Кризи, гердани та згарди: що символізують давні українські прикраси, які варто дослідити (ФОТО) - Hochu.ua

Кожен ювелірний виріб вирізняється своїми унікальними рисами.

Українські жінки здавна вміли прикрашати себе зі смаком -- не лише для краси, а й для захисту, вираження статусу чи родинної приналежності. Кожна прикраса у традиційному вбранні мала своє значення, історію й навіть характер.

Хоча сьогодні ці унікальні творіння народного мистецтва більше виконують роль стильового елемента, а не оберегу, важливо знати їх правильні назви. Давайте разом з Радіо MAXIMUM зануримось в історію стародавніх українських прикрас!

Коралі є одними з найпопулярніших українських прикрас. Їх створювали з червоних коралових намистин, які нанизували на кілька ниток. Чим більше було рядів, тим багатшою вважалася їхня володарка. Справжні коралі мали глибокий колір і помітну вагу, а відтінки варіювалися від яскраво-червоного до теракотового, що підкреслювало молодість та життєву енергію.

Спочатку гердани були атрибутом чоловічої гордості та сили, але з часом стали популярними серед жінок. Вони складаються з двох довгих бісерних стрічок, що з'єднуються у формі літери V на грудях. Кожен гердан містить орнамент, наповнений глибоким значенням – від сонячних символів до оберегових геометричних форм.

Згарди створювалися з металевих хрестів, дисків та намистин. Ці прикраси були популярні в Гуцульщині, де вірилося, що вони здатні захищати від негативних сил. В їхніх орнаментах часто зустрічалися мотиви сонця та вічності. Згарди могли мати кілька шарів, що робило їх справжнім шедевром гуцульського сакрального мистецтва.

Ці бісерні вироби, які щільно обгортали шию, отримали назву силенки або цятки. Візерунки на плетених стрічках не були випадковими - кожна кольорова комбінація несла в собі особливий сенс, відображала емоції або побажання.

Металеві дукати, відомі також як личмани, мали форму намиста, складеного з монет. Їх розміщували на грудях, в центрі, а на кожній монеті зазвичай були вирізьблені зображення — сцени з повсякденного життя, біблійні мотиви або символи багатства. Це не просто прикраса, а й знак соціального статусу.

Ці скляні буси, що були виготовлені в XIX столітті, мають вигляд яскравих кульок, які грайливо віддзеркалюють світло, і саме тому їх називають "світлячками". Таке намисто зазвичай вибирали молоді дівчата, адже воно легке, яскраве та блискуче.

Салби здебільшого зустрічалися на Буковині. Вони мали форму тканинного нагрудника, розкішно прикрашеного монетами. Ця прикраса миттєво привертала увагу і свідчила про заможність її володарки.

Пацьорки -- це яскраві, розписані вручну скляні намистини. Спочатку техніка їх створення була таємницею, а згодом стала справжнім мистецтвом. Кожна намистинка -- як маленький витвір живопису.

Баламути робили з білого перламутру, що символізував чистоту й невинність. Такі прикраси часто носили молоді дівчата, додаючи до них обереги, хрестики чи іконки. Вони мали ніжний блиск і делікатну енергетику.

Криза — це розкішний бісерний комір, який огортає шию та плечі. Його найчастіше одягали представниці лемківського та бойківського народів. У дизайні кризи гармонійно поєднуються яскраві кольори, витончені орнаменти та майстерна ручна робота, що робить його справжнім символом жіночої краси та народного мистецтва.

Прикраса у формі ланцюжків з крихітними дзвіночками, що була популярна в Гуцульщині. Коли жінка йшла, дзвіночки видавали легкий мелодійний звук, нагадуючи музику серця Карпат.

У попередніх публікаціях ми досліджували, чи можливо комбінувати золото і срібло. Фахівець з моди поділилася ключовими принципами ювелірного етикету!