Довженко. Перший погляд: романтичний трикутник та чекісти в театралізованій Одесі.

Сюжет фільму розгортається у 1926 році. Олександр Довженко (Григорій Бакланов) прибуває в Одесу на запрошення друга - головного редактора Одеської кінофабрики Юрія Яновського (Максим Самчик), щоб зняти історично-пригодницький фільм "Звенигора". Однак з'ясовує, що знімати доведеться державне замовлення - пригодницьку стрічку "Сумка дипкур'єра" про героїв-чекістів Теодора Нетто та Йоганна Махмасталя, і що його запросили режисером, бо він отримав західну художню освіту та має досвід дипломатичної роботи.

Спочатку Довженко, звичайно, має намір відмовитися, але зрештою приймає пропозицію. Це, зокрема, пов’язано з його романом з балериною Ідою Пензо (Поліна Василина) і спілкуванням з Юрієм Яновським. Аргументи Яновського, що "Сумка дипкур'єра" стане відмінним стартом для подальшого створення "Звенигури", звучать переконливо. Проте процес зйомок перетворюється на складну гру, в якій радянські спецслужби ретельно контролюють кожен крок колишнього петлюрівця Довженка, оцінюючи ідеологічну коректність майбутнього радянського блокбастера та втягуючи режисера в заплутані шпигунські інтриги.

Реклама

Ознайомтеся також із "Довженко. Величний компроміс": детальне дослідження постаті видатного українського мрійника.

Изображение: bhclassicfilms.com

Сцена з кінострічки "Довженко. Перший погляд"

Изображение: bhclassicfilms.com

Сцена з кінострічки "Довженко. Перший погляд"

Справді, шпигунсько-трилерний аспект у фільмі виглядає досить штучно та неправдоподібно. Це робить "Довженко. Перший погляд" схожим на "Крути. 1918", сценарій якого також належить Костянтину Коновалову. У обох стрічках, на фоні значних подій Української Революції 1917-1921 років, розгортається абсолютно вигадана та нереалістична шпигунська лінія, яка лише відволікає увагу від основної, і без того слабкої, сюжетної арки. Тоді фільм зазнав жорсткої критики, зокрема від професійних істориків, таких як Андрій Руккас.

У фільмі "Довженко. Перший погляд" розглядається формування українського кінематографа, мрії про створення "Голлівуду на березі Чорного моря" та творчість найталановитіших українців, які жили на курорті та створювали новий вид мистецтва. Проте акцент стрічки часто зміщується на майже повчальні зауваження про те, як чекісти систематично знищували українську культуру. Радянська репресивна система, безперечно, залишила свій кровавий слід в українському мистецтві: не випадково це покоління митців згодом назвуть "Розстріляним відродженням". Однак події фільму розгортаються не в 1937 році, а в 1926-му, в часи розквіту української культури. Тому звинувачення чекістів у недоцільності знімання "Тараса Шевченка" під час радянської політики українізації виглядають, щонайменше, незрозуміло.

Водночас стрічка має сильний козир у вигляді акторського складу. Бакланов, Самчик і Василина навіть фізично схожі на героїв - Довженка, Яновського та Пензо. Між акторами є хімія і їх любов виглядає у кадрі цілком живою. Щоправда, сцена сексу на трьох видається досить цнотливою та зіжмаканою, хоч і дає хороший урок "розбронозовіння" хрестоматійних класиків.

Изображение: bhclassicfilms.com

Сцена з кінострічки "Довженко. Перший погляд"

Другопланові ролі також мають свою неповторну фактуру. Богдан Бенюк втілює образ директора Одеської кінофабрики Павла Нечесу, а також блискуче зображує відставного моряка і старого більшовика, який, незважаючи на свій вік, інстинктивно відчуває дух кінематографічної богеми. Роман Ясіновський, у свою чергу, демонструє вражаючий виступ у ролі чекіста Лівшиця, вражаючи своєю ницістю і мерзенністю.

Реклама

Проте "Довженко. Перший погляд" стикається з проблемою, яка охоплює всі українські історичні фільми останніх десяти років, від вже згаданих "Крути 1918" до "Іншого Франка" - це штучність історичного контексту. Жанр історичної драми, особливо байопіку, вимагає значних фінансових вкладень. Костюми, декорації, локації та реквізит - це все потребує великих витрат, а також зусиль художника-постановника та костюмерів, а також залучення зовнішніх експертів: від професійних істориків до антикварів і приватних колекціонерів. У даному фільмі цього явно не вистачає, і наявні елементи виглядають надто поверхнево та блискуче. Візуальна складова "Довженко. Перший погляд" нагадує історичні телефільми початку 2000-х - 2010-х років. Хоча акторський колектив демонструє відмінну гру, цього недостатньо, щоб подолати обмеження штучно створеного світу.

Одеса 1920-х з її гламурним шиком кіношного життя тут виглядає радше театральною декорацією чи музейною реконструкцією ніж живим простором минулого - і це сильно псує враження від стрічки.

Изображение: bhclassicfilms.com

Знімання фільму "Довженко. Перший погляд"

Обмеженість візуальних засобів цього фільму особливо яскраво контрастує з відносно новим твором "Будинок 'Слово': Нескінченний роман" Тараса Томенка. У цьому випадку, попри скромний бюджет, режисер створив неповторний кінематографічний світ, у якому акторам вдалося органічно втілити літературну атмосферу 1930-х років у її автентичному середовищі. Серед локацій фільму була навіть несподівана для літературної тематики будівля Інституту математики НАН України.

Фільм "Крути. 1918" завершується зворушливою мелодією, що супроводжує показ фотографій справжніх героїв Крут разом із їх біографічними відомостями. Цей момент став найпотужнішим у стрічці. У "Довженко. Перший погляд" Коновалов знову використовує цей прийом, але тепер його виконання виглядає значно менш успішним. Обличчя реальних історичних персонажів він "оживляє" за допомогою штучного інтелекту, що викликає ефект "зловісної долини".

"Довженко. Перший погляд" - це відверта спроба переосмислити наших класиків і ту епоху, в якій вони творчо існували. Режисер Олександр Довженко був справжнім новатором у світі кіно, в постійному пошуку нових підходів до монтажу, використання камери та оформлення сцен, адже він активно впроваджував символізм у своїх кадрах. На жаль, перший повнометражний ігровий байопік про нього реалізували, використовуючи застарілі методи.

Ознайомтеся також з темою: Олександр Довженко: на перетині радянської та української культур.