Дослідження показало, що морські леви мають кращу здатність до ритмічної адаптації, ніж люди.

Дослідники з Каліфорнійського університету встановили, що морський лев на ім'я Ронан може синхронізуватися з ритмом навіть краще, ніж люди, що викликає сумніви щодо винятковості цієї здібності серед людей.

Останнє дослідження, яке здійснили в Інституті морських наук Каліфорнійського університету в Санта-Крус, ставить під сумнів загальноприйняту думку про виняткову здатність людей відчувати ритм та синхронізуватися з ним. Результати експериментальних досліджень вказують на те, що морські ссавці також можуть демонструвати цю вміння на досить високому рівні.

Основною фігурою даного дослідження виступила самка каліфорнійського морського лева, відома як Ронан. Її навчили розпізнавати ритм метронома та синхронно рухати головою ще у віці трьох років, і ця здатність залишилася з нею протягом всього життя.

Головний автор дослідження, доктор Пітер Кук, разом зі своєю командою підкреслює: "Хоча ми маємо десятиліття досліджень, що охоплюють різноманітні види, досі немає чіткої наукової згоди щодо того, чи є здатність людини відчувати ритм — тобто сприймати рівномірні імпульси в складних стимулах, таких як музика — результатом специфічних біологічних механізмів".

Дослідники акцентують увагу на тому, що найбільш детальні порівняльні результати, які стосуються сенсомоторної синхронізації, здобуті в ході вивчення безхребетних тварин. Наприклад, світлячки та цвіркуни здатні синхронізуватися з ритмами, які відповідають їхнім природним сигналам, проявляючи чутливість до темпоральних змін. Показники точності та діапазону темпу цих комах не відстають від результатів, отриманих у людей під час синхронізації з ритмічними звуками.

Проте, на відміну від людей, здатних реагувати на різноманітні стимули, такі як музика, безхребетні проявляють фіксованість у своїй функції, адаптуючись лише до обмеженого набору специфічних сигналів.

У лабораторних умовах здатність тримати ритм серед хребетних тварин найчастіше спостерігається у папуг, хоча вони не демонструють такої ж послідовності та точності, як люди. Інші примати також мають труднощі з безпосередньою синхронізацією з ритмом.

У новому дослідженні науковці оцінювали здатність Ронан підтримувати ритм під час прослуховування барабанного бою зі швидкістю 112, 120 та 128 ударів на хвилину. Для порівняння, ті самі звуки представили десятьом студентам віком від 18 до 23 років, яких попросили рухати рукою в такт ударам.

Завдяки програмам для моніторингу рухів, науковці змогли оцінити, наскільки точно учасники синхронізуються. Висновки вказують на те, що в цілому точність Ронана перевищувала показники людських учасників, а його варіативність була значно нижчою.

Вражаюча перевага морського лева стала очевидною при збільшеній швидкості: при темпі 128 ударів на хвилину середній показник Ронана склав 129 ударів на хвилину (± 2,94), тоді як середній темп учасників експерименту становив 116,2 удари на хвилину (± 7,34).

Після того, як завдання було успішно завершено, Ронан отримала у подарунок іграшку, яка була заповнена рибою та льодом.

Дослідники підкреслюють: "Сенсомоторна синхронізація цього морського лева виявилася точною, стабільною і не поступалася, а в деяких аспектах навіть перевершувала результати звичайних дорослих". Ці результати кидають тінь на ствердження про особливі нейробіологічні адаптації людей, які дозволяють їм утримувати ритм.

Варто зазначити, що дослідження має певні обмеження, оскільки в ньому брали участь лише один тренований морський лев та десять людей. Для підтвердження цих результатів потрібні масштабніші дослідження з більшою кількістю учасників.

Результати дослідження були опубліковані 1 травня 2025 року в науковому журналі Scientific Reports.