У пам'яті бандуриста Данила Мельника, відомого під позивним "Кенон".

Покинув Іловайськ у 2014 році, а загинув у Бахмуті в 2023 році.

Данило Мельник, після початку повномасштабної агресії Росії, став частиною батальйону "Вовки да Вінчі". Раніше він вже мав досвід участі в бойових діях, оскільки в 2014 році воював добровольцем і вийшов з Іловайська.

Данило з'явився на світ у селі Устимівка, розташованому на Київщині. З раннього віку він стикався з труднощами, пов'язаними з кульшовими суглобами, що заважало йому бігати, як його однолітки. Внаслідок цього хлопцю довелося пройти через вісім хірургічних втручань.

Для хлопця музика стала справжнім віддушином. Ще в дитинстві він співав українські патріотичні та козацькі пісні в складі чоловічого хору "Чумаки". Завершив навчання в музичній школі імені Миколи Лисенка. Брав участь у численних концертах та здобував перші місця на різноманітних музичних конкурсах.

Одночасно я прагнула отримати технічну освіту. Проте, після зустрічі з доцентом Тарасом Яницьким, який запропонував Данилу навчатися в Київському університеті культури і мистецтв за спеціальністю бандура, я змінила свої плани.

"З Данилом ми потоваришували ще в день першого знайомства. Коли побачив його з бандурою на вулиці в компанії підлітків-рокерів, одразу вирішив підійти і запропонувати вступити у свій клас. Як зараз пам'ятаю: Данило був одягнутий у чорне шкіряне пальто, мав чудову поставу, розмовляв зі мною напрочуд спокійно і дивився крізь окуляри таким серйозним поглядом, немов кандидат технічних наук", - згадує Яницький.

У патріотичній родині з багатьма дітьми позиція на підтримку України була невід'ємною частиною їхнього життя. Ще у 2013 році, коли розпочався Євромайдан, сини Устим, Данило та Богдан разом із батьком практично щодня відвідували акції в Києві, а іноді до них приєднувалася й мати. Вже тоді в них виникло усвідомлення, що назріває війна.

Після завершення першого курсу університету Данило вирішив разом із батьком та братами стати на захист України. Він приєднався до добровольчого батальйону "Донбас".

У 2014 році Данило разом із своїм старшим братом Устимом, випускником консерваторії за спеціальністю кларнет, вийшли з Іловайського котла. Їм вдалося врятуватися, і це стало справжнім дивом.

Після цього юнак знову занурився в навчання. Уроки, які він отримав під час Революції Гідності та в Іловайську, залишили глибокий слід у його житті. Через тремтіння в руках Данилу змусили знову оволодіти грою на бандурі. Закінчивши університет, він почав викладати мистецтво в школі та регулярно організовував благодійні концерти.

Коли розпочалася масштабна агресія з боку Росії, Данило вирішив повернутися на фронт і приєднався до батальйону "Вовки да Вінчі". Він вибрав собі позивний "Кенон", що англійською мовою означає "гармата". Данило проходив навчання, отримав сертифікат і планував стати оператором безпілотних літальних апаратів.

Як і в 2014 році, Данило вирушив на фронт з бандурою. "Він зрозумів, що там є однодумці, з якими можна співати, і що його музику справді цінують. Він гармонійно вписався в цю команду", – зазначає мати Героя, пані Марія.

Однією з найулюбленіших мелодій юнака була козацька пісня "Добрий вечір тобі, зелена діброво". У цій пісні звучать такі рядки: "Вже про тебе, козаче, вороги розпитують. Щодня і вночі в темному лузі тебе шукають. Гей, як покличе козаченько до лісу, до лісу: "Наїжджайте, воріженьки, сам вас кличу!".

Пані Марія розповідає, що її сини вирушили на фронт, щоб стати добровольцями у боротьбі проти російської агресії. На жаль, двоє з них загинули, захищаючи рідну землю.

Данило, якого мати називає Данком, загинув під Бахмутом 10 травня 2023 року. Тоді, під час нетривалого перепочинку взводу, повідомили, що на "нулі" є поранені. Данило відправився на підмогу і поліг у тому бою. Наступного дня захисник мав перевестися до підрозділу операторів БПЛА...

"Був принциповим і справедливим, завжди заступався за слабших. При цьому був дуже скромним і лагідним, умів вислухати і підтримати, любив життя і все живе. Умів кохати і виявляти турботу, був чудовим сином, братом, чоловіком, завжди знаходив добре слово для друзів. Данило вірив в Бога. Любив грати на фортепіано і слухати дощ, цікавився технікою, подорожував... І понад усе любив Україну. Мріяв бачити її сильною, вільною та незалежною", - написала дружина полеглого воїна Інна.

Із Данилом Мельником попрощались 21 травня 2023 року у Михайлівському Золотоверхому соборі в Києві. Поховали на Алеї Героїв Лісового кладовища. Йому назавжди 29 років.

24 листопада 2024 року, у місці вшанування подвигу українських захисників, до Данила Мельника долучився його старший брат – журналіст та майор ЗСУ Дмитро Богуславський, який відзначався служінням у 48-й окремій артилерійській бригаді.

Вічна пам'ять Героям!