Основні події 2025 року | Ключові моменти в Україні

Захар Бірюков - ветеран ЗСУ із трьома ампутаціями - на вершині Говерли, він підкорив її разом із дружиною Юлією / Фото Instagram zakhar_berkut1882

Рік 2025 для України ознаменувався проявом витривалості на фоні продовження війни, активних дипломатичних ініціатив в пошуках миру та численних внутрішніх викликів.

Російські війська продовжують повільно просуватися на фронті, завдаючи значних ударів по цивільній інфраструктурі. Проте Україна демонструє єдність серед населення, отримує нові пакети міжнародної допомоги та досягає успіхів у мирних переговорах за посередництва Сполучених Штатів.

Рік відзначився рекордними втратами для РФ, інтенсивними атаками на енергетику взимку та надією на завершення активної фази конфлікту наприкінці року.

2025 рік виявився одним із найтрагічніших від початку повномасштабного вторгнення у 2022 році. Лише в червні загинуло 232 мирних жителя, а 1343 отримали поранення.

Росія досягла поступових територіальних здобутків, зокрема в Донецькій, Запорізькій та Харківській областях, захопивши міста на кшталт Сіверська та просуваючись біля Гуляйполя і Мирнограда. Середній темп просування -- близько 14 км² на день (за даними ISW), з рекордними втратами для РФ (понад 382 тис. убитими та пораненими). У цьому році Росія захопила ще 1% територій України.

Конфлікт поступово перетворювався на війну на виснаження. Важливими стали не швидкі наступальні дії, а організація логістики, постачання боєприпасів, системи протиповітряної оборони та здатність зберігати контроль над інфраструктурою. Інтенсивні удари по тилових населених пунктах остаточно знищили межу між бойовими діями та повсякденним життям цивільних.

2025 розпочався в Україні з великої трагедії. 1 лютого російська ракета зруйнувала будинок у Полтаві з першого по п'ятий поверх, забрала життя 14 людей та ще 22 травмувала. Серед загиблих -- троє дітей.

Через два тижні після події російський безпілотник з вибуховою бойовою частиною завдав шкоди саркофагу зруйнованого енергоблока Чорнобильської АЕС. Внаслідок цього спалахнула пожежа. Проте, на щастя, рівень радіації залишився стабільним.

4 квітня російські війська здійснили удар по Кривому Рогу, використавши балістичну ракету "Іскандер-М" з касетною бойовою частиною. Цей жахливий напад призвів до загибелі 18 осіб, серед яких дев'ятеро були дітьми. Крім того, 61 людина отримала поранення.

Масштабний злочин росіяни вчинили на Вербну неділю. 13 квітня РФ завдала ракетного удару по середмістю Сум двома балістичними ракетами. Загинуло 35 людей, ще 129 поранені.

23 квітня російські військові використали дрон-камікадзе для атаки на автобус у Марганці, що транспортував працівників підприємства. В результаті цього трагічного інциденту загинуло дев'ять осіб, а 54 отримали поранення. У ніч з 23 на 24 квітня Київ також зазнав удару: внаслідок комбінованої атаки загинуло 12 людей, а ще 90 були травмовані.

У травні відбулося три масштабні обміни. Протягом кількох днів додому з російського полону повернулися 880 військових та 120 цивільних осіб. Серед них багато тих, хто був захоплений ще в 2022 році.

У кінці травня музикант з Вараша, Максим Дерев'янчук, відомий під сценічним ім'ям Drevo, випустив композицію "Смарагдове небо", яка зайняла першу позицію в музичних чартах Toр-100 Apple Music UA та YouTubeCharts. Цю пісню пізніше назвуть "найЗСУшною" піснею року. Наразі вона налічує 37 мільйонів переглядів на YouTube, а її слухачі є як на окупованих територіях, так і в США та Росії.

У липні Україна отримала нову жінку на посаді прем'єр-міністра. Це стала Юлія Свириденко, яка раніше керувала міністерством економіки. Денис Шмигаль, що обіймав посаду прем'єра, тепер очолив Міністерство оборони.

Липень вразив українців новим жахливим і цинічним обстрілом. Російська комбінована атака на Київ призвела до загибелі 31 особи, серед яких були п'ятеро дітей. Наймолодшій жертві виповнилося лише два роки. Крім того, 159 українців отримали поранення.

Наприкінці вересня Одеса пережила жахливу стихію, яка залишила по собі трагічні наслідки. За всього лише півдня в місті випало стільки ж опадів, скільки зазвичай випадає за два місяці. Ця негода забрала життя дев'яти осіб, серед яких була і одна дитина.

У жовтні Росія активізувала удари по енергетичній інфраструктурі України, що викликало тривогу щодо надзвичайно важкої зими. Міські вулиці знову заповнилися генераторами, а громадяни шукали способи полегшити своє повсякденне життя в умовах як запланованих, так і непередбачених відключень електроенергії.

