Щодо розробки заходів впливу на Порошенка.

"Тривалий та складний день". Це друга частина лонгріду, присвячена підготовці санкцій щодо Петра Порошенка.

У попередніх епізодах ви дізналися, як РНБО та Офіс Президента маніпулювали текстом указу про санкції, щоб президент Зеленський міг уникнути публічного ганьби, пов'язаної з необхідністю знову їх запроваджувати протягом одного тижня. Також у Верховному Суді представник Зеленського наполягав на тому, щоб справа розглядалася в закритому режимі, тоді як представник Кабінету Міністрів заявив, що "санкції мають превентивний характер", що, в свою чергу, ставить під сумнів доцільність обговорення конкретних причин їх введення.

Наступна зустріч відбудеться через два дні, 13 травня, і саме час обговорити, як виникли ці санкції та на яких формальних підставах вони були запроваджені. Багато людей, які обурені посиланням на "превентивність", вважають, що у документах про санкції не було вказано жодної причини для їх застосування. Це не так. Концепція "превентивності" не містилася у документах з 12 лютого, а з’явилася лише в поясненнях уряду 8 квітня. Хоча причини накладення санкцій на Порошенка були викладені, вони настільки неоднозначні, що команда Зеленського, коли настав момент відповідати в суді на наш позов, свідомо обрала варіант "заявимо, що це було превентивно". В Офісі Президента також усвідомлюють, що це марне виправдання, яке погано сприймається суспільством, але те, що зафіксовано в офіційних документах, виглядає ще гірше та ще більше компрометує Зеленського.

Але спершу давайте розглянемо деталі процедури. Переносимося на три місяці назад. 12 лютого 2025 року, середа. Звичний робочий день у Міністерстві економіки України, "нічого не віщувало лиха". На годиннику 13:16, обідня перерва. Раптово надходить лист №228/413-04/ДСК з Державної служби фінансового моніторингу, і події починають розвиватися стрімко. Сам лист поки що невідомий, у суді його не представили, і немає гарантії, що його взагалі покажуть (літери "ДСК" у номері свідчать про те, що документ "для службового користування", і більшість документів, про які йтиметься далі, мають такий гриф, його надавали кожному паперу. Саме це є формальним приводом для Зеленського просити суд закрити справу). Лист ДСФМУ запустив активну роботу Мінекономіки під особистим контролем міністра Юлії Свириденко. Насправді, в нормальних умовах міністр економіки не дізналася б про надходження такого листа до наступного дня або навіть тижня. Лист не містив термінових вимог, адже стосувався подій 2009-2015 років. Якщо тільки міністр не була попереджена про цей лист заздалегідь і не чекала на нього. У міністра залишалося всього 6 годин, щоб підготуватися до засідання РНБО. Вранці Президент планував вирушити до Мюнхена, а наступне засідання не могло відбутися щонайменше ще тиждень.

Засідання РНБО було призначено на 18:30 12 лютого. Не було жодного, абсолютно жодного шансу, щоб документ, який зайшов о 13:16 в Міністерство економіки (яке саме не має права ініціювати санкції, а має звернутись з проєктом до Кабміну, врахувати зауваження інших міністерств і підготувати фінальну редакцію) міг того самого дня потрапити на розгляд РНБО. В нормальному випадку це праця на тижні, в максимально прискореному - на дні. Виконати її за 6 годин нереально за будь-яких умов. Не тому, що багато писати, а тому, що документ має пройти через руки десятків людей. І лише частину цієї роботи можливо виконувати паралельно, більшість - лише послідовно. Не може секретаріат Кабміну отримати проєкт розпорядження від МЕ, поки з МЗС не прийде до МЕ лист про погодження. І не можна надати його на ознайомлення членам Кабміну до реєстрації секретаріатом. І так на кожному етапі.

