''Вони майже нічого не знають, ледь читають, а про математику взагалі нічого не розуміють''. Українка, чийі діти здобувають освіту у Фінляндії, розвіяла стереотипи щодо фінської освітньої системи.

Анастасія Мельниченко, українка, діти якої здобувають освіту у Фінляндії, поділилася реальністю фінської освітньої системи та розвінчала деякі міфи. Вона підкреслила, що учні виконують домашні завдання, а також проходять тести та контрольні роботи, спростовуючи поширене твердження про те, що фінські школярі не підлягають оцінюванню.

У своєму пості на Facebook Мельниченко вказує, що кожна дитина в Фінляндії має індивідуальний запис у національному реєстрі, де зберігаються всі дані на її ім'я. Це надає можливість фінським громадянам стежити за змінами в житті кожної особи. Вона також відзначає, що в країні було опубліковано звіт, який офіційно підтверджує, що освітня система Фінляндії не тільки зупинилася в розвитку, але й зазнала суттєвого падіння в порівнянні з іншими країнами ОЕСР. Крім того, у Фінляндії фіксується зростання рівня функціональної неграмотності серед молоді, а також брак підтримки для учнів з особливими освітніми потребами.

У відповідь на ці виклики було ініційовано пакет законодавчих змін, спрямованих на відновлення базових навичок, обмеження користування соцмережами та смартфонами у підлітків, а також реструктуризацію адміністративної системи управління освітою.

Водночас, фіни визнали, що потрібно припинити "гратися в інклюзію". Адже, реформа інклюзивної освіти 2010 року вийшла невдалою. Так, ідея інтеграції дітей з ООП в загальноосвітні класи була підірвана дефіцитом ресурсів, адже учні залишилися без належної підтримки спеціальних педагогів та асистентів, що перевантажило вчителів загальної практики.

"На 2024 рік 24,4% учнів користувалися різними формами спеціальної підтримки, однак багато з них не отримували її своєчасно або у необхідному обсязі. Саме в цьому і полягає проблема", - зазначає Мельниченко.

У даному контексті фіни мають намір зменшити навантаження на педагогів загальної практики, створивши групову підтримку, яка допоможе уникнути стигматизації учнів. Включено також опікунів та фахівців з добробуту, які працюватимуть зі школярами, що потребують особливої підтримки.

Окрім цього, школа перетворюється на осередок повільного навчання, в початкових класах вводяться три нові уроки: один з математики та два з рідної мови і літератури. Важливо зазначити, що навчальний план не стає більш насиченим, а додатковий час призначений для кращого засвоєння матеріалу та глибшого розуміння.

Мельниченко підкреслює, що в Фінляндії стати вчителем може лише особа, яка має магістерську освіту. Проте уряд почав активно інвестувати в розширення кількості навчальних місць для майбутніх педагогів у вищих навчальних закладах. Крім того, реалізуються програми для підвищення кваліфікації, а також виділяються кошти на ініціативи, спрямовані на боротьбу з булінгом, з метою покращення шкільного середовища.

Окрім цього, здійснюється підтримка навчальних закладів у віддалених районах, щоб забезпечити високу якість освіти та навчальних умов, незалежно від географічного положення.

"Школи зберігають навіть в умовах депопуляції і вони на дуже високому рівні, бо Фінляндія реалізує принцип рівних прав у доступі до освіти, незалежно від того, де дитина живе", - додає Мельниченко.

Так українська мати відгукнулася на коментар директора приватного навчального закладу Володимира Огури, який висловив незадоволення фінською освітньою моделлю. Він підкреслив, що батьки нерідко "не бажають докладати зусиль", вважаючи, що можна виховати і навчити дітей лише за допомогою "зацікавленості" або ігор з аніматорами, щоб учні не відчували тиску і мали можливість обирати.

Одночасно Огура висловлює критику на адресу керівників освітніх установ, вважаючи, що їхня прихильність до фінської освітньої моделі може бути наслідком їхньої обмеженої освіченості. Він наводить приклад своїх спостережень за людьми, які не здатні скласти навіть два речення без граматичних помилок. Водночас, він підкреслює, що чим вищий рівень інтелекту та аналітичного мислення, тим легше людям формулювати свої думки на папері.

Директор навчального закладу зазначає, що для освоєння будь-якої складної навички необхідна регулярна практика. Він проводить аналогії з музикою та спортом, стверджуючи, що неможливо виконати музичний твір або досягти високих результатів без постійних тренувань. Так само, підкреслює Огура, оволодіти математикою лише за допомогою калькулятора чи штучного інтелекту неможливо без докладення зусиль у навчанні.

Раніше OBOZ.UA повідомляв про те, як українців здивувала відповідь уряду Фінляндії на зниження якості освіти.