Ігор Стравінський: видатний композитор ХХ століття, що походить з двох давніх запорізьких козацьких династій.

Ігор Стравінський - видатний композитор ХХ століття, якого часто називають "російським композитором". Проте його творчість охоплює не лише російські, а й яскраві французькі та американські етапи. Більшу частину свого життя він провів в Європі, де здобув світову популярність, а також у США, де знайшов своє місце і щастя як у професійній, так і в особистій сферах. Тим не менш, рідко згадують, що його корені сягають України - Ігор Федорович походить з двох давніх родів Запорізької Січі.

Нащадок Сулима-Стравинських і Холодовських

Ігор Стравінський з'явився на світ 17 липня 1882 року в Оранієнбаумі, що розташований неподалік Санкт-Петербурга. Його батько, Федір Ігнатович Стравінський, належав до славнозвісного козацького роду, що був пов'язаний з видатним запорізьким гетьманом Іваном Сулимою. Ця легендарна особистість здійснила втечу з турецького полону, піднявши повстання і "взявши" з собою галеру, на якій він працював як весляр, разом з іншими закутими в ланцюги рабами. За цей героїчний вчинок Папа Римський Павло V нагородив його золотою медаллю, після чого Сулима повернувся до України, де активно брав участь у визвольному русі, але загинув. За словами самого Ігоря Федоровича, до анексії України Росією, його предки носили прізвище Сулима-Стравінські, але згодом перша частина втративалася. Відновити справедливість вдалося синові композитора, знаменитому швейцарсько-американському піаністу Святославу Сулимі-Стравинському. Не менш значущою фігурою була й мати Ігоря: Ганна Кирилівна походила з іншого видатного старовинного козацького роду Холодовських.

Київські корені

Перші роки життя батьків композитора були тісно пов'язані з Києвом. Саме в цьому місті батько, який вперше виступив на сцені Київського оперного театру, зустрів свою майбутню дружину — також співачку й піаністку. У столиці України вони уклали шлюб. Після весілля Ганна Кирилівна вирішила відмовитися від кар'єри оперної співачки і стала акомпаніатором свого чоловіка. Коли батькові запропонували контракт у Маріїнському театрі, родина вирушила в подорож за межі України.

Вихованець Римського-Корсакова

Музики батьки навчали сина з раннього дитинства - йому найняли вчительку, яка займалася з ним грою на фортепіано. Але це стосувалося техніки виконання, що ж до мистецтва композиції, то тут першим учителем Стравінського був Микола Андрійович Римський-Корсаков, з яким його познайомив син композитора, Володимир, - з ним Ігор Федорович навчався на юридичному факультеті університету. Розуміючи, що для консерваторії з його нестандартною музикою Стравінський не підійде, Римський-Корсаков почав - причому абсолютно безкоштовно - давати юнакові приватні уроки композиції. Один із перших творів Ігоря Федоровича "Фавн і пастушка" - з подачі все того ж Римського-Корсакова виконав придворний оркестр, де його почув далекий родич Стравінського, Сергій Дягілєв. Він вирішив залучити композитора до своїх "Російських сезонів" у Парижі, куди і вирушив композитор.

Перші балети: успіх і скандал

Співпраця Стравінського з Дягілєвим розпочалася з аранжування музичних творів для вже існуючих балетів. Коли композитор Олександр Лядов не зміг вчасно завершити роботу над балетом "Жар-птиця", цю відповідальність взяв на себе Ігор Федорович. Прем'єра виявилася неймовірно успішною, і Стравінський миттєво здобув визнання у музичному світі. Наступний балет композитора, "Петрушка", також викликав захоплення, але "Весна священна" була сприйнята глядачами дуже різко. За свідченнями тих часів, публіка буквально збожеволіла: лунали крики, свист, образи на адресу автора та виконавців, а критики охрестили постановку "скандальною весною". Єдиним, хто не впадав у відчай, був Дягілєв, який називав цю ситуацію "справжньою тріумфальною подією". Як виявилось, його думка була вірною – нова версія "Весни священної" справді викликала неймовірний фурор.

