"Спорт як інструмент відновлення європейських зв'язків: роль Росії" | UACRISIS.ORG

Група, що спеціалізується на дослідженні гібридних загроз.

Росія десятиліттями використовувала спорт як інструмент пропаганди. Тож навіть після розриву з Європою в 2022 внаслідок повномасштабної війни проти України Кремль намагається повернутися на міжнародні арени під нейтральним прапором. Чому Кремль інвестував у спортивні федерації та спонсорство, як через спорт "зондує" відновлення контактів із Заходом і які ризики несе можливе повернення Росії у світ спорту - про це в ефірі телеканалу FREEDOM розповів Володимир Солов'ян, керівник Групи аналізу гібридних загроз УКМЦ.

Текстова адаптація інтерв'ю:

Яке місце займає спорт у російській пропаганді?

Росія вже давно активно інвестує значні суми в спортивну пропаганду, оскільки цей напрямок дозволяє їй досягати широких аудиторій, які не цікавляться політикою в повсякденному житті. У контексті Європи футбол, як найбільш популярний вид спорту, став одним з головних напрямків для Кремля. У період з 2012 по 2022 рік "Газпром" мав спонсорську угоду з УЄФА, яка приносила європейській футбольній організації десятки мільйонів євро щороