"Єдиний секрет успіху - не скаржитися."

Молодого актора з Івано-Франківського драмтеатру Юрія Вихованця часто можна зустріти на екрані. Однією з його останніх ролей є образ оперативника Кравченка в новому шпигунському детективі "Митець", прем'єра якого відбудеться 3 листопада на каналі ICTV2.

Прем'єра фільму "Митця" стала чудовою нагодою для розмови з Юрієм. Він також поділився досвідом своєї родини під час блекаутів та пригадав перші дні війни. Актор розповів про свого маленького сина Влада, а також про те, як оригінально і романтично зробив пропозицію своїй нареченій Ірині, котру всі знають як співачку Fiїnka.

У детективній історії "Митець" ви берете на себе роль Андрія Кравченка, який виглядає надзвичайно порядним. Чи ховає він у собі якусь таємницю?

Справді? Він виглядає адекватно? Його підходи дещо незвичайні та нетрадиційні. Замість того, щоб слідувати звичним шляхам, він обирає власний. Це не завжди є правильним, але, тим не менш, це приносить результати, і мій герой швидше досягає успіху. Робін Гуд теж не дотримувався законів, але його дії давали найкращі плоди. Я змушений його захищати, адже це мій персонаж. Варто зазначити, що в реальному житті кожен "злий геній" вважає, що він намагається врятувати світ.

З Наталією Бабенко у свіжому шпигунському трилері "Митець"

Чула, що під час зйомок у вас склалася дружба з актором Дмитром Рибалевським. Чи були ви знайомі до цього?

Отже, театр, в якому працює Дмитро, часто відвідував наш театр в Івано-Франківську з виставами. Я був приємно вражений, коли Дмитро підійшов до мене і привітався. Ми провели чимало часу після змін, не торкаючись робочих тем, а просто згадуючи різні моменти, жартуючи та сміючись разом.

Скажіть, а що саме стало для вас найскладнішим на зйомках?

Цей персонаж мені дуже близький за своїм психоемоційним складом, адже я завжди грав героїв з виразними рисами. Найбільше ускладнювали роботу оперативні тексти, в яких було безліч імен і прізвищ, особливо якщо зміни вносилися в день зйомок. Найменше мені подобалися переодягання — це справжня мука! Пам’ятаю, одного разу в офісі ми знімали 27 сцен, і в той день у мене було цілих 14 змін одягу! Але врешті-решт, ми все ж впоралися.

А ще були моменти, коли сміятися було зовсім недоречно, але я не втримувався від сміху. Дмитро, який не з’являвся в кадрі, робив такі кумедні речі, що я просто не міг стримати свої емоції і сміятися до сліз (сміється).

Скоро прем'єра, а у країні почались блекаути. Як ви та ваша родина переживаєте відключення світла? Може, є якісь лайфхаки?

Єдиний секрет – не скаржитися, адже це найгірше, що можна зробити. Ми живемо на 12-му поверсі, і кожного разу, коли піднімаюся пішки, радію, рахуючи сходинки – це мій спосіб розважитися. Не бачу сенсу в скаргах, коли є можливість підніматися і мати свій дім. Є люди, які докладають зусиль, щоб ми відчували тепло, мали електрику, щоб наші стіни були цілими, щоб ми могли спокійно спати та займатися своїми справами.

У минулому я активно займався туризмом і мав велику пристрасть до гір. Тому я збирав різноманітне тактичне обладнання. В результаті, моя квартира була заповнена усіма цими речами: батарейками, ліхтарями, зарядними пристроями, грілками. За тиждень до початку конфлікту я вже підготував рюкзак на місяць автономного життя навіть в умовах лісу. На щастя, він не знадобився. Але тепер у мене все під рукою на випадок відключення електрики.

З Наталією Бабенко та Дмитром Рибалевським у шпигунському трилері "Митець"

Чи ви з дружиною та сином залишали країну, коли війна розпочалась?

Отже, спочатку вони вирушили до Косова, в гори, адже на 12-му поверсі було непросто бігати під час тривог. Тоді ми навіть не знали, що відбувається, і куди саме летять ракети. Пізніше я запропонував Ірці: давай, я відправлю тебе з малим на деякий час. Також я допоміг мамам зібрати речі та все спакував, адже не хотів, щоб вони залишалися тут.

А ви де самі були?

Тут, вдома залишився. У перші місяці наш Франківський драмтеатр перетворився на волонтерський пункт. Наші круті актори організували точку, де розвантажували фури - а ще щоденно по 3 тони гуманітарки! Бомбосховище приймало до 300 людей. Я допомагав розвантажувати гумдопомогу, а ще займався охороною, щоб був порядок, щоб всім було спокійно і нічого не сталося. А частина артистів і моя мама готували на кухні їжу волонтерам і біженцям. Тоді я практично переселився в театр, приходив додому лише помитися та переодягнутися.