"Коко Шанель і Ігор Стравінський"

Цей період у житті композитора тісно пов'язаний з ім'ям іншої зірки - знаменитої Коко Шанель. Дізнавшись, що композитор і його сім'я дуже обмежені в коштах, засновниця модного дому Chanel поселила їх на своїй віллі під Парижем, де вони протягом двох років прожили на повному забезпеченні. При цьому вона допомагала Ігорю Федоровичу, оплачуючи його виступи, а коли Стравінські з'їхали, понад десять років надсилала їм гроші на життя. Деякі біографи Шанель припускають, що у Коко, можливо, був роман з музикантом, хоча доказів, яким можна було б повірити, у них немає - тільки припущення. Утім, це не завадило письменникові Крісу Грінхалу напирати роман "Коко та Ігор", а Яну Кунену зняти на його основі художній фільм "Коко Шанель і Ігор Стравінський", який закривав Каннський кінофестиваль у 2009 році. Утім, можливо, що чутки про роман були правдою. Кохання завжди стає джерелом натхнення: Коко Шанель разом із парфумером Ернестом Бо "вигадала" свій знаменитий аромат Chanel №5, а в Стравінського в цей період відкрилося друге творче дихання: він написав кілька нових балетів - "Пульчинелла", "Аполлон Мусагет", "Орфей", "Поцілунок феї" - та почав складати духовну музику.

За новим життям - у США

1939 рік став дуже складним для Стравінського: на тлі атмосфери, що згущувалася в Європі - пов'язаної з поширенням фашизму, - його переслідували особисті трагедії: спочатку померла його мати, а потім дружина - випускниця Київського інституту шляхетних дівчат Катерина Носенко, з якою він одружився ще 1906 року. У Європі Ігоря Федоровича вже нічого не тримало, а його багаторічна коханка Віра Судейкіна, яка пішла від чоловіка до Стравінського, готова була їхати по нього на край світу - для нового життя вони обрали США.

У Сполучених Штатах Ігор Стравінський, не зіштовхнувшись із труднощами у отриманні громадянства та вільно володіючи англійською, прожив усе своє життя. Хоча він був продуктивним композитором, не всі його роботи знаходили однозначне схвалення, як це було раніше в Парижі. Наприклад, у 1944 році виник скандал через його аранжування американського гімну, яке влада Бостона визнала "спотворенням національного символу". В результаті він отримав лише "суворе попередження" і більше не експериментував у цьому напрямку. Проте його творчої діяльності вистачало — Стравінський створював музику в різних жанрах, часто виступав як диригент і багато гастролював. У 1962 році він завітав до Радянського Союзу, де мав зустріч із Микитою Хрущовим. Ігор Федорович вражав своєю працездатністю: до самого кінця життя, навіть у похилому віці, він працював від 10 до 18 годин на день, вранці складаючи музику, а після обіду займаючись аранжуванням та оркеструванням.

Спогади на планеті та у Всесвіті

Ігор Стравінський помер 6 квітня 1971 року в Нью-Йорку, досягнувши віку 88 років, причинами його смерті стала серцева недостатність. Його друга дружина Віра пережила його на дев'ять років, і обоє знайдуть вічний спокій на острові Сан-Мікеле у Венеції.

Композитора пам'ятають як на Землі, так і на небі. Об'єкти, названі його ім'ям, є у Швейцарії (алея в Лозанні), Нідерландах (вулиця в Амстердамі), Франції (фонтан у Парижі). На батьківщині його батька - на Волині - працює музей композитора, а в самому центрі Києва, на вулиці Лютеранській, на одному з будинків, який колись належав сім'ї першої дружини композитора, встановлено меморіальну дошку Ігорю Стравінському - він часто зупинявся в цьому будинку під час приїздів до української столиці. Його ім'я також має астероїд № 4 382 і кратер на Сатурні, а на дисках космічних кораблів "Вояджер", які летять за межі нашого Всесвіту, записано, зокрема, і його музику - можливо, коли-небудь її почують представники позаземних цивілізацій.