О 17:40 Юлія Свириденко електронно підписує супровідний лист №32-01/102-01, адресований Кабінету Міністрів України. У комплекті надаються: проект розпорядження КМУ, довідка про узгодження проекту від інших установ, а також пояснювальна записка. Міністерство економіки пропонує застосувати санкції до Петра Порошенка, зокрема, позбавлення державних нагород на невизначений термін, а також інші заходи відповідно до визначеного списку (на 10 років). У документах виявлено помилку в податковому номері Порошенка: вказано 24011005438 замість правильного 2401005438. Розділ обґрунтування виглядає так (режим ДСК, фото документа не надається, текст було переписано вручну):

======

В рамках досудового розслідування виявлено, що Петро Олексійович Порошенко, будучи Президентом України, діяв у змові з Віктором Медведчуком, Сергієм Кузярою та іншими особами з державних структур і підприємств України, а також представниками вищого керівництва Російської Федерації. У період з 2014 по 2015 роки вони організували регулярні закупівлі та постачання вугілля для ПАТ "Центренерго" з підприємств, які контролювались ними на окупованих територіях Донецької та Луганської областей, використовуючи державні кошти України. Це призвело до створення залежності енергетичної сфери України від Російської Федерації та терористичних угруповань "Л/ДНР", що завдало серйозної шкоди економічній безпеці держави, ускладнивши її можливості у диверсифікації джерел постачання енергетичних ресурсів. Дії цих осіб надали Росії можливості для подальшого втручання у внутрішні справи України і ведення підривної діяльності, а також забезпечили фінансування в розмірі 207755433,30 грн., що створило суттєву загрозу національній безпеці, суверенітету та територіальній цілісності України.

2) В межах кримінального провадження досліджуються обставини можливих неправомірних дій Порошенка П.О., який в період з 09.10.209 по 11.03.2010, обіймаючи посаду Міністра закордонних справ України, міг приймати участь у процесах, що передували укладенню Харківських угод, наслідки яких спричинили підрив обороноздатності України, втрату контролю над Чорноморським флотом України, окупацію росією Автономної Республіки Крим та початок військової агресії проти України. Серед іншого, слідчими вивчається можлива активна участь Порошенка П.О. в інформаційній та правовий легалізації Харківських угод, які останній публічно називав "мистецтвом компромісу". За версією слідства, зазначені дії Порошенка П.О. переслідували особистий матеріальний (економічний) мотив щодо підтримання економічних відносин з РФ, з метою отримання власного прибутку, закрема на невигідних, в т.ч. таких, що загрожують державі Україні умовах. Так, межах кримінального провадження №2201900000000285 від 09.09.2019 отримано інформацію, що у 20001 році ДП "Кондитерська корпорація "Рошен" придбала Липецьку кондитерську фабрику "Ликонф" (РФ), яка у 2006 році була перейменована на Липецьку кондитерську фабрику "Рошен" (РФ). За даними слідства фабрика фактично здійснювала виготовлення та реалізацію кондитерських виробів на території рф під контролем групи компаній "Рошен", належної Порошенку П.О., до кінця 2016 року. У 4 кварталі 2010 року Порошенко П.О. став володільцем 59,9585% акцій ПАТ "Севастопольський морський завод" через ПАТ "ЗНКІФ "Прайм Ессетс Кепітал", таким чином Порошенко П.О. мав вирішальний вплив на діяльність заводу. Таким чином, маючи контроль над заводом, продовження розміщення Чорноморського флоту у Криму було вигідно особисто Порошенку П.О.

========

Всі ці "україни", "дєерел", "економічу безпеку", "подальшшого", "закрема", "09.10.209" та "20001" - це не наші описки, в тексті вони саме в такому вигляді. 8 помилок на 359 слів. Помилки, очевидно, цікаві не самі по собі (крім податкового номеру - але про це було детально в серії №3), а як індикатор того темпу, в якому документ готувався - його швидко друкували з листа, і жодного разу ніхто не перечитав. Просто не було часу.

У першій версії документа, яка була представлена о 17:40, додано коротку інформацію, що "заінтересовані органи... вважаються такими, що погодили проєкт без зауважень". Проте, що саме це означає, залишається незрозумілим; можливо, перший варіант навіть не був представлений для ознайомлення. Згодом був оприлюднений другий варіант, підписаний Свириденко, з супровідним листом №32-02/105-01 ДСК, в якому зазначено "...направляю доопрацьований проєкт розпорядження КМУ...". Ця вдосконалена версія супроводжується довідкою про погодження, яка надає чітке уявлення про процес. Без зауважень документ схвалили представники кількох міністерств: Міністерства закордонних справ (заступник міністра Перебийніс), Міністерства цифрової трансформації (перший заступник міністра Вискуб), Міністерства фінансів (міністр Марченко) та Міністерства внутрішніх справ (міністр Клименко).

Міністерство юстиції (міністр Стефанішина) висловило аж два зауваження. Як думаєте, які? Що це все в цілому беззаконна маячня? Не вгадали. Зауваження №1: "Ім'я і прізвище Петра Порошенка треба додатково вказати латинськими літерами". Зауваження №2: що в законі нема поняття "підсанкційний суб'єкт", треба писати "особа, до якої застосовано санкції" чи якось так. Інших зауважень не було.

Міністерство юстиції також підготувало "Висновок щодо відповідності вимогам Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також практиці Європейського суду з прав людини". У документі зазначається: "Проєкт акта в контексті правового регулювання не має відношення до Конвенції та практики Європейського суду". Цей висновок підписала Маргарита Сокоренко, яка є представником України в ЄСПЛ і має високий рівень професійної підготовки. Проте мені не зрозуміло, що чи хто спонукав її до такого висновку. Вона, безумовно, краще за всіх в країні усвідомлює, що "блокування активів" і "заборона здійснення всіх правочинів", а також обмеження участі у виборах мають безпосереднє відношення до норм Конвенції. Коли цей документ потрапить до Європейського суду, буде складно пояснити, чому представник України має іншу думку. Від постійного представника країни в ЄСПЛ очікується дотримання певних стандартів інституційної цілісності. Якщо наш представник втрачає цю цілісність, підписавши такий абсурдний документ у контексті очевидного політичного переслідування опозиції, це завдає шкоди іміджу країни в цілому. Однак Мінюст, схоже, не зважав на це, оскільки просування проєкту до РНБО стало для нього пріоритетним завданням.

Звернення Мінюсту було враховано, і у другій редакції проєкту було включено латиницею ім'я "Petro Poroshenko". Додатково, у розділі "обґрунтування" пояснювальної записки з’явився новий абзац після згадки про Чорноморський флот:

Особа своїми вчинками може створити реальні або потенційні загрози для національних інтересів, безпеки, суверенітету та територіальної цілісності України. Вона може підтримувати терористичну діяльність або порушувати права і свободи людини й громадянина, а також інтереси суспільства і держави. Це може призвести до окупації територій, експропріації майна чи обмеження прав власності, завдати матеріальних збитків, а також створити перепони для стабільного економічного розвитку і повноцінного здійснення прав та свобод українських громадян. Про це поговоримо наступного разу, оскільки це питання має дуже конкретний зміст.

Ця друга версія проєкту має свої труднощі, зокрема, питання щодо дати її створення. Податковий номер Порошенка, через помилку в якому виникла справжня паніка в РНБО та ОП 13-14 лютого, в документі вказаний коректно. Складно уявити, що якби цю помилку виявили о 19:47 12 лютого, Президенту надали б на підпис невиправлену версію рішення РНБО. Юлія Свириденко була присутня на засіданнях і Кабміну, і РНБО, і, безумовно, знала, наскільки особисто важливим цей указ є для Зеленського. Я сумніваюся, що зможу повірити у те, що цей лист з'явився 12 лютого, навіть якщо мені покажуть оригінал із цифровим підписом. У матеріалах суду його немає. До тих пір, поки ми його не побачили, я схиляюся до думки, що він був виготовлений лише в паперовому вигляді і не раніше наступного дня, коли про помилку в РНОКПП Порошенка і наслідки для санкцій проти нього вже повідомили ЗМІ. Якщо можна підмінити вже опублікований указ, який привернув увагу суспільства (див. серію лонгріду №3), то чому б не підмінити звичайний проєкт розпорядження КМУ, що був відомий лише обмеженій групі посадовців?

