З'явилася на світ неподалік від Дніпра, а покинула цей світ у Москві: яким є вигляд могили відомої співачки Стрельченко.

Вона була однією з найвідоміших народних співачок у СРСР

Сьогодні, 2 серпня, виповнюється шість років з моменту, коли пішла з життя знаменита радянська співачка Олександра Стрельченко. Її творчість здобула величезну популярність у СРСР — вона виступала з численними оркестрами, а її голос можна почути в таких фільмах, як "Війна і мир", "Калина Черська" та "З фронту прийшов солдат". Стрельченко померла у 2019 році у віці 82 років. Також ми розповідали про місце поховання легендарної співачки Людмили Гурченко.

"Телеграф" поділиться інформацією про творчий шлях Стрельченко, її виступи та значні досягнення. Ви також зможете дізнатися, де розташована її могила та який вигляд має останнє місце спочинку цієї знаменитої співачки.

Майбутня співачка народилась на станції Чаплине в Дніпропетровській області у 1937 році. У 8 років Олександра стала сиротою, оскільки батько загинув на війні, а незадовго після нього померла й мати. Дівчинку віддали до дитячого будинку.

З раннього дитинства Стрельченко співала та проявляла інтерес до музики. Після закінчення школи певний час працювала вихователем у дитячому садку. Здобувала освіту на заочному відділенні Ленінградського педагогічного інституту, де опановувала педагогіку.

У 1958 році Олександра відвідала концерт Воронезького народного хору і вирішила, що хоче пов'язати життя з музикою. Її прийняли до хору, але через певний час звільнили, оскільки в неї були проблеми з голосом. А у 1959-1962 роках вона працювала в Липецькій філармонії.

У 1963 році Стрельченко переїхала до Москви, де упродовж року стажувалась у Всеросійській творчій майстерні естрадного мистецтва. Вона вперше виступила у Москві на сцені Театру естради. З 1964 року Олександра була солісткою Москонцерту та художнім керівником Майстерні народного мистецтва при Концертному об'єднанні "Естрада".

У 1971 році виконавиця отримала 2-у премію та срібну медаль "Срібне коло" за найкращий радіозапис народної пісні "Бела Зоренька". У 1975-1980 роках вона навчалася в музично-педагогічному інституті імені Гнесіна.

Найвідомішими композиціями, які виконувала Стрельченко, були "По Муромській стежці", "Дай мені хустку" та "Коли б у мене були золоті гори". Її вважали улюбленицею радянських керівників Микити Хрущова та Леоніда Брежнєва.

Стрельченко виконувала музичні номери у таких стрічках, як "Війна і мир", "Калина червона" та "З фронту прийшов солдат". У 2000-х роках вона співпрацювала з Національним академічним оркестром народних інструментів Росії на чолі з Осиповим. Крім того, співачка давала концерти у супроводі муніципальних оркестрів у таких містах, як Челябінськ, Ульяновськ, Волгоград, Петрозаводськ, Липецьк та багатьох інших.

Олександра регулярно виступала перед дітьми-сиротами та ветеранами, а також активно долучалася до різноманітних благодійних ініціатив. Починаючи з 2002 року, вона отримала звання професора в Московському державному університеті культури та мистецтв.

У дев'яностих роках співачка разом із чоловіком, барабанщиком Володимиром Морозовим, потрапила в автомобільну аварію. Після цього у неї виникли серйозні проблеми зі спиною та тазостегновим суглобом, що ускладнило її пересування. У 2017 році у Стрельченко діагностували хворобу Паркінсона.

Останніми роками співачка залишала свій дім лише заради візитів до лікарні. Вона уникала інтерв'ю, оскільки прагнула, щоб її пам'ятали в найкращому світлі. На жаль, у серпні 2019 року українка пішла з життя. Артистку поховали на Троєкурівському кладовищі, де їй встановили чорний мармуровий пам'ятник з датами її народження та смерті, а також зображенням, на якому вона одягнена в біле.

Раніше "Телеграф" розповідав, як склалася доля зірки фільмів "Молодо та зелено", "Мовчання", "Усміхнись сусідові" Ади Шереметьєвої. Вона народилась у Києві.