Музичний біографічний фільм "Майкл" – це захоплююча історія про легендарного Джексона.

#Мистецтво та розваги

Не має сенсу детально викладати сюжет байопіку про Майкла Джексона, оскільки він незначно відрізняється від інформації, викладеної у вікіпедії. Проте варто зазначити, що фільм фокусується не на всьому житті артиста, а лише на його кар'єрі до кінця 1980-х років, коли Джексон досягає вершин популярності та отримує титул короля попмузики.

Режисуру цього фільму взяв на себе Антуан Фукуа, і це було досить несподіваним рішенням з боку продюсерів. Фукуа славиться переважно своїми бойовиками та кримінальними трилерами. У його творчому доробку є знаковий трилер початку 2000-х "Тренувальний день", а також потужні роботи в жанрі, такі як "Бруклінські копи" і "Винний". Не можна не згадати й культовий бойовик епохи VHS "Сльози сонця" з Брюсом Віллісом у головній ролі. Тому запрошення Фукуа до керма проєкту, присвяченого Майклу Джексону, виглядало досить незвично.

Цього разу Фукуа навіть не намагається створити революційний фільм. Його "Майкл" – це класичний приклад кліше та штампів музичного байопіку з великим бюджетом, який, за деякими оцінками, сягає близько 200 мільйонів доларів. Головний конфлікт стрічки зосереджений на спробах молодого Майкла вирватися з-під контролю авторитарного батька та покинути сімейний гурт Jackson 5, в якому виступали п’ятеро братів Джексонів, а Майкл був наймолодшим і найяскравішим солістом. Саме навколо цього конфлікту Фукуа створює практично священний образ Майкла Джексона: він любить тварин, рятує дітей (це заслуговує на окрему увагу) та мріє про те, щоб музика приносила мир у світ.

Зображення: kinorium.com Сцена з фільму "Майкл".

Зіграти Майкла Джексона, звісно, завдання одразу з кількома зірочками. Адже акторові треба вміти співати хоча б схоже. А ще танцювати. І при цьому бути хоч трохи схожим на Джексона. І крім всього, ще й бути талановитим актором. На роль короля попмузики затвердили його племінника Джаафара Джексона: він схожий на дядька, схоже рухається і співає, однак його акторський діапазон занадто бідний. Здається, наче Фукуа постійно тримає фільм на тій межі, де Джаафару комфортно зніматися. Варто відзначити ще один нюанс: Джаафар Джексон грає свого дядька, зокрема, коли той записує перший сольний альбом. Майклу тоді було 13 років; Джаафару в липні виповниться 30. Очевидно, що 30-річний чоловік не схожий на 13-річного підлітка. Через це не зрозуміти контексту: чому Майкл Джексон не може піти з дому, хоча відчуває несвободу. Вік актора не дозволяє побачити, що значну частину фільму його герой неповнолітній і просто не має можливості залишити батьків.

Долі братів Майкла і їхнім відносинам у фільмі приділили так мало уваги, що взагалі не обов'язково згадувати, хто кого зіграв. Роль головного антагоніста стрічки -- батька Джексона Джо -- виконав ветеран Голлівуду Колман Домінго. Щоправда, персонаж йому дістався настільки шаблонний, що грати там особливо нічого -- Домінго впорався б навіть спросоння.

Майкл Джексон був не просто артистом, а справжньою культурною іконою, проте ця значущість не передається у фільмі. У період з 1970 по 1990 роки він співпрацював з багатьма видатними особистостями з різних галузей, такими як Мартін Скорсезе, який зняв легендарний відеокліп на хіт Джексона "Bad", і Стівен Кінг, з яким артист працював над сценарієм мюзиклу "Привиди". Однак, на жаль, ці важливі моменти не відображені у стрічці.

Зображення: kinorium.com Сцена з фільму "Майкл".

Коли Фукуа розповідає про пожежу, що сталася з музикантом під час зйомок реклами Pepsi у 1984 році, він не згадує про те, як це вплинуло на Джексона в подальшому — до кінця життя він страждав від келоїдних рубців та залежності від опіоїдів. Режисер демонструє, як директор CBS укладає угоду про ротацію кліпів Джексона на MTV, але не згадує, що це стало важливим кроком для покращення представлення афроамериканських артистів на телебаченні. У розповіді про кліп "Thriller", відомий своїми хореографічними сценами із зомбі, Фукуа опускає важливий момент: через цю тему Джексон став об'єктом критики з боку своєї релігійної громади, адже його родина належала до Свідків Єгови, які забороняють будь-які зображення окультизму та магії.

Найголовніше, що варто зазначити, це те, що всю творчість і благодійну діяльність Майкла Джексона було затьмарено серією звинувачень у педофілії, перше з яких з’явилося ще в 1993 році. Незважаючи на те, що Джексон ніколи не отримав жодного обвинувального вироку, це дозволяє його прихильникам вважати ці звинувачення неправдивими. Проте, це не виправдовує рішення режисера повністю ігнорувати цей аспект життя артиста. Замість цього Фукуа постійно показує сцени добрих взаємодій Джексона з дітьми в лікарнях або магазинах іграшок. Наприклад, момент, коли Джексон переглядає улюблену книжку про Пітера Пена і говорить про Neverland як "острів загублених хлопців", виглядає як чорна постіронія, особливо для тих, хто пам’ятає документальний фільм 2019 року "Leaving Neverland", присвячений одному з цих звинувачень.

Зображення: kinorium.com Сцена з фільму "Майкл".

"Майкл" Фукуа – це абсолютно глянцевий фільм. Неправильно було б стверджувати, що він намагається очистити образ Джексона; насправді, він пропонує зовсім іншу інтерпретацію його особистості, грунтуючись на вибіркових даних з Вікіпедії. Це надзвичайно естетичне, але вкрай нудне та майже безконфліктне кіно: під яскравими музичними номерами не залишається простору для розгортання історії цієї безумовно видатної, хоч і суперечливої, особи.