також взяв участь Остап Ступка.

"Сучасний герой" (2018)

"Герой мого часу" Тоні Ноябрьової - комедія, яка дозволяє реготати від душі. Проте фільм говорить про важливі речі, про те, з чим ми стикаємося щодня. І тоді стає трохи сумно. Але не так, щоб аж до сліз.

Молодий юнак на ім'я Жорик переїхав до Києва з метою знайти кращу долю. Він знаходить роботу, доглядаючи за квартирою своїй тітки. Проте його загострене почуття справедливості змушує його постійно мандрувати містом. Ця своєрідна "одіссея" Жорика по столиці, яка охоплює все — від маленьких магазинчиків у підземних переходах до сучасних артгалерей, відкриває унікальний погляд на життя в місті. Це дозволяє не лише посміятися з наївності провінціала, а й з усіх тих мистецьких "фішок", що зустрічаються в столиці.

"Ржака" (2018)

Сатира на кінематограф, провокаційний фільм. Квест, що проводить нас через лабіринти та закутки кіноіндустрії. Це стрічка про сам кінематограф, де під прицілом опиняються як мейнстрім, так і артхаус. Тут все доведено до абсурдності, кожен момент перебільшений та висміяний. І все це створено людиною, яка справжнім чином захоплюється кіномистецтвом та має глибокі знання в цій сфері. І це, безперечно, має велике значення.

За сюжетом, група невідомих осіб змушує відомого режисера арт-кіно зазнавати тортур і погроз, аби він створив комедію замість свого нового шедевра для фестивалю. Умови надзвичайно суворі: якщо глядачі не сміятимуться, режисера чекає трагічна доля. Тепер йому доведеться зняти "Ржаку", маючи в команді лише смертельно хвору клоунесу та юнака, якого вигнали з циркового училища через невміння грати. Головний герой - режисер Дмитро Томашпольський.

"Мої думки тихі" (2019)

Зазнавши безліч невдач в роботі та особистому житті, молодий звукорежисер-фрилансер Вадим отримує шанс розпочати все спочатку. Просте завдання - записати голоси закарпатських тварин - може стати його шансом назавжди залишити "незручну Україну" та вирушити в "привабливу Канаду". Якомога далі від проблем. Однак все виявляється набагато складніше, коли головним супутником у новій роботі виявляється мама Вадима.

В ролі Вадима виступив Андрій Лідаговський, а його матір зіграла одна з найвідоміших українських актрис - Ірма Вітовська. У фільмі майстерно досліджується вічна проблема взаємин між батьками та їхніми дорослими дітьми через дотепні діалоги і кумедні ситуації. Загалом, здатність легко і з гумором порушувати важливі теми є ще однією причиною, чому варто переглянути цю стрічку. Режисером роботи став Антоніо Лукіч.

"Безславні кріпаки" (2020) можна перефразувати як "Не славні кріпаки" (2020).

Молодий Тарас Шевченко (Роман Луцький) та його кохана Марія (Катерина Слюсар) страждають під гнітом жорстокого пана в умовах кріпацтва. Паралельно, ховаючись від безжального імператора та в пошуках важливого для історії меча, до України прибуває японський самурай, який має українське коріння по материнській лінії (Сергій Стрельников). Після знайомства з Тарасом, він вирішує навчити його бойовим мистецтвам, готуючи його до запеклої боротьби. Їхня мета – позбутися жорстокого поміщика (Андрій Малинович), хитромудрого козака, який насправді грабує всіх навколо (Яків Ткаченко), наркоторговця (Ген Сето) та інших злочинців. Режисер картини - Роман Перфільєв.

"Люксембург, Люксембург" (2022) можно перефразировать как "Столичный Люксембург" (2022).

У новій комедії Антоніо Лукіча "Люксембург, Люксембург" головні ролі виконали Аміл та Раміл Насірови, які є частиною реп-гурту "Курган і Agregat". Брати-близнюки вирушають у подорож до Люксембурга з метою знайти свого давно втраченого батька. Дізнавшись про його тяжку хворобу, вони усвідомлюють, що ця зустріч може стати останньою.

Антоніо Лукіч підкреслює, що у фільмі особливу роль відіграє слобожанський суржик. Зйомки проходили в 2021 році в Лубнах, що на Полтавщині, а також у Києві та Люксембурзі. Завершення роботи над фільмом відбулося вже після початку повномасштабного вторгнення, що вимагало порятунку та транспортування матеріалів, а також доопрацювання стрічки. Світова прем'єра відбулася на 79-му Венеційському міжнародному кінофестивалі, де картина була представлена в конкурсній програмі "Горизонти".

"Крашанка" (2024) is an upcoming project that promises to captivate audiences.

Не можна стверджувати, що цей фільм є справжнім шедевром. Проте, під час Великодніх свят він може стати цілком прийнятним вибором. Це трагікомедія, що поєднує в собі дотепні моменти і чудові акторські виступи, а його проста сюжетна лінія є дуже зворушливою.

За сюжетом фільму, дві доньки (Олеся Жураківська та Даша Легейда), син (Володимир Гладкий) і онук (Михайло Полянський) приїжджають на Великдень до батька та діда (Станіслав Боклан). Взаємини в родині Забіяк далекі від гармонії, адже вони давно не зустрічалися, а кожен з них стикається з власними труднощами. Крім того, візит дітей серйозно заважає планам старшого Забіяки: він таємно працює над ремонтом пульта управління ракетної установки, знятої з "потяга номер нуль", щоб запустити ракету в бік Кремля. Режисером стрічки є Тарас Дудар. Невдовзі очікується вихід продовження цієї історії.

"Заняття з терпимості" (2024)

Нетолерантна комедія про те, як одна зустріч може змінити усе життя цілої родини. Фільм створений за п'єсою Ігоря Білиця "Гей-парад", вистава за якою йде уже кілька років на сцені київського "Дикого театру". Аркадій Непиталюк у співавторстві з Людою Тимошенко та Олексою Гладушевським перенесли події картини з київської "хрущовки" у провінційну "сталінку" та змінили фінал.

Родина Найдюків переживає непрості часи та зовсім не має грошей. Цю проблему можна вирішити, якщо взяти участь у програмі "Уроки толерантності". Щоб отримати різноманітні субсидії Найдюки, а саме вчителька Надя (Олена Узлюк), її тривало безробітній чоловік Зеник (Олександр Ярема), а також їхні діти Денис (Олександр Піскунов) та Діана (Кароліна Мруга), повинні прийняти у свою сім'ю представника ЛГБТ-спільноти й активіста Василя (Акмал Гурєзов). Три тижні для упередженої родини пройдуть не просто, але кожен зможе віднайти себе та привести до ладу стосунки один з одним. Зараз продовження фільму вийшло як серіал "Обмежено придатні".

На основному зображенні представлено момент із фільму "Люксембург, Люксембург".