Ігор Білозір відійшов у вічність 25 років тому: хто став спадкоємцем творчої спадщини цього легендарного композитора і які таємничі обставини оточують місце його останнього спочинку?

28 травня 2000 року Україна втратила Ігоря Білозіра — композитора та художника, чия музика залишила незабутній слід в історії національної культури. Його насильницька смерть в серці Львова потрясла всю країну і стала великою втратою для цілого покоління. Хоча минуло 25 років з того дня, його ім'я продовжує жити, а твори залишаються актуальними. Проте дискусії щодо його спадщини не вщухають і досі, а місце його поховання продовжує викликати інтерес та обговорення містичних символів.

OBOZ.UA детально висвітлить маловідомі аспекти пам'яті про композитора. Невдовзі перед 70-річчям з дня його народження (24 березня) перша дружина митця, народна артистка України Оксана Білозір, оголосила, що всі авторські права на пісні Ігоря належать їхньому сину Андрію. Проте, незабаром після цього, друга дружина композитора, Ольга Гошовська, спростувала цю інформацію. Вона зазначила, що як музична, так і майнова спадщина були офіційно розподілені між кількома спадкоємцями ще багато років тому.

Як розподілили спадок Ігоря Білозіра

Ольга Гошовська стверджує: після смерті композитора його львівська квартира була поділена так:

Пізніше мати композитора вирішила передати свою частку Ользі, щоб та могла придбати власне житло. У відповідь на це Гошовська вирішила подарувати третину своїх авторських прав на музику Руслані Білозір, сестрі композитора.

Щодо авторських прав, Гошовська зазначає, що вони були поділені порівну між трьома спадкоємцями.

Гошовська, разом зі своєю сестрою та племінницею композитора, активно сприяє виконанню творів Білозірова в сучасних інтерпретаціях, вважаючи це ефективним способом популяризації його мистецтва.

Також важливо розуміти, що частина пісень Білозіра написана у співавторстві з поетами, тож авторські права розділяються. Наприклад, у "Маминій світлиці" 50% прав належать Богдану Стельмаху, а решта 50% - родині Білозіра.

Таємниці Личакова: незвичайна оповідь про поховання композитора

Могила Ігоря Білозіра на Личаківському цвинтарі у Львові перетворилася не лише на пам'ятний об'єкт, а й на джерело містичних оповідей. Як зазначила Оксана Білозір в інтерв'ю для "Главком", коли сестра композитора Руслан вирішувала, де поховати брата, вона помітила потужний вихор у цьому місці, що було сприйнято як знаковий сигнал з небес. Саме тут було ухвалено рішення про поховання митця.

Пам'ятник, виготовлений з білого італійського мармуру, з'явився на могилі лише через десяток років. Протягом цього часу, поки ще була жива мати Ігоря, вона не давала дозволу на будь-які зміни в оформленні місця спочинку. Територія була обрамлена барвінком, а на ній стояв лише простий дерев'яний хрест.

Коли Оксана Білозір разом із сином Андрієм вирішили створити пам'ятник, вони зупинили свій вибір на образі ангела, який є символом української душі. Проте і в цьому процесі сталося щось містичне. Як зазначила Оксана, коли скульптори завершували свою роботу, на правій стороні профілю ангела несподівано з'явився рельєфний образ Ігоря, який був вражаюче схожим, хоча його не планували. Окрім цього, вона впевнена, що пам'ятник має ще одну загадкову особливість: після дощу з очей ангела, за її словами, "досить довго капають сльози".

Раніше OBOZ.UA повідомляв про обставини загибелі Ігоря Білозіра, якому, ймовірно, виповнилося б 70 років. Його мистецька діяльність стала невід'ємною частиною української музичної спадщини, а його пісні здобули статус народних хітів. На жаль, життя цього талановитого композитора обірвалося трагічно в 2000 році, коли він став жертвою жорстокого нападу у Львові.