22 жовтня російські війська вдарили по приватному дитячому садочку в Харкові. На щастя, діти залишилися неушкодженими, проте загинув працівник комунальної служби. Відео з місця події облетіло планету, вкотре вражаючи всіх жорстокістю агресора.

19 листопада Російська Федерація здійснила напад на Тернопіль. Баллистичний удар по житловому будинку призвів до загибелі 33 осіб, а ще 94 отримали поранення.

У 2025 році Збройні сили України суттєво удосконалили свою стратегію глибоких атак на військові та енергетичні об'єкти Росії, застосовуючи національні дрони та ракети, зокрема "Лютий", "Фламінго" та FP-серії.

Кульмінаційним моментом стало проведення операції "Павутина" 1 червня, коли більше ста дронів, які були нелегально ввезені до Росії, здійснили синхронну атаку на кілька ключових авіабаз, внаслідок чого було знищено 41 літак, серед яких Ту-95, ТУ-22M3 та A-50.

У кінці року атаки на нафтопереробні заводи, нафтобази та авіаційні бази призвели до зниження обсягів переробки нафти в Росії більш ніж на 20%. Це завдало економічних втрат у десятках мільярдів доларів і значно ускладнило логістичні можливості противника.

У 2025 році міжнародна підтримка України залишалася, проте її характер став більш різноманітним. Європейський Союз поступово взяв на себе більшу частину фінансових та військових зобов'язань, тоді як політичний курс США змінився після повернення Дональда Трампа до президентського крісла.

Вашингтон перестав бути безумовним донором України. Допомога скорочувалася або затягувалася, а в публічному просторі дедалі частіше звучала тема переговорів і припинення війни. Так званий мирний план США обговорювався протягом усього року, але його конкретні параметри були сформульовані лише наприкінці року.

Окремим аспектом залишалася ситуація українських біженців у США та Європі. Питання тимчасового захисту, різних статусів та перспектив їх повернення дедалі частіше обговорювалося в політичних колах.

У 2025 році внутрішні події країни відзначалися процесом адаптації до тривалої війни. Економіка функціонувала в умовах бюджетного дефіциту, залежності від іноземних інвестицій та постійних загроз для критично важливих об'єктів інфраструктури. Тим часом, суспільство поступово навчалося жити в атмосфері безперервної небезпеки.

Окремо виділялася тема мобілізації. Обговорення ротацій, термінів служби та справедливості призову тривали протягом року та неодноразово ставали предметом жвавих суспільних дискусій. Влада намагалася знайти баланс між вимогами фронту та зростаючими запитами на ясні і зрозумілі правила.

У жовтні Україну збурив великий корупційний скандал у сфері енергетики. Правоохоронці викрили злочинну організацію, до якої входили чинні й колишні посадовці енергетичної галузі, відомий бізнесмен та інші особи. Її учасники створили масштабну корупційну схему, через яку впливали на роботу стратегічних державних підприємств, зокрема АТ "НАЕК "Енергоатом"".

В останні місяці року НАБУ та САП розкрили діяльність організованої злочинної групи, до якої входили діючі народні депутати України. Згідно зі слідством, члени цієї групи регулярно отримували незаконні винагороди за свої голосування у Верховній Раді України.

Проте, відставка Андрія Єрмака, який очолював Офіс президента, у листопаді стала однією з найзначніших подій року. Експерти оцінювали його роль у державі як таку, що, можливо, не є найвищою, але й далеко не другою за важливістю.

У 2025 році особливо вирізнялася ескалація скандалів, пов'язаних із корупцією, а також відкритий конфлікт між Національним антикорупційним бюро та Офісом президента.

У лютому-березні 2025 року журналістські розслідування і витоки з правоохоронних органів пов'язали так звану "операцію Мідас" із корупційними схемами в енергетичному секторі та виведенням коштів за кордон. У публічному просторі фігурували імена бізнесмена Міндіча і Цукермана, колишніх та діючих топ-чиновників. Водночас держава так і не представила завершеної офіційної версії цієї справи як єдиного кримінального провадження, що лише посилило підозри щодо політичної складової процесу.

У квітні 2025 року резонанс викликав арешт прокурора Магамедрасулова у справі про корупцію в органах прокуратури. Цей кейс став одним із найбільш показових у році: антикорупційна спільнота розглядала його як доказ глибоких системних проблем, тоді як представники влади заявляли про ефективність очищення правоохоронної системи.

На кінець року остаточне судове рішення у цій справі ще не було винесене.

У травні-червні напруга між НАБУ та владою вийшла у публічну площину. Керівництво бюро неодноразово заявляло про політичний тиск і спроби обмежити незалежність розслідувань, тоді як Офіс президента ці звинувачення заперечував, подаючи конфлікт як інституційний і правовий.