Засідання Кабінету Міністрів стало відомим лише завдяки свідченням деяких учасників, які бажають залишитися в тіні. Важливо зазначити, що, незважаючи на присутність прем'єр-міністра Шмигаля, в документі розпорядження КМУ, що потрапило до матеріалів справи, поруч з ім'ям "Д.Шмигаль" від руки стоїть підпис "Ю.Свириденко". В такому вигляді це розпорядження того ж вечора надійшло до РНБО. Там були всі ключові фігури попередніх етапів - Шмигаль, Свириденко, Стефанішина, а також Єрмак, Стефанчук, Сирський та інші. Як новачок на цій зустрічі з'явився голова Фінмоніторингу Пронін, призначений на цю посаду всього за тиждень до цього, і саме його лист став початком цієї ситуації за сім годин до засідання. Під час зустрічі в РНБО ніхто не звернув уваги на помилковий номер Порошенка, а також не згадали про те, що два місяці тому Медведчука вже позбавили державних нагород, а раніше Зеленський особисто анулював його українське громадянство. О 21:32 Зеленський вже оприлюднив переможне відеозвернення: "Дорогі українці! Сьогодні був довгий і складний день. Я щойно завершив засідання РНБО - рішення ухвалено й буде опубліковане завтра".

Єдина загадка, яка залишилася, полягає в тому, чому жоден з членів РНБО не звернув уваги на помилки. Раніше ми вважали, що причина полягає в тому, що Президент активно підганяв усіх, і часу на детальне вивчення документів не було. Проте минулого тижня ми отримали відповідь РНБО на черговий адвокатський запит, що підтверджує: пакет документів від Кабінету Міністрів надійшов до секретаріату РНБО з супровідним листом від Шмигаля лише 13 лютого, коли Зеленський вже перебував у дорозі до Мюнхена. Це ставить нас перед неприємною альтернативою: якщо насправді рішення РНБО про санкції ухвалювалося "з голосу" без наявності всіх необхідних документів, то кожен член РНБО (принаймні ті, хто голосував за) міг перевищити свої повноваження, що призвело до серйозних наслідків. Хоча проголосоване і підписане 12 лютого рішення РНБО пізніше було замінене іншим текстом, ця ситуація все ж може виявитися важливою в майбутньому.

Поки ми аналізуємо хронологію подій, давайте знову звернемося до "пояснення" санкцій, яке було ретельно приховане від нас. По-перше, варто провести паралель із тим, що Зеленський заявив 13 лютого під час брифінгу на Хмельницькій АЕС: "Санкції були запроваджені... і це не перший, і не останній пакет. Ви бачите, що відбувається – у нас війна, а деякі люди виводять, фактично відмивають гроші, мільярди гривень. І це триває протягом усього конфлікту, не лише під час повномасштабних дій, починаючи з 2014-2015 років, коли почалося виведення коштів, торгівля та заробіток з сепаратистами на вугіллі. Всі ці фінансові потоки існують. Я просто вражений, чому раніше Фінансовий моніторинг не надавав нам цю інформацію. Я сам не знав, що відбувалося до мого приходу на цю посаду. Наразі Служба безпеки та Фінмоніторинг демонструють дані про мільярди. І всі ці люди, пов'язані з Медведчуком, чи, скажімо, разом з Порошенком – вони мають спільний бізнес у цьому контексті, але я не хочу робити обвинувачення, адже це справа суду, і не всі з них опинилися за ґратами через санкції. Санкції є обмеженням на використання коштів, які були зароблені незаконним шляхом, і ви самі знаєте, ким ці люди є. Деякі деталі я не можу розголошувати, але можу сказати, що коли ця інформація стане загальнодоступною, люди будуть шоковані, дізнавшись, як у часи війни використовуються фонди, які нібито призначені для підтримки військових, але насправді йдуть на відмивання грошей та передачу своїм партійцям... Я щиро вражений і сподіваюся, що... Так, наразі розслідування триває, санкції введені – це в рамках моїх повноважень, але далі в цьому процесі працюватимуть правоохоронці і суди. Йдеться про мільярди, і, чесно кажучи, у людей є певна межа терпіння. Якщо мільярди можуть бути повернені, ми віддамо їх армії, і я готовий зняти санкції – без питань. Ніхто не прагне ізолювати когось, але не можна й далі відмивати кошти і використовувати їх так, як це робиться зараз".

Як це часто трапляється, Президент висловив більше, ніж планував, і, безумовно, більше, ніж це відповідало його власним інтересам. По-перше, "труба Медведчука", яка з 2021 року, після появи "плівок Медведчука", стала улюбленою темою Офісу Президента. Сподівання на те, що її можна буде використати для кримінального переслідування Порошенка, ніколи не покидали Зеленського і, судячи з усього, залишаються актуальними досі. Якщо хтось звернув увагу, Україна вже півроку живе без Генерального прокурора — з моменту відставки Костіна у листопаді 2024 року, що на п’ять місяців перевищує максимальний термін, дозволений законом. Оскільки тільки Генпрокурор може підписати підозру народному депутату, ходять чутки, що процес відбору затягується саме через те, що потенційні кандидати не проходять співбесіди через питання "Чи готові ви підписати підозру Порошенку, навіть не дізнавшись про причини?". Як би це не було, "труби Медведчука" не є підставою для санкцій проти Порошенка. Президент, здавалося, просто вивів з підсвідомості відповідь на питання "чому Порошенко поганий?". У документах не було згадок про виведення мільярдів, фінансування партії чи щось подібне. У свідомості Президента це існує, але в матеріалах РНБО — ні.

Існує дві захоплюючі історії. Перша — це наша улюблена справа, пов'язана з "вугільними" злочинами, провадження номер 22016130000000212. Цікаво, що в свідомості Зеленського вона сприймається як "виведення коштів, торгівля, заробіток на вугіллі разом із сепаратистами". Я не раз помічав, що ті, хто найбільше вірить у те, що "Порошенко повинен бути покараний", сприймають цю ситуацію саме так. Коли я пояснюю, що за офіційною версією слідства, Порошенко не заробляв гроші для власної вигоди, а лише передавав державні кошти терористам, "щоб уникнути падіння рейтингу", більшість не може цьому повірити. Вони вважають, що це спроба адвоката їх обманути, адже таке просто не може бути. Проте саме так викладено в обвинувальному акті, який незабаром буде переданий до суду. Зеленський міг би пам'ятати про цю справу, адже вона є важливою для нього, оскільки це його спроба усунути Порошенка, яка на даний момент має найбільший прогрес. Востаннє його команда намагалася домогтися арешту Порошенка в цій справі 11 лютого 2022 року — всього за два тижні до початку вторгнення.

У вугільної справи з точки зору Зеленського є потужний недолік. Вона аж ніяк не годиться для обґрунтування санкцій у 2025 році. Санкції - інструмент надзвичайний, екстрений і так, мають передусім сенс як "захід превентивного характеру" для запобігання "загрозам державним інтересам". Але суд все одно вимагає "встановлення фактів, які б з певною мірою очевидності свідчили про такі загрози". "Дискреційні повноваження", на які посилається у відзиві Зеленський, починаються після встановлення цих очевидних фактів, а не заміняють їх собою.

З'явитися перед судом під поглядом громадськості та міжнародної спільноти і заявити "так, у 2025 році я особисто заборонив лідеру опозиції брати участь у виборах через те, що моє ДБР з 2021 року підозрює його у неправомірному імпорті вугілля в 2014 році, аби зберегти свій рейтинг" потребує неабиякої сміливості. Коли суспільна реакція на санкції виявилася явно негативною, було ухвалено альтернативне стратегічне рішення. Замість того, щоб публічно оскаржувати Порошенка в Верховному Суді за справу з терористичним вугіллям, вирішили сказати "шановний суд, прошу закрити засідання, оскільки всі наші документи є конфіденційними".

Ми вже неодноразово обговорювали "вугільну справу", і ще матимемо можливість повернутися до неї під час розгляду в кримінальному суді. Однак друга і остання причина накладення санкцій не менш захоплююча. "Харківські угоди" стали предметом звинувачення Порошенка у державній зраді. Сюжет тут може здатися простим, але сама справа вражає своєю складністю. Ідеться навіть не про одну, а про кілька справ.

Щоб підсумувати цю історію в одній фразі: угода про продовження перебування російського чорноморського флоту в Криму, термін якої спливав у 2017 році, була підписана Януковичем та Медведєвим 21 квітня 2010 року, в той час як Порошенко пішов у відставку з посади міністра закордонних справ 11 березня, лише через два тижні після завершення терміну Ющенка. Цим можна підвести риску, адже Порошенко не брав участі в підготовці угоди, і навіть в матеріалах РНБО не стверджується інакше: зазначено, що він "міг брати участь у процесах, що передували укладенню".

Однак, так, "Харківські угоди - це зрада Порошенка" стали новою улюбленою темою Офісу Президента. У березні в медіа з'явилася інформація про лист Державного бюро розслідувань до секретаріату Верховної Ради з проханням надати "завірені копії законодавчих актів України". Це дало можливість дізнатися, що ДБР проводить розслідування у справі 62023000000000007, яке стосується цих угод, а веде його Артем Яблонський. Ця особа вже відома – у 2014 році він був прокурором у Голосіївському районі, де переслідував активістів Майдану, а з 2020 року займає посаду заступника начальника управління ДБР, що відповідає за справи Майдану. У 2025 році вже нікого не повинно дивувати, ані така кар'єра, ані те, що саме це управління розслідує питання міжнародних угод. Це просто необхідно.

(До речі, якщо просто погуглити номер провадження, за відкритими даними легко реконструюється і хід слідства. В січні 2025, наприклад, ДБР запитувало в рамках цього провадженні в Митної служби інформацію "про експорт і імпорт патоки". В них, очевидно, є теорія, що Путін розрахувався з Порошенком в 2010 за оренду Криму у Януковича, маніпулюючи цінами на патоку, яку виробляв "Рошен").

Але це ще не найкумедніша частина цієї історії. Хочете дізнатися більше? Це не те питання, яке Мінекономіки ставило перед Кабінетом Міністрів та Радою національної безпеки і оборони.

Державне бюро розслідувань проводить два окремі кримінальних провадження, пов'язані зі зрадою Порошенка та Харківськими угодами. Можливо, ці справи згодом об'єднають, або ж вони вже були об'єднані, але їхнє походження залишається різним. Розслідування, яке веде Яблонський, було ініційоване 6 січня 2023 року, тоді як справа, яку розглядала Рада національної безпеки і оборони, має номер 2201900000000285 і датується 9 вересня 2019 року. Цей номер також можна легко знайти в Інтернеті. Портнов раніше писав про цю справу, але згодом про неї забули, так само як і про інші "справи Порошенка" з періоду 2019 року. Всі вони завершилися безрезультатно.

24 січня 2025 року на сайті president.gov.ua була зареєстрована петиція №22/240812-еп, що вимагала запровадження санкцій проти Петра Порошенка, одного з засновників забороненої Партії регіонів. Проте, вона не здобула необхідних 25000 голосів для розгляду і врешті-решт залишилась без уваги. У тексті петиції містились традиційні звинувачення на адресу Порошенка, такі як Мінські угоди, питання постачання вугілля та інші. Однак, формулювання було досить виваженим. Щодо Харківських угод зазначено: "Важливим є те, що Петро Порошенко відігравав активну роль у процесі, пов'язаному з Харківськими угодами, наслідки яких призвели до ослаблення обороноздатності України, втрати контролю над Чорноморським флотом, анексії Криму Росією та початку військової агресії. Порошенко активно сприяв інформаційній та правовій легалізації Харківських угод, публічно називаючи ці домовленості 'мистецтвом компромісу'."

У пояснювальній записці Свириденко зазначає, що він міг бути залучений до подій, що передували укладенню Харківських угод, наслідки яких призвели до ослаблення обороноздатності України, втрати контролю над Чорноморським флотом, окупації Росією Автономної Республіки Крим та початку військових дій проти України. Серед інших аспектів, слідчі розглядають можливу активну участь Порошенка П.О. у процесах інформаційної та правової легалізації цих угод, які він сам публічно охарактеризував як "мистецтво компромісу".

Щоб ні в кого не було сумніву, звідки ростуть ноги, 10 лютого, за два дні до того, як ДСФМУ надіслало листа на Мінекономіки, в портновському "Законі і Бізнесі" з'явилась стаття "У Порошенка виявлений новий епізод державної зради - експерти". Там все те ж саме. І ні, це новий епізод. Це ексгумація того самого старого.

Чи усвідомлюєте ви, що сталося 12 лютого? Голова фінансової розвідки та член РНБО Пронін, а також Віце-прем'єрка, відповідальна за євроінтеграцію, Свириденко, скопіювали текст про "інформаційну та правову легалізацію" у Андрія Портнова. Кабінет Міністрів та РНБО схвалили це, а Зеленський підписав, і все це відбулося всього за 7 годин. Ніхто не поставив жодного запитання, ніхто не зупинив цей небезпечний і шкідливий для країни процес. І тепер нам говорять про "превентивний характер санкцій", сподіваючись, що суд допоможе уникнути відкритої дискусії щодо цих подій.

Незалежно від того, хто в кого запозичував ідеї, петиція від 24 січня та її публікація 10 лютого ставлять під сумнів щирість Володимира Зеленського. Всі його слова про те, що "я був шокований... чому Фінмоніторинг і СБУ не доповідали..." — це просто неправда. Президент не був здивований, він уже мав усю інформацію заздалегідь. Звіт Фінмоніторингу став "планом С", який Зеленський наказав активувати в терміновому порядку після обіду 12 лютого, коли вже готувався до поїздки в Мюнхен. "Планом А" передбачалося отримати подання на РНБО безпосередньо від СБУ, як це зазвичай робиться у випадках терористичної діяльності, що може слугувати підставою для санкцій. Однак, оскільки СБУ не змогла надати жодної інформації про Порошенка, який не є терористом, цей варіант не спрацював. Тоді вирішили перейти до "Плану Б" — петиції на сайті Президента, яка мала представити "голос народу". Однак, коли стало зрозуміло, що навіть з накрутками до 12 лютого не вдасться набрати 25 тисяч голосів, було залучено Проніна з "Планом С". Він опинився в незручному становищі: це не було в компетенції Фінмоніторингу — інформувати Мінекономіки про розслідування ДБР, яке тривало з 2019 року. Плюс часу на створення оригінального тексту не було, тому довелося використовувати ту ж саму чернетку, що була підготовлена для "Плану Б" з петицією.

Наступна частина нашої програми відбудеться після засідання 13 травня. Неважливо, чи буде воно відкритим, чи закритим, ми докладно висвітлимо всі деталі, які нам нададуть представники Президента та уряду. Ми ще не завершили аналізувати документи зі справи, які виявились досить цікавими та викликають певні історичні асоціації. Наступного разу у нас буде підстава принаймні двічі згадати про стару добру Францію - ми розглянемо, що таке "амальгама" в революційному трибуналі та як діяли королівські "бланкові листи про арешт" (lettres de cachet). Спойлер: певний час вони справді працювали ефективно, але врешті-решт це призвело до того, що королю відрубали голову.

Залишайтесь з нами і хорошого всім тижня.