Різдво обов'язково настане! (Віолетта Кіртока)

Редакція Цензор.НЕТ не завжди розділяє думки своїх авторів. Відповідальність за зміст, представлений у розділі "Блоги", покладається на самих авторів.

Вже у вересні в Києві віталися "Христос народився!", бо популярні українські співаки разом з діючими військовими співали старовинних колядок, аби їх почули українці у Святвечір. "Територію Різдва. Дух нескорених" придумала і втілила у життя українська співачка та невгамовна організаторка фестивалів Анжеліка Рудницька

Ми лише починаємо освоювати святкування Різдва в дусі світових традицій, що відзначається 25 грудня. Повернення до цієї дати, а також відновлення звичаїв, започаткованих нашими предками багато століть тому, має велике значення для кожного з нас. Вшанування нашої історії дарує впевненість у завтрашньому дні. А колядки пробуджують в українських серцях радість і спокій, яких нам так бракує. Проте, співачка, активістка та волонтерка Анжеліка Рудницька довго сумнівалася, чи варто витрачати кошти, які можна було б направити на дрони та роботизовані системи, на запис різдвяного шоу. Вона думала, що це не найкращий час. Але зрештою, її переконали, і фінансування для запису було знайдено завдяки УКФ. Концепцію святкування Різдва в умовах війни, вибір пісень та акцент на героях, які захищають Україну, Анжеліка обдумувала вже давно. Тож влітку вона активно шукала виконавців, військових, акторів і цілі творчі колективи для запису треків на студії. А у вересні в одному з павільйонів студії Довженка відбулося "святкування" Різдва з козою, снігом і колядниками.

Признаюся, що і я, дивлячись на весь закулісний гамір, гримерів з пензликами та костюмерів з прасками, серед яких люди у пікселі та мультикамі виглядали трохи розгубленими, в першу мить подумала про недоречність цього дійства. Але потім побачила на сцені поруч з Анжелікою захисника "АзовСталі" Дмитра Козацького, чиї знімки дали нам змогу відчути весь жах оточення. А його фотографія з променем сонця, який пробився скрізь мури підвалів, досі викликає сироти на шкірі. І ось він танцював на сцені у спалахах теплого світла на фоні екрану з малюнками Анжеліки, які стилізували під кольори Різдва. В цей момент мені хотілося, щоб Дмитро кружляв так стільки, скільки сам захоче - у безпеці, теплі та під звуки старовинної щедрівки, якій він підспівував. Саме в цей момент я чітко усвідомила, наскільки важливо, щоб Різдво було. І свято - хай тихе, не голосне, але обов'язково має бути. Бо воно дуже потрібне в першу чергу тим, хто пройшов крізь пекло і не розгубив власного світла.

Анжеліка з величезною ніжністю і смаком поєднала естрадних українських виконавців і військових, бо давно знає таланти багатьох з них. Вона ж їздила на війну ще до того, як її так почали називати офіційно. Скільки свят вона провела в Донецькій та Луганській областях, влаштовуючи по декілька концертів на день, не рахуючи, скільки у неї глядачів - хай навіть один! Але вона кожному намагалася подарувати увагу і щирість. А втягуючи їх, втомлених, брудних, тільки що з окопів, у пісню чи танок, вона одночасно, як майстерний продюсер, робила собі позначки, хто на що здатний. Тож, повірте, цю "Територію Різдва" могли б відвідати набагато більше військових. Але й тих, хто зміг приїхати на запис святкової програми, прийшлося буквально випрошувати у командирів. Війна ж на паузу не стає.

"Щоб військові змогли прибути на зйомки, довелося писати листи командуванню, вести переписки, уточнювати час перебування поза бойовими позиціями, - ділиться організаційними моментами Анжеліка Рудницька. - Це забрало багато часу і сил, але усе вдалося. Крім одного. Є військовий, голос якого звучить у колядці "У містечку Вифлеємі". Це голос улюбленого поета і військовослужбовця Артема Полежаки. Саме у дні зйомок Артем переходив із "Культурних сил" у бойовий підрозділ і не зміг бути присутнім на зйомці, про що я дуже шкодую. Адже з Полежакою ми багато гастролювали по усій лінії фронту з 2014 року. Але я вважаю, що Артем, хай невидимо, але присутній на нашій "Території Різдва".

Хотіла б бачити на знімальному майданчику і Героя України Вадима Сухаревського, з яким ми познайомилися після звільнення Словʼянська та Краматорська у 2014 році. Хотіла б, аби у проєкті були ті артисти, музиканти, фотографи, звукорежисери, які багато років співпрацювали з "Територією А". Але планів і прагнень завжди більше, ніж можливостей".

Організатори запису, а задіяно було одночасно біля 200 людей, дуже тішилися, коли побачили на майданчику парамедикиню Юлію Сідорову, позивний Куба, бо її дует з Павлом Зібровим вийшов харизматичним та неймовірно щирим. Неможливо не усміхнутися, коли потрапляєш у коло цих двох.

Юлія Паєвська, відома під позивним Тайра, яка пережила жахливі тортури в полоні, вразила всіх своєю новою знахідкою – підборами. Ця жінка, що рятує поранених з часів Майдану, перенесла операцію з заміни обох тазостегнових суглобів на металеві, і лікарі зазвичай не радять носити взуття на високих підборах після таких втручань. Але вона вирішила, що 12-сантиметрові підбори – це саме те, що їй потрібно. Юлія сама з радістю прийняла цю зміну, перетворюючи рядки пісні талановитої Христини Панасюк на свій власний стиль: "берці на підбори".

