"Досить демонів, що з’являються зі сходу - не потрібно додавати ще й з Заходу", - висловився отець Філюк про Геловін.

З кожним наступним роком Геловін набирає популярності серед українців. Наприкінці жовтня в містах країни з'являються вітрини, прикрашені гарбузами та свічками, а на вулицях можна зустріти багато молоді в яскравих костюмах і з оригінальним гримом.

У кав'ярнях, навчальних закладах та офісах організовують костюмовані вечірки, фотозони, конкурси та тематичні декорації. Для багатьох молодих людей це стає можливістю розважитися, проявити свою креативність і насолодитися осінньою атмосферою, а не сприймати це як містичний захід.

Геловін у Львові, фото: Юра Мартинович

Проте за цим святом прихована власна історія та культура, які не отримують підтримки в ряді християнських конфесій, зокрема, в Православній Церкві України. Більше інформації з цього приводу надасть Еспресо.

Священник ПЦУ Олексій Філюк проповідує на лише серед своєї пастви на Тернопільщині, але й для понад мільйона підписників у своїх соцмережах. Він розповів Еспресо, що православна церква застерігає вірян від участі у святкуванні Геловіну, адже це не просто розвага чи якась західна традиція з перевдягання масками, - це популяризація культури страху, смерті, зла та темних сил.

"Коли ми обговорюємо концепцію масок і демонів, я часто наголошую людям: нам не потрібно вигадувати страхіття – їх вже більш ніж достатньо у нашій дійсності. Ми спостерігаємо, як справжні "демони" намагаються проникнути до нас з усіх сторін: з сходу, півночі та півдня, вони вбивають, руйнують, приносять зло і темряву на українську землю. Величезна вдячність нашим захисникам ЗСУ за те, що вони стримують цю російську нечисть. Тож перш ніж вдягати маску з рогами, давайте зважимо на те, в який час ми живемо," - підкреслив отець Філюк.

Він підкреслює, що для психіки дітей такі явища є особливо шкідливими, оскільки малеча сприймає образи дуже буквально. Коли їх з раннього віку знайомлять із темами смерті, демонів і темних сил, це поступово відкриває шлях до страхів, тривог і духовних порушень. В результаті уявлення про добро і зло починають змішуватися, перетворюючи все це на безглуздий жарт, позбавлений сенсу.

"Українська культура має безліч своїх традицій, які, на жаль, зараз не так популярні у молодого покоління. Наприклад, ті ж вертепи. Там також присутні персонажі нечисті, але вертепи показують біблійні історії і мають зовсім інший зміст - вони не звеличують зло, а, швидше, висміюють його, показуючи перемогу добра та народження Спасителя", - зауважує настоятель храму Успіння Пресвятої Богородиці.

Отець Філюк підкреслює, що Геловін не є традиційним святом для України, а навпаки, нав'язується через комерційні інтереси та популяризацію певних трендів. Люди часто купують костюми монстрів для фото в Instagram, що створює ілюзію святковості. Це робить важким уникнення впливу Геловіну, тому важливо постійно нагадувати про справжні цінності та сенси, аби не романтизувати зло в його різних формах, як це часто спостерігаємо у сучасних фільмах, музиці та культурі, зазначає о. Філюк.

Церква офіційно не забороняє святкування Геловіну, оскільки кожна людина має право на свою власну волю. Проте основне завдання церкви полягає в тому, щоб підтримувати моральні орієнтири, перешкоджаючи впадінню у гріх та піддаванню злу в усіх його формах. Тому представники ПЦУ рекомендують ставитися до цього "свята" з обережністю і уникати участі в ньому. Якщо ж на Геловін до мене завітають діти, переодягнені в зомбі чи відьом, я, звичайно, не відправлю їх геть. Завжди знайдуться ласощі та гарячий чай для гостей. Але я обов'язково поговорю з ними про сенс цього заходу, аби вони усвідомлювали, що ігри зі злом не повинні стати частиною життя християн. Адже з такої, на перший погляд, безневинності може розпочатися моральне занепад.

Згідно з поширеною версією, витоки Геловіну ведуть до давнього кельтського свята Самайн, що святкувалося більше двох тисяч років тому на території Ірландії та Шотландії. Для кельтських племен цей період символізував завершення року та початок темного сезону — зими. Вони вірили, що в ніч із 31 жовтня на 1 листопада межа між світом живих і мертвих стає розмитою, і тому душі померлих можуть відвідувати свої колишні домівки. Щоб уберегтися від злих духів, люди розводили вогнища, приносили жертви та надягали страхітливі маски.

З приходом християнства це язичницьке свято зазнало змін, і церква на його основі започаткувала нове святкування — День усіх святих, яке римо-католики святкують 1 листопада. Вечір напередодні став відомим як "Вечір усіх святих". Ця назва стала основою для сучасного англійського терміна "Halloween", що походить від староанглійського слова, яке означає "святий" або "освячений".

Українська греко-католицька церква, що практикує східний обряд і залишається в єдності з Римським первосвященством, також впровадила цю традицію. Тому в західних регіонах України на початку листопада люди відвідують цвинтарі, запалюють свічки та моляться за душі покійних.

Личаківський цвинтар ввечері 1 листопада, фото: zbruc

Тобто, по суті, це подібна історія, як церква переробила язичницьке свято слов'ян Івана Купала, пов'язавши його з Різдвом Іоана Хрестителя, хоч і не змогла повністю викорінити язичницькі традиції, тому свято вважається поєднанням народних обрядів та християнських цінностей.

Тож, повертаючись до Геловіну, коли європейські переселенці привезли традицію до Америки, за океаном вона набула нового, більш світського вигляду - зі всіма цими гарбузами, костюмами та дитячими забавами. А вже звідти, через американські фільми, вплив попкультури та комерціалізацію, Геловін розповсюдився по всьому світу, ставши одним із символів осені, хоч і з тінню давньої містики через костюми пов'язані зі смертю та нечистю.

Слід зазначити, що завдяки популярним фільмам та персонажам, до святкування Геловіну додалися костюми не лише супергероїв, але й історичних фігур. Таким чином, для багатьох людей сучасний Геловін втратив свій релігійний та містичний аспект і став, скоріше, розважальним заходом. Проте його коріння нагадує про глибокі зв’язки між давніми віруваннями, страхом перед невідомим і бажанням перетворити навіть найстрашніші символи на веселу гру. Хоча з часом це свято стало комерційним, певна частина християн продовжує відчувати занепокоєння через його приховані значення.