Огляд та аналіз Clair Obscur: Expedition 33
Музика з початку гри миттєво захоплює, зачаровуючи та торкаючись найглибших емоцій і почуттів. Вона лунає в потрібний час і у ключові моменти. Якщо я не помиляюся, музика в головному меню створена на вигаданій мові, що поєднує елементи французької та італійської — справжній вибух свідомості. Кожен звук у цій грі резонує десь у душі, занурюючи в атмосферу ще більше. Кроки персонажів, тростина Ренуара, шум вітру, плеск води та багато іншого — все це втілено на вищому рівні. Звуки не лише створюють атмосферу, але й підкреслюють сам ігровий процес під час бою, тож варто уважно слухати. Оцінка — 10 з 10.
Геймплей, безумовно, може не сподобатися всім. Я знаю людей, які висловлювали бажання спробувати гру, але саме механіка їх розчарувала. Для мене ж це абсолютно новий досвід, адже я не часто грав у JRPG. Мене вразила система парирування, градієнт-атак, ухилення та стрибки. Особливо вражає унікальна бойова механіка для кожного персонажа експедиції. Бої виглядають ефектно і динамічно, у кожного героя свій стиль, а Моноко постійно дивує. Щодо боса "Охоронець Масок", то можу лише побажати йому всього найгіршого — він єдиний, хто змусив мене відчути справжній гнів. Битва з ним тривала 1 годину, 8 хвилин і 52 секунди, з понад 150 успішними парируваннями. Боси в цій грі, до речі, дуже красиві та оригінальні, Танцівниця та Франсуа — це щось неймовірне. Моя оцінка гри — 10 з 10, а вам варто спробувати самостійно.