До речі, Христину теж запросили. А як же інакше? Без перебільшення, її пісні обожнює вся армія, адже з 2014 року вона постійно мандрує фронтом, здається, без жодної перерви. А в 2022 році вона сама стала на захист. Тож її знімали як у формі, що підходила Христині, так і в традиційному українському костюмі, який підкреслював її ніжність як авторки та виконавиці.

Присутність Христини стала для мене суттєвим чинником. Протягом багатьох років телевізійні канали відмовляли їй у ротації її пісень, "пояснюючи", що вони не відповідають формату. Для всіх інших артистів формат, а тут, виявляється, ні. Тому поява Христини Панасюк у різдвяному шоу - це ще й справжній подарунок для всіх шанувальників її творчості.

"Наче неначе виїхав із театру, але водночас і повернувся туди", - з усмішкою зауважив директор Національного театру Франка Євген Нищук. Як можна було святкувати Різдво без участі Народної артистки України Наталії Сумської? І костюми, які були використані, також прибули з тих самих джерел. Вони були взяті з музеїв і приватних колекцій. Анжеліка залучила всіх, кого тільки змогла, щоб зібрати найкращі та найавтентичніші українські вишиванки, запаски та крайки. Сучасні елементи були додані за допомогою оригінальних прикрас, які мають прямий зв'язок з нашим часом і війною. Дукачі, які можна побачити у виконавців, були створені народним художником і ювеліром Володимиром Балібердіним з використанням гільз. Все було ретельно сплановано, жоден елемент не є випадковим.

"Все відбувається з любов'ю і для любові," - неодноразово підкреслювала Анжеліка, спілкуючись з артистами, які по черзі виходили на знімальний майданчик. Завдяки цій самій любові, всі були так налаштовані, що зазвичай виконували номери з першого дублю. Лише для перестраховки записували ще два варіанти для крупних планів. Технічні проблеми вирішувалися легко і спокійно. Навіть сніг кружляв над артистами під час загальної пісні. Він повинен був "падати" і під час колядки, яку виконувала Анжеліка Рудницька. Але, на жаль, його не вистачало. Співачка спокійно відреагувала: "Снігу не буде. Зате буде дим." Хоча в день запису було б добре, якби на майданчику було більше снігу та льоду. Адже погода була теплою, і всі артисти у зимових костюмах сильно потіли. Гримери стояли неподалік з серветками, готові прибрати вологу з облич.

"У цьогорічній містерії лунають колядки та щедрівки, які мають народне, давнє коріння, зазначає Анжеліка. Серед них є й улюблена колядка Івана Франка "Бог предвічний", що часто звучить після різдвяної служби в церквах. Особливо вражає колядка "Ой рано-рано та й загадано", яка розповідає про матір, що проводжає сина на війну. Хоча вона є стародавньою і згадує царя, сьогодні її зміст глибоко резонує з кожним українцем. Особливо зворушливо звучить "Нова радість стала", виконана не в класичному варіанті, а в повстанському. Цю версію, зафіксовану Тарасом Компаніченком і Валерієм Гладунецем на Франківщині, раніше виконували досить рідко, але зараз вона набула великої актуальності. Вона перенеслася з криївок УПА у "Територію Різдва", зазвучавши голосами сьогоднішніх захисників України."

Анжеліка внесла деякі зміни в текст, і тепер він звучить дуже актуально. Цікаво, що чотири пісні починаються з рядків "У полі, у полі", хоча їх музичний та емоційний контекст значно відрізняється. У проєкті пролунають колядки та щедрівки, які надзвичайно рідко можна почути в ефірі: "Ой у полі плужок оре", "Ой в полі-полі вишня стояла", "Так рано-раненько". Також будуть представлені справжні різдвяні хіти, як-от "Спи, Ісусе, спи" та "Ой сивая зозуленька". Завершиться програма традиційною піснею-символом "Території Різдва" - "Дай, Боже, щастя всім". Під час зйомок артисти відверто ділилися, що в момент, коли ми молилися за щастя для нашої країни, сльози було важко стримати. Це стосувалося не лише самих виконавців, але й тих, хто працював за кадром.

"Територія Різдва" охоплює не лише музичні твори, а й поетичні. Якщо колядки представляють собою старовинні мелодії, переосмислені в нових аранжуваннях, то вірші написані сучасними авторами, серед яких є й ті, хто нині боронить Україну. Цікаво, що поет Дмитро Лазуткін не лише написав вірші, але й виступав у ролі співака, виконуючи колядки в військовій формі, адже він активно служить в армії.

Я навмисне не називаю більшість виконавців та акторів, які взяли участь у запису програми. Має ж лишатися інтрига.

Тридцять років тому Анжеліка Рудницька започаткувала телепередачу, яка згодом здобула статус культової. У "Території А" вперше з'явилися артисти, яких нині вважають легендами. Ті, хто пам'ятає ті часи, із задоволенням відвідують ювілейні концерти, присвячені цій програмі. Я ж, спостерігаючи за ніжністю та увагою, з якою співачка слідкувала за записом різдвяного шоу, розумію, що це дійсно важливий і необхідний формат для нашої країни.