Просто прагнення отримати прибуток. 10 роздумів про "Людина-бензопила. Резе Арка. Фільм".

Аніме на великому екрані вже стало звичним явищем. Проте продовження аніме-серіалів у форматі фільмів залишається новинкою. "Наруто", один із найуспішніших тайтлів в історії, виходив у прокат із філлерами – стрічками, які не розвивають сюжет і не поглиблюють персонажів, а події в них не мають відношення до оригінальної манги. Хоча "Наруто" приносив значні прибутки, він не заохочував глядачів відвідувати кінотеатри. Та в 2025 році "Людина-бензопила" змінює ситуацію. "Резе Арка" – це не філлер, а безпосереднє продовження сюжету першого сезону аніме. Тому, якщо плануєш дивитися другий сезон, цей фільм варто обов’язково переглянути. Це схоже на фільми про "Супермена", які виходили між сезонами серіалу "Миротворець". Проте для аніме це не зовсім звична практика, особливо для популярних історій.

Сходив на "Людину-бензопилу. Резе Арку. Кіно" (яка довга назва!) та готовий сварити та хвалити повнометражне аніме. Робитиму це без спойлерів до розділу "Думки", а вже так - з ними.

Чи варто дивитися?

Цей текст призначений для тих, хто вже оцінив перший сезон аніме та прагне далі зануритися в історію, яка, безсумнівно, стане частиною нашого життя на тривалий час. Якщо ви не знайомі з початковими серіями, то цей проект не для вас. Так, справді, тут досить високий поріг входу, адже він створений для справжніх шанувальників, а не для випадкових глядачів. Але якщо ви є одним з таких фанатів, то, напевно, будете задоволені: ви знову зустрінете "Людину-бензопилу", з якою вже знайомі. Це не філлер, а справжнє продовження сюжету. Я не читав мангу, але можу з упевненістю стверджувати, що ця арка матиме значення для подальшого розвитку подій. Персонажі з цієї частини не зникнуть безслідно, і уроки, які вони отримають, вплинуть на їхні долі. Загалом, арка є досить цікавою. Трохи розумію, чому було ухвалено рішення адаптувати саме її для кіно.

Для тих, хто ще не став прихильником, ситуація виглядає дещо інакше. "Людина-бензопила" — це оповідь про боротьбу з внутрішніми демонами, де немає чіткого поділу на добро і зло. Найбільш вражаючі персонажі тут не завжди демонструють героїчні вчинки, тому знайти симпатію до когось може бути досить складно. Крім того, це екшн, тому моменти напруженої драми, які можуть вразити глядача, часто раптово змінюються на запеклі битви з демонами. Мрії головного героя Денджі є дуже приземленими — він не прагне змінити світ (на відміну від багатьох інших героїв жанру сьонен). Аніме майже відкрито натякає, що "все буде пояснено пізніше", а фільм робить те саме — переглядаючи "Людину-бензопилу", ти змушений чекати на вихід кожної нової серії. Також тут присутні елементи відвертої сексуальності і чимало крові. Існує чимало причин, чому не варто занурюватися у цю історію, і деякі з них дійсно мають вагу.

Проте, якщо у вас все ж виникло бажання - це точно варто спробувати. "Людина-бензопила" дарує чудову розвагу та вміло поєднує екшн з драматичними моментами. Хоча іноді з останньої не вичавлюють усю силу, вона все ж є досить потужною, а зекономлений час використовується на вражаючі бої. Важливо зазначити, що ці поєдинки завжди різноманітні та креативні: ви з нетерпінням очікуєте нових зіткнень і отримуєте їх, а не стаєте свідками повторних версій старих. Персонажі в цій історії - захоплюючі та колоритні, зокрема завдяки своїй амбівалентності. Тут немає чіткої межі між добром і злом, є щось більше. Кожен має свою мотивацію. Світ, у якому розгортаються події, сповнений таємниць, а відповіді на найбільш захоплюючі питання поступово розкриваються, забезпечуючи вам комфортний перегляд і підтримуючи інтерес до нових подій.

