IQ не є визначальним фактором успіху: нейробіолог виокремив ключову характеристику людей з високим рівнем інтелекту.

Дослідник акцентував увагу на елементі, що є спільним для Білла Гейтса, Леонардо да Вінчі та багатьох інших видатних особистостей.

Нейробіолог Джозеф Джебеллі стверджує, що не коефіцієнт інтелекту, а здатність залишатися наодинці з собою є спільною рисою багатьох видатних мислителів. Самотність активує в мозку "мережу за замовчуванням" - механізм, відповідальний за обробку емоцій, креативність та внутрішню концентрацію, передає CNBC.

Дослідник переконаний, що саме у стані відключення від зовнішніх стимулів мозок починає глибше аналізувати інформацію та створювати нові синаптичні зв'язки. Такий стан сприяє творчому мисленню, рефлексії й здатності до самостійного прийняття рішень. Його спостереження базуються на нейронаукових дослідженнях та прикладах із життя відомих інтелектуалів.

Самотність є характерною рисою багатьох успішних людей. Наприклад, Білл Гейтс на початкових етапах розвитку Microsoft мав звичку проводити "тижні роздумів" двічі на рік, ізолюючись у дерев'яній хатині з книгами, обходячи будь-які контакти з родичами та колегами. За інформацією The Wall Street Journal, саме під час одного з таких усамітнень у 1995 році виникла ідея створення браузера Internet Explorer.

Іншим яскравим прикладом продуктивного мислення в спокої є Леонардо да Вінчі. Біографи зазначають, що він часто годинами спостерігав за "Таємною вечерею", перш ніж внести нові деталі до своїх творів.

Визначеної норми самотності не існує. Загалом вона сприятлива для мозку, особливо якщо людині дійсно потрібно побути наодинці й вона має таку можливість.

П'ять способів, як використати самотність на користь мозку, за порадами Джозефа Джебеллі:

Спочатку може здаватися важким ухвалити таке рішення, але розуміння того, що нове оточення стимулює самоаналіз і допомагає вийти з звичних патернів мислення, може стати поштовхом для першого кроку. Залучаючи себе до подібних активностей, ви зможете розширити свої горизонти, змінити акценти у своєму сприйнятті та створити нові ментальні зв’язки.

Дана техніка запустить процес відновлення уваги та внутрішнього фокуса. Нейробіолог рекомендує знайти спокійне місце, усунути відволікальні фактори та просто дозволити думкам текти вільно.

Це зменшує стрес і покращує якість соціальних зв'язків. На думку Джебеллі, спілкування з такими людьми може підвищити рівень стресу, зокрема гормону кортизолу, що в довгостроковій перспективі шкодить ментальному здоров'ю.

Виділіть деякий час для усамітнення, щоб переосмислити свої почуття та життєвий досвід. Це може бути як тихе розмірковування, так і записування думок на аркуші. Подібна рефлексія сприяє глибшому розумінню себе та розвитку емоційного інтелекту.

Дослідник рекомендує займатися різноманітними формами самостійної активності, такими як прогулянки на свіжому повітрі, йога, малювання або рукоділля. На його думку, ці заняття допомагають розвивати усвідомленість і покращують емоційну стабільність.

Джебеллі отримав PhD з нейробіології в University College London, працював науковцем у Вашингтонському університеті та є автором книжок In Pursuit of Memory: The Fight Against Alzheimer's ("У гонитві за пам'яттю") і The Brain at Rest: How the Art and Science of Doing Nothing Can Improve Your Life ("Мозок у стані спокою"). Його праці доводять, що важливішою за інтелектуальні тести є здатність створити умови для ментального відновлення й внутрішнього зростання.