Ендрю Гарфілд і Флоренс П'ю втілюють трагічне кохання в затишній, але надмірно спокійній мелодрамі – огляд фільму «Час жити».

В український прокат вийшов фільм Час жити -- історія кохання двох міленіалів, яку зняв ірландець Джон Краулі, відомий за чудовою історичною мелодрамою Бруклін з Сіршою Ронан у головній ролі.

У новій постановці режисера дія розгортається в сучасності, але його пристрасть до гірко-солодких мелодрам залишається незмінною. Ендрю Гарфілд і Флоренс П'ю виконують ролі занадто досконалої пари, щоб їхні почуття могли витримати більше, аніж тривалість сеансів хіміотерапії.

Тобіас Дюран, який працює у сфері кібербезпеки для виробника сніданкових пластівців, наразі тимчасово мешкає у свого дбайливого батька. Він переживає непрості часи, підписуючи документи на розлучення, і часто не може стримати сліз. Повертаючись із магазинчику, де купував собі солодощі для підняття настрою, Тобіас випадково потрапляє на шосе і опиняється на капоті автомобіля молодої жінки на ім'я Альмут Брюль.

Хлопець приходить до свідомості в лікарняній палаті, і його погляд спочатку зупиняється на стурбованій, але привабливій незнайомці, яка виглядає так, ніби на її совісті щось важливе. З недоумінням він запитує: "Куди ж поділися мої труси?". Обидва усміхаються, і в їхніх серцях вже зароджується усвідомлення того, що вони, ймовірно, на порозі чогось значно більшого, ніж просто випадкова зустріч.

У божеств кохання на цю пару є свої особливі замисли.

Якими можуть бути взаємини між двома привабливими та інтелектуально обдарованими людьми, що почалися з незначної аварії та жартівливого запитання: "Куди поділися мої труси?" Вони можуть стати міцними та тривалими. Проте режисер Краулі разом із сценаристом Ніком Пейном (автором "Відчуття кінця") вирішили створити фільм, який не досліджує традиційні сюжети про щасливе кінцеве життя, а зосереджується на тому, як двоє закоханих, що володіють розумом і красою, справляються з важким діагнозом одного з них.

Слід підкреслити, що в оригіналі стрічка Краулі має назву We Live in Time, що в перекладі звучить як Ми живемо в моменті. Це значно точніше відображає задум режисера і сценариста.

Цей фільм являє собою романтичну комедію, що зіткнулася з жорстокими реаліями життя. Хоча "Час жити" не можна вважати похмурою драмою про відчуття кінця, його персонажі, Тобіас та Альмут (героїня у виконанні Флоренс П'ю має німецьке походження), наповнені життєвою енергією, емоціями та гумором. Вони не здаються навіть у найскладніші моменти, коли відчай виглядає цілком природно.

Вони ці моменти використовують як фотоальбом: для пам'яті. Або як талісмани проти смерті, що насувається. Почувши діагноз Альмут, обоє вирішують почати планувати весілля. На додачу Альмут -- визнаний шеф-кухар -- ухвалює рішення взяти участь у престижних кухарських змаганнях. Весілля -- проєкт Тобіаса. Змагання -- Альмут. Талісмани в обох різні, оскільки характери в обох різні, але шестерні цих характерів підігнані в цій парі ідеально.

Сумна розв'язка присутня в елегічному настрої фільму, що пронизує навіть його найяскравіші моменти. "Час жити" — це справжній урок прощання.

Усе тут виглядає просто чудово. Ендрю Гарфілд, з його щирістю, великим серцем і старомодним шармом, нагадує про чисті емоції акторів Золотої епохи Голлівуду, особливо Джеймса Стюарта. А Флоренс П'ю просто блискуче виконує свою роль, не прагнучи отримати Оскар. Хімія між ними вражає, а концепція авторів створити романтичну комедію з негативним знаком додає своєрідного колориту цьому проєкту.

У них все вийшло занадто легко і без конфліктів. Зустріч, налагодження взаєморозуміння, боротьба за дитину, знайомство з родинами, народження малюка, візит до онколога. Сценарій фільму розбитий на фрагменти, які автори потім перемішали: минуле, майбутнє та теперішнє в «Час жити» перетинаються одночасно. Або ж це можна розглядати як нелінійний наратив, що залежить від точки зору. І саме цей монтаж надає фільму певної складності. Він фактично рятує картину.

Час жити -- це й в певному сенсі ілюстрація того, яким нудним може бути життя ідеальної пари. Безумовно режисер хліб свій дарма не їсть та створює декілька епізодів-сплесків. Найкращим з яких можна назвати народження дитини, де змішалися і біль, і надія, і гумор, і спонтанність, якої так бракує цьому фільму. Там, де Бруклін запускав глядача у стратосферу емоцій, Час жити вище девятиповерхівки вас не підніме.

7/10

У стрічці Джона Краулі видатні та чарівні актори втілюють любов, яка невідворотно намагається стати жертвою майстерного сценариста. Спадок могло б бути ще більш емоційним, але в цій історії відчувається гідність прощання на власних умовах та гіркота тих, хто залишився позаду, що майстерно передано у фільмі "Час жити чудово".

У головних ролях виступають: Ендрю Гарфілд, Флоренс П'ю та інші актори.