"Людина-бензопила" за короткий термін свого існування заслужила на власний фільм, що є яскравим свідченням її популярності. З кожним днем це аніме набирає все більше шанувальників, а автори вкладають в нього чимало зусиль. Фанати у захваті, адже це одне з найбільш значущих аніме сучасності. Можливо, через кілька років ми його називатимемо класикою. Тому безумовно варто переглянути. Що стосується "Резе Арки", то це просто компіляція 5-6 серій аніме. Могла б вийти частина сезону, але в результаті ми отримали фільм, оскільки автори прагнули отримати більше прибутку. Це також допоможе фінансувати наступні сезони проекту. Тож якщо ви вирішите подивитися "Резе Арку", чи то в кінотеатрі, чи вдома, варто пам’ятати, що це не справжнє кіно. Це, скоріше, збірка нових епізодів. Якщо ви будете сприймати це так, перегляд стане набагато приємнішим.

Думки

1. Побачення у кіно на ранніх етапах стосунків - майже завжди погана ідея. Макіма запрошує Денджі на марафон перегляду фільмів на великих екранах. І це ж перше побачення - те, де взагалі-то люди повинні побільше дізнатися одне про одного. Саме на цьому етапі зазвичай найважливішим є розмовляти та ще не є на 100% комфортним мовчати у компанії з новим знайомим. Звісно, є шанс обговорити кіно. Авжеж, реакція людини на фільми дозволить тобі зрозуміти її краще. Але звичайна розмова дасть не менше. Побачення вийде більш плідним та, ймовірно, більш приємним, якщо ви зможете розмовляти одне з одним та дивитися одне на одного, а не на екран у темній залі. З огляду на все це рішення Макіми на побаченні влаштувати саме кіномарафон видається її небажанням дізнаватися Денджі та відкриватися самій.

Це вже дуже довгий, але все-таки повідець. Макіма ніколи не приховувала, що очікує він Денджі, аби той був її "песиком", але збоку на це дещо боляче дивитися. Не тому що це погано (згода сторін усе-таки), а через те, що сам Денджі у таких взаєминах нещасливий. На початку стрічки нема альтернатив, тому він погоджується навіть на таке. Коли з'являються, тягнеться саме до іншого варіанту.

2. Проблеми Денджі у спілкуванні - важливі. Часто персонажі з такими стають виключно комічними: настільки не звикли до комунікації у суспільстві, що постійно роблять щось дивне та кумедне. Але у випадку "Людини-бензопили" це впливає і на історію. Денджі не може розпізнати, де йому кажуть правду або брешуть. Його обманюють ледь не всі. Причому цього разу Резе - вкрай незграбно. Її емоції - занадто гіпертрофовані. Вона перебільшує. Люди так себе не поводять зазвичай. Але Денджі не знає. Він може лише припускати, що такі дії Резе свідчать про її до нього прихильність. Бо ознаки є. А розпізнати обман він не може. Низький емоційний інтелект Денджі - важливий для історії, бо саме через нього він припускається більшості своїх помилок. Риса персонажа реалізована на всі 100%.

3. Стрічка смішить майже виключно персонажами. Тобто гумор побудований не на ситуаціях, а на тому, яким є той чи інший герой. Денджі їсть квітку, бо він ось такий дивненький. Павер на перших хвилинах стрічки смішить тим, що просто є собою. Те саме з демоном, котрий перетворюється на акулу. Це доволі незвичний підхід - будувати гумор лише на рисах своїх окремих персонажів. Саме тому Акі та Макіма ніколи не матимуть веселої бесіди: в обох нема ось цього закладеного у характер та образ "хі-хі" із самого початку. Це дещо обмежує, бо серія з мінімумом Денджі та Павер не буде кумедною, наприклад. З іншого боку, така прив'язка гумору до героїв дозволяє задавати атмосферу виведенням таких з/введенням таких до сюжету. Наприклад, арка Резе - серйозна. Тому взагалі без Павер. Коротше, молоді автори: ось вам приклад того, як ЩЕ можна розповідати свої історії.

4. Вражаюча метафора, що порівнює польових і домашніх мишей. Використання метафор без реальної потреби завдає шкоди. Іноді їх вплітають в оповідь, але вони не виконують своїх функцій, створюючи враження, що персонажі говорять щось незвичайне без причини. Це може погіршити сприйняття, адже втрачається ефект занурення в сюжет. Проте в даному випадку навколо метафори вибудовано всю оповідь. Резе пропонує Денджі стати польовою мишею: менш ситою, але вільною. Макіма ж може запропонувати лише протилежне — ситість без свободи. Головний герой не просто обирає між дівчатами, а розглядає варіанти свого майбутнього. Хоча він сам цього не усвідомлює, це саме так. Тому Резе, хоч і малознайома, стає для нього надзвичайно важливою і коханою. Саме тому він обирає її в останні миті фільму: він не домашня миша, хоча поки що не усвідомлює цього.

Ця стрічка є ключовою: саме вона запускає процес трансформації Денджі з домашнього гризуна в польового. На початку він сприймається як звичайна домашня миша, але в кінці він стає абсолютно іншим. Хоча ще не зовсім польовим, шлях його розвитку вже стає зрозумілим. В якийсь момент Денджі вирішить вийти за межі клітки, прагнучи свободи, що, ймовірно, призведе до відмови від спільного майбутнього з Макімою. Коли ж він нарешті перетвориться на польову мишу, ми станемо свідками його значущої трансформації — такої, що не відбулася б без арки Резе. Ця арка є важливою, насамперед, для нашого героя. Якщо розглядати це з цього ракурсу, стає зрозумілим, чому автори обрали саме цю сюжетну лінію для екранізації.

5. Дівчата в аніме мають певну схожість одна з одною. Кожна з них є важливою, сильними особистостями, які вправно маніпулюють Денджі. Я натрапив на інформацію, що автор манги створює персонажок, які йому подобаються. І, звичайно, він має на це право. На даний момент це не шкодить сюжету. Проте, можливо, Резе не стане останньою значущою жінкою в аніме. Очевидно, дівчата ще з'являться. Якщо три персонажі, які хоч і мають різні характери, але все ж мають певні спільні риси, ще можна прийняти, то з появою четвертої чи п'ятої можуть виникнути питання: чи це не є самоповторенням? "Людина-бензопила" робить акцент на своїх персонажах, фактично представляючи збірник їхніх життєвих історій, а не просто спільну пригоду. Якщо персонажі стануть одноманітними і не будуть відрізнятися один від одного, це суттєво знизить інтерес до сюжету. Тому, на мою думку, є підстави для легкого занепокоєння.

6. Кінцівка – вражаюча. Злодія знищено, але всередині залишається відчуття смутку, і ти не відчуваєш цієї миті перемоги. Якщо твої почуття настільки суперечливі, значить, фільм справився зі своєю метою. Шкода, що Резе не встигла дійти до кафе, аби зустрітися з Денджі. Сумно, що він, можливо, ніколи не дізнається про її спробу прийти. Символічно, що вона не змогла дійти через Макіму – ту, яка пропонує Денджі зовсім іншу філософію і бачення майбутнього. І вона покинула цей світ красиво: визнала свої помилки і свою прив’язаність до хлопця, споглядаючи на нього як на щось позитивне у важкі часи. Жорстока, але водночас ніжна і гідна смерть для такої важливої фігури.

Ну і сцена після титрів - показова. Доки Макіма та Резе грають із Денджі, Павер просто живе життя (вже наобманювала). Я не знаю, що там буде далі та яких дівчат нам підвезуть пізніше, але просто зараз найкраща пара для головного героя очевидна. І Павер - до речі, також польова миша.

7. Це не кіно. Я намагався витримати, скільки міг, але далі не можу. Хочеться крикнути. Як я вже згадував раніше, це скоріше антологія з 5-6 нових епізодів. Одна з перших сцен розповідає про сон Денджі, в якому йому забороняють відчиняти двері. І ці двері більше не з'являться впродовж всього фільму. Включити щось подібне в картину і не дати пояснень — це провал і недбалість. Але якби це була чергова серія аніме, це було б прийнятно. Денджі не проходить шлях від точки А до точки Б. Він змінюється, але насправді тільки починає свій шлях. Це важливо і значуще, але ми не можемо зафіксувати нічого більше, ніж початок руху та його напрямок. Для арки аніме це нормально, але для фільму — замало. Павер "на канікулах" постійно, поза кадром — це прийнятно для арки, але не для кіно, яке починається з опенінгу, де її багато.

Фільм "Людина-бензопила. Резе Арка. Кіно" має свої недоліки. Але якщо уявити його як серію епізодів, що йдуть один за одним, багато з цих проблем втрачають свою значимість. Це могла б бути одна з найяскравіших сюжетних арок в аніме-серіалах, але в результаті ми отримуємо "лише" досить добрий фільм. Чи виправдовує він себе? Відповідь на це питання кожен може знайти самостійно. Але якщо прибуток від фільму сприятиме покращенню майбутніх сезонів, я скажу "так".

8. Чи є ще бензопили? Демон-акула стверджує, що Денджі мусить скористатися ланцюгами. Чудово! Але звідки йому це знати? Можливо, він отримав цю інформацію від Макіми. А що з нею? Цю сюжетну прогалину (отримай додаткову здібність!) може частково пояснити лише наявність інших, більш досвідчених бензопил. Але ж ми їх не бачили. Здається, навіть не чули про їх існування. Можливо, згодом дізнаємось більше. Але на даний момент це питання залишається відкритим. Зазвичай повнометражні фільми намагаються дати відповіді на такі речі, але... ну, ви зрозуміли.

9. Янгол і Акі вражаюче поступаються на фоні. Перший з них розвивається фактично з нуля. Він не є центральною фігурою в історії та має обмежений екранний час, але встигає розкрити свою сутність. Ми дізнаємося, що він не боїться смерті, не прагне працювати, відчуває себе як польова миша, змушена жити в міському середовищі, і бажає, щоб люди страждали перед смертю. Він також здатний на прояв співчуття і створює зброю. Відзначається навіть невелика еволюція його почуттів – від байдужості до "мені небайдужий Акі". Це чудовий приклад роботи з другорядним персонажем, який готує його до важливіших ролей у майбутньому. А Акі, який більше не хоче втрачати близьких, з холодної особи стає надзвичайно чутливим героєм, готовим пожертвувати своїм життям заради того, кого не може до кінця зрозуміти. "Резе Арка" зробила значний внесок у розвиток не лише Денджі.

10. Щирість творить дива. Можливо, для когось сама ця думка/ідея - навіть головна у "Людині-бензопилі". Денджі знаходить спільну мову з усіма саме через те, що каже правду, не приховує свої думки. Раніше завдяки цьому поладнав з Павер та Акі. Макіма одразу розповіла хлопцю "правила гри" - тепер він робить те, що вона скаже. Ось тепер Денджі в одній з останніх сцен каже Резе, що вона все одно йому подобається. Це остаточно розтоплює серце дівчини - і вони стають товаришами. Вона починає вважати його своїм другом: інакше б не пішла на зустріч із ним. Усе це через те, що Денджі був чесним із нею та самим собою. Найбільше у стрічці брехала Резе: і чим завершилася її історія? Автор "Людини-бензопили" явно не за все хороше та проти всього поганого, але щирість цінує як ніщо інше. Та нагороджує саме щирих персонажів.

Саме такі твори формують у людях почуття чесності. Адже фільм, який демонструє "ти обманював, ось до чого це призводить", може залишити слід у свідомості, але не завжди змінює світогляд. "Людина-бензопила" пропонує подібну ідею, але робить це не нав'язливо, а ненав'язливо, на фоні подій. І, повторюючи цю ідею, ти не усвідомлюєш, як вона глибоко закріплюється в тобі. І раптом ти виявляєш, що обираєш сказати правду, а не брехню, адже саме так навчила "Людина-бензопила". І навіть не помічаєш цього. Те, що ми спостерігаємо, впливає на нас усіх, а отже, і на суспільство в цілому. "Людина-бензопила" робить нас і світ навколо трішки кращими. "Резе Арка" майстерно продовжує цю традицію.