Вам потрібен новий захоплюючий серіал? Онлайн-кінотеатр SWEET.TV пропонує безліч новинок та захоплюючих програм! Відчуйте насолоду від фільмів з унікальним українським дубляжем у відмінній якості. Ви заслуговуєте на найвищий рівень розваг!

Чи можете ви згадати випадок, коли ви відчували справжній страх?

Мабуть, перше повідомлення про війну стало для мене шоком. Я їхав поїздом до Києва на кастинг, коли раптом прокинувся від слів кастинг-директорки: "Юра, де б ти не був, терміново повертайся додому. Ти не чув? Війна! Київ обстріляли". Ці слова глибоко вразили мене, і я відчув, як уся моя душа зупинилася!

Ми опинилися десь поблизу Малини, коли поїзд зупинився. В той момент відчув страх: я не доїхав до Києва і не мав уявлення, що там відбувається. У моїй голові малювалися картини, як по вулицях столиці розташовані російські танки. Проте, я все ж таки доїхав до Києва, провів цілий день, гуляючи містом і спостерігаючи за всім на власні очі. Повертався додому тим самим поїздом.

З дружиною Іриною, яка також відома як Fiїnka, та їхнім сином.

До яких змін ви звикли за ці майже чотири роки? Що надихає вас сьогодні?

Слава Богу, в цих обставинах ми можемо робити те, що робимо. Ми завжди були за Україну і пропагували все українське. Зараз це треба робити в 10 разів активніше і голосніше. Знаєте, я раніше не потрапляв у фільми і серіали, через те, що не дуже добре володів російської. В столиці нашої країни в проєкти запрошували тих, хто добре російською розмовляв.

Сила полягає в можливості здійснювати дії. Сподіваюся, наші хлопці благополучно повернуться назад. А ми повинні докладати всіх зусиль, щоб не відчувати сором за свої вчинки, коли вони повернуться.

Скільки років вашому синові на даний момент?

Шість буде.

Готуєтесь до школи? Читати вміє вже?

Та так собі. Ми читали, бо не було, що робити. А зараз купа різного інтерактиву, так що їм нема коли читати.

Прогулка в саду?

Так, без цього ніяк. Я ходив, Іра моя - ні. Але скажу так: садок - це дуже гарний спосіб навчитися виживати, соціалізуватися. Це перша школа виживання для маленької людини, там дитина розуміє, що є інші діти, а своє треба відстоювати, інакше або голодним залишишся, або побитим будеш. Бо тут вдома іграшки всі твої, а там доводиться за все боротися.

З дружиною Іриною, яка також відома як Fiїnka, та їхнім сином.

А коли ви і Іра на гастролях, то з ким ви малого залишаєте? Може, у вас є няня, або бабусі і дідусі?

Отже, у нас є бабуся та дідусь. Наразі Іра у гастрольній подорожі на три дні, а малюк проведе час зі мною. Ми весь час разом, адже це чудова можливість.

Мабуть, ви оволоділи всіма домашніми справами, якщо ваша дружина вирішила піти? Наприклад, чи вмієте ви готувати?

Ось прямо в цей момент, поки я спілкуюся з вами, я готую пасту і запікаю індичку.

Чула, ви якось цікаво зробили пропозицію дружині Ірині, придумавши ціле кіно?

Так, це було. Якось вона висловила бажання, щоб її пропозиція виглядала ідеально: у розкішній сукні, з макіяжем, оточена людьми. Я запам’ятав ці слова. І вирішив влаштувати освідчення у форматі фільму. Друзі допомогли створити сценарій, знімали на камеру, а також виконували ролі в кадрі. Насправді всі були в курсі, окрім Ірки, але ніхто не видав таємницю, і вона до останнього не здогадувалася, що відбувається. Зараз цей фільм можна знайти на YouTube під назвою "Перстень долі".

А як вона відреагувала?

Спочатку вона подумала, що я забув слова і імпровізую, тож почала сміятися. На відео це видно: я беру букет, а вона вже не стримує усмішки. Коли ж я став на коліно, Іра зрозуміла, що відбувається, і всі її емоції чітко фіксуються на камері. Нещодавно ми переглядали це відео, і в кінці я повертаюсь до камери та кажу: "Ось так розпочинається зіркове життя".

З дружиною Іриною, яка також відома як Fiїnka, та їхнім сином.

Де ж сталися їх перші зустрічі — актор театру та кіно і популярна співачка?

Ми ж однокурсники. На половині першого року навчання я зрозумів, що вона стане моєю половинкою. Я відкрито говорив їй про це, але вона лише сміялася і відмахувалася. Але вже на початку третього курсу ми були парою. Пам'ятаю, коли на вступних іспитах я грав свою пісню, Ірка виявилася єдиною, хто почав підспівувати. Я був в захваті: "Нічого собі!".

Ви вдома обговорюєте творчі моменти?

Так, бо ми перші люди одне в одного. У принципі, ні з ким більше не обговорюємо такі найважливіші моменти, бо дуже висока довіра одне до одного.