Протягом червня та липня 2025 року Верховна Рада обговорювала законодавчі ініціативи, що мали на меті підвищення повноважень Генерального прокурора стосовно НАБУ. Незважаючи на те, що деякі з пропозицій не були затверджені у фінальному варіанті, сам факт проведення голосувань викликав гостру реакцію з боку громадянського суспільства і занепокоєння міжнародних партнерів, які сприйняли ці дії як можливу загрозу автономії антикорупційної системи.

У контексті цих подій протягом року відбувалися активні публічні обговорення, що стосувалися енергетичної галузі та дій міністра енергетики Германа Галущенка. Теми включали перевірки, кримінальні справи та політичний тиск. Проте інформація про можливий арешт міністра не знайшла підтвердження і залишалася лише в сфері чуток та маніпуляцій.

У сукупності ці події сформували відчуття антикорупційної кризи. Влада наполягала на необхідності "наведення порядку" і перезавантаження системи, тоді як критики говорили про спроби взяти антикорупційні органи під політичний контроль. Конфлікт між НАБУ та владою став одним із найгостріших внутрішньополітичних сюжетів 2025 року і суттєво вплинув на довіру суспільства до державних інституцій.

Енергетичний сектор став однією з основних цілей російських атак у 2025 році. Удари по електростанціях, підстанціях та лініях електропередач мали систематичний характер і були спрямовані на виснаження країни в зимовий період. Наприкінці року Україна знову зіткнулася з аварійними та плановими відключеннями електрики, труднощами з теплопостачанням та загрозами для водопостачання. Протягом опалювального сезону функціонували всі 9 енергоблоків атомних електростанцій, які контролюються Україною.

Енергетична інфраструктура функціонувала на межі своїх можливостей, в значній мірі завдяки терміновим ремонтам, мобільним технологіям та підтримці партнерських структур. Одночасно стало зрозуміло, що боротьба за контроль над енергетичними ресурсами стала окремим фронтом, який вимагає такої ж уваги, як і безпосередні бойові дії.

У зимовий період Росія посилила напади на енергетичну інфраструктуру. Внаслідок цього втрачені близько 48% довоєнної потужності, що призвело до того, що мільйони сімей залишилися без електрики.

Українські спортсмени досягли успіхів попри війну, особливо в адаптивному спорті та міжнародних змаганнях.

У ніч з 19 на 20 липня на стадіоні "Вемблі" в Лондоні Олександр Усик здобув титул дворазового абсолютного чемпіона світу.

У 2025 році збірна України показала одразу низку топрезультатів у художній гімнастиці. Причому вдалося це зробити на обох головних стартах сезону: "золото" Таїсії Онофрійчук в особистому багатоборстві на Євро; тріумф збірної України у групових вправах на ЧС.

Кульмінацією фехтувального 2025 року став чемпіонат світу, а саме перше в карʼєрі "золото" Влади Харькової. У фіналі особистих змагань серед шпажисток українка перемогла естонку Катріну Лехіс.

Пляжні волейболістки Марина Гладун і Тетяна Лазаренко стали першими в історії України чемпіонками Європи!

Національна команда з футболу надала українцям надію на можливість потрапити до фіналу Чемпіонату світу 2026 року. Тепер залишилося зробити всього два кроки.

Рік відібрав життя у численних видатних українців та міжнародних особистостей.

Убивство колишнього спікера парламенту Андрія Парубія стало вже четвертим резонансним вбивством з моменту початку повномасштабної війни, згідно з інформацією BBC, що акцентує увагу на наявних внутрішніх розколах.

У 2025 році Україна прощалася з журналісткою Вікторією Рощиною, яка стала жертвою катувань з боку російських військових під час полону. Її поховали в закритій труні.

2025 рік став роком втрат для української культури, забравши у нас видатних акторів, музикантів, спортсменів та режисерів. Серед тих, хто пішов, були Степан Гіга, Ігор Поклад, Андрій Яценко (Diezel) з гурту Green Grey, Михайло Клименко (Adam), Максим Неліпа, Валерій Шевчук та Олександр Муратов.

Серед світових зірок, що пішли з життя, згадаємо режисера Девіда Лінча, Оззі Озбона з Black Sabbath, голлівудського актора Майкла Медсена. Наприкінці року померла акторка Бріжит Бардо, яка стала одним із символів рідної країни ще в 1960-х.

2025 рік став одним із найскладніших і водночас визначальних для України та світу за весь період повномасштабної війни. Він минає під знаком виснаження, політичних зламів, переоцінки союзів і поступового усвідомлення того, що війна стала довготривалою реальністю, а не кризою, яку можна швидко розв'язати.