Міждисциплінарний підхід в освіті дизайну: збереження української автентичності.

Науковці Інституту педагогіки НАПН України розробили інноваційну методику підготовки дизайнерів, що поєднує сучасні технології з українським декоративним мистецтвом

Сучасна дизайнерська освіта стоїть перед важливим викликом: як зберегти національну автентичність в умовах глобалізації та цифрової трансформації. Дослідження, проведене в Інституті педагогіки НАПН України, пропонує інноваційний підхід до вирішення цієї проблеми через інтеграцію українського декоративного мистецтва в професійну підготовку майбутніх дизайнерів.

Євген Бойко, аспірант Інституту педагогіки Національної академії педагогічних наук України, створив новаторську методику, що об'єднує класичні знання з сучасними освітніми практиками. Основою його підходу є інтеграція різних дисциплін, яка включає історію мистецтв, етнографію, культурологію, а також теорію композиції і стилю.

Дослідження виявило, що інтеграція знань з різних гуманітарних дисциплін сприяє студентам більш глибокому розумінню ролі національних традицій в умовах сучасного дизайнерського мислення. Ключовим моментом є виховання емоційної чутливості до культури та мистецтва, що слугує фундаментом для формування особистого естетичного стилю.

Цей підхід передбачає активну участь студентів у проєктній діяльності, а також в експозиціях, творчих конкурсах і практичних майстер-класах. Це сприяє не лише утвердженню теоретичних знань, але й розвитку креативності та можливостей самовираження через призму національної культури.

Зосереджено увагу на впровадженні сучасних цифрових технологій та візуальних засобів. Розробка цифрових архівів орнаментів, 3D-моделювання традиційних форм і створення інтерактивних додатків, що базуються на національних візерунках, надає студентам можливість творчо інтегрувати традиційні елементи з інноваційними рішеннями.

Ключовим елементом даної методики є організація міждисциплінарних майстер-класів, в яких викладачі з різних спеціальностей співпрацюють зі студентами над спільними проектами. Цей підхід сприяє розвитку комплексного професійного бачення та поглибленому усвідомленню культурного контексту.

Дослідження акцентує на важливості критичного ставлення до впровадження цифрових технологій. Вони повинні слугувати не як заміна глибокому змісту, а як його посередник і доповнення. Це забезпечує збереження автентичності в дизайнерських розробках, роблячи їх доступними та зрозумілими для міжнародної аудиторії.

Методика включає також аналіз декоративного мистецтва через призму філософії та естетики. Це допомагає розкрити глибинні сенси, закладені у традиційних формах, та переосмислити їх у контексті сучасного дизайну середовища.

Практична реалізація цього підходу включає в себе розробку авторських проектів, які синтезують графічні, інформаційні, візуально-комунікаційні та декоративні елементи, натхненні українськими традиціями. Студенти займаються створенням інтерфейсів для мобільних додатків з використанням орнаментальних мотивів, формують брендинг для місцевих культурних ініціатив та займаються дизайном інтер'єрів в етно-стилі.

Ключовим елементом є взаємодія з місцевими громадами, музеями та фестивалями народного мистецтва. Така співпраця надає студентам можливість спостерігати за реальним використанням своїх знань і відчувати себе активними учасниками культурного життя.

Дослідження показує, що формування культурної обізнаності через міждисциплінарний підхід є не разовим завданням, а безперервним процесом, який вимагає системної співпраці викладачів різних галузей та постійної адаптації навчального контенту до культурних реалій.

Дослідження показують, що цей підхід сприяє не лише збереженню національної культурної спадщини, але й її актуалізації в глобальному контексті. Студенти навчаються розглядати культуру не як незмінну традицію, а як живий простір для натхнення, переосмислення та креативного пошуку.