Пішла з цього світу однокурсниця Володимира Івасюка, якій він подарував свою знамениту пісню "Червона рута".

Їхні долі йшли різними шляхами, але спочатку дружба, а потім пам'ять завжди були у серці Марії Марчук.

На 81 році пішла з життя Марія Марчук (Соколовська) - подруга юності видатного українського композитора і співака Володимира Івасюка. Вони вчилися разом у Чернівецькому медичному інституті, співали разом на студентській естраді, і хоч долі їхні пішли різними шляхами, все життя жінка зберігала пам'ять про свого друга юності.

Заступник голови Чернівецької обласної ради Михайло Павлюк оголосив про відставку Марії Марчук у своєму пості на Facebook.

"Прекрасний лікар й надзвичайно освічена жінка, мати трьох дітей-медиків, близька усій нашій родині й подруга життя Володимир Івасюк. Муся, казав їй композитор, запрошував грати у своєму ансамблі, радився й ділився сокровенним, присвячував пісні та першу "Червону руту" в оригіналі їй і підписав.

Її добропорядність завжди була на поверхні — вона стала однією з небагатьох, хто вирушив до Львова на похорон Івасюка, постійно відстоюючи його репутацію протягом всього життя. Вона дбайливо зберігала спогади та найяскравіші історії про його мистецьку спадщину. Музика та медицина, порядність, професіоналізм і любов до рідної землі завжди об'єднували їх, — йдеться в повідомленні.

Пані Марія володіла своєю неповторною та гідною історією життя. Пацієнти завжди зберігатимуть у пам'яті її образ – дільничний лікар, яка роками невтомно підтримувала всіх, хто потребував її допомоги, даруючи світло своєї усмішки.

Володимир Івасюк -- один з найвідоміших українських композиторів, поет-пісняр, один із основоположників української естрадної музики. У його творчому доробку, незважаючи на молодий вік, у якому він втратив життя, залишилося 107 пісень, 53 інструментальні твори та музика до вистав.

У 1994 році він був удостоєний Національної премії імені Тараса Шевченка посмертно.

"Червона рута" -- одна з його найвідоміших пісень, її він створив у під час навчання в Чернівецькому медичному інституті. Саме своїй подрузі Марії Соколовській (Марчук) була присвячена найперша версія цієї найвідомішої української естрадної пісні. І хоча потім були варіанти, дороблювалася інструментальна частина, але листок з записом цієї пісні рукою Івасюка, яку він написав для Марії, зберігався у неї все життя.