"Твір мистецтва юної доньки додає шарму кабінету міністра закордонних справ Франції": як 11-річна учениця з прифронтових Сум організовує збір коштів для ЗСУ.

- Я сама в дитинстві закінчила художню школу, але своє життя присвятила банківській справі. Тому щаслива допомогти своїй дитині реалізувати талант. Малювати вона почала у два роки. Пізніше почала відвідувала заняття, -- каже "ФАКТАМ" мама юної художниці Ірина Вихрова. -- Донька -- студентка онлайн-платформи OpenArtAcademy, закінчила 5 клас Сумської спеціалізованої школи № 7 ім. Максима Савченка. Крім того, вона студентка IT Step Академії та членкиня Федерації Taekwondo ITF України. Ніколь дуже пишається тим, що вона волонтерка БФ "Ми тут -- Північний форпост", де вкладає серце у добрі справи та підтримку спільноти. Вона активно розвиває свою творчість та бере участь у благодійних і мистецьких проєктах. Донечка відома своїми роботами, виконаними в традиційних українських техніках.

-- Розкажіть детальніше про волонтерство Ніколь.

Коли дитина займається волонтерською діяльністю, допомагає родині або створює мистецькі твори, вона неусвідомлено виражає свої почуття та думки. Це мовчазне повідомлення світу про необхідність підтримки, силу та прагнення бути почутими. Усі ми віддаємо себе на повну потужність, аби досягти перемоги. А Ніколь малює. Її дитячі малюнки наповнені потужною енергією. Творіння доньки вшановують нашу незламну долю, незалежну націю та світле майбутнє. Її роботи постійно беруть участь у благодійних аукціонах, кошти з яких спрямовуються на підтримку українських військових. Наприклад, у київській галереї MODI Art&Wine Gallery зараз проходить благодійний онлайн-аукціон, де представлені її твори. Кожен охочий може долучитися, зробивши внесок на підтримку фонду "Ми тут -- Північний форпост". Нещодавно роботи Ніколь були придбані в Фінляндії, і вона отримала за них понад 200 євро, що дозволило закрити збір на детектор для військових.

Читайте також: Іноді навіть сміття може стати в нагоді: волонтери з Полтави створюють маскувальні сітки для забезпечення захисту під час міських бойових дій.

В розгарі війни Ніколь відвідала міжнародну виставку "Творчий опір", що проходила в галереї "Art Sant Roch" у французькому місті Сере. В рамках заходу вона вирішила зробити благодійний внесок, передавши кілька своїх живописних творів місцевим жителям. Волонтери благодійного фонду з Сум надали їй залізні уламки, які вона використовувала для того, щоб "перетворити" їх страшну енергію на красу через самчиківський розпис. Ніколь виконала свою обіцянку, подарувавши одне з полотен поважному французу в обмін на донат.

Творіння доньки під назвою "І прадіди в струнах бандури живуть..." було представлено на міжнародній виставці українських художників "Покоління війни. Третій рік" у мирній Албанії. Виставка проходила під гаслом: "Не варто боятися правди про війну, а мовчати про неї не можна...". Завдяки підтримці креативної француженки Діани Бошампс та сумського художника Романа Голуба було реалізовано безліч міжнародних проектів для популяризації України на світовій арені. Проект CUBIC MAP, що включає малюнки знайомих куточків Сумщини на кубах, здобув популярність у різних країнах. Окрім того, були створені марки з репродукціями патріотичних робіт Ніколь на листах, які діти з Японії (Хіросіма) надсилали.

Ніколь зібрала юних волонтерів з БФ "Ми тут -- Північний форпост", і разом вони створили патріотичних пташок із спанбондової тканини. Ці пташки вирушили в далеку Францію, несучи послання про важкі часи незламної України. Очолив цю мурмурацію горобець, одягнений у каску та бронежилет, з сумкою, прикрашеною елементами герба прифронтового Сум. Серед зграї також літала маленька кумедна пташечка, створена Ніколлю у стилі українського наївного мистецтва, натхненного творчістю Марії Примаченко. Крім того, Ніколь реалізувала проект "Листівка захиснику". Скільки яскравих малюнків було створено, і скільки оберегів, розписаних її руками, було подаровано як символ захисту та мужності! Вона назвала їх "талісманами" — зображення сміливого звіра, що втілює силу і незламність. Діти щиро вірять, що їхні подарунки стануть тією рятівною іскрою для воїна в найважчі моменти, що зігріють його душу і нададуть сили.

-- Знаю, що одна з картин Ніколь навіть прикрашає кабінет високопосадовця у Франції. Розкажіть про це.

Так, це дійсно так. Мова йде про країну, яка бореться за права вільних людей, а також про художнє творіння доньки під назвою "Воля". Ця картина прикрашає кабінет мера у містечку Трей, Франція. Ніколь підписала свою роботу французькою мовою: "Воля — це можливість залишатися вірним собі в будь-яких умовах... Ми створюємо нову країну, де поважають права людини, адже лише вільні люди можуть формувати своє майбутнє, дивлячись вперед, а не назад. Боротьба за волю — це боротьба за існування, за права людини та її щасливе життя. Плач ще ніколи не дарував свободи, а борець завжди здобуває мир". Інша робота під назвою "Берегиня" була вручена міністру закордонних справ Франції Жану-Ноелю Барро. У підписі йдеться про те, що Україна: "Це — батьківська земля, де дух кожного українця глибоко вкорінений. І скільки б ворог не намагався його знищити — він все одно проросте! Українка — це берегиня домашнього вогнища, символ нашої нації. Вона уособлює нашу країну, яка повинна бути цілісною, єдиною і щасливою. Ми маємо донести це до всього світу".

Читайте також: "На передовій була 5 разів, якось потрапила під обстріл": 65-річна пенсіонерка з Буковини волонтерить вже десять років

В якому напрямку створення вона найчастіше виражає свої творчі ідеї?

- Вона використовує різноманітну техніку: малює фарбами гуашшю, аквареллю. Подобаються дуже акрилові фарби. Малює також олівцем, фломастером. Нещодавно спробувала малювати в стилі зентангл або дудлінг. Це така графіка, коли багато мілких декоративних деталей промальовуєш чорною фарбою, тушшю чи просто фломастером.

Ще Ніколь малює в традиційних жанрах: живопис, декоративна картинка. На даний момент вона інтенсивно популяризує слобожанський розпис у старобільській техніці -- давнє ремесло, яке під натиском радянської влади було майже забуте. Відродження цієї унікальної традиції відкриває нові перспективи для збереження культурної спадщини та розвитку мистецтва. Ніколь закохалася у слобожанський розпис, відчувши магію народного мистецтва. Особливість розпису в тому, що він малюється пальчиками і в основному по колу. І цікавий момент -- ваш пальчик залишає назавжди свій відбиток. І цей мазочок ніколи і ніхто не у змозі повторити і його нереально зробити за допомогою пензлика. Майстри слобожанського розпису можуть навіть не підписувати свої роботи. Ніколь відчуває, що повинна це робити, бо цим розписом прикрашали побілені стіни сільських хат, кухонні дошки, весільні скрині Слобідської України. Його малювали скоріше за все і предки Ніколь, бо її коріння саме тут.

Суми -- це найбільше місто північної Слобожанщини. У 17 ст. до Слобідської України тікали з Правоборежної та Лівобережної України селяни, тому що тут були вільні землі. Люди утворювали слободи. Звідси і назва Слобідська Україна -- Слобожанщина. Крім того, Ніколь має велике бажання навчитися писати шрифтом "Рутенія". Він створений на історичних українських почерках Василя Чебаника.

Раніше "ФАКТИ" повідомляли про учнів з Рівненщини, які організовують велопробіги на підтримку перемоги, а найсильнішим мотиватором для дітей стає вдячність від військових.

Зображення, представлені Іриною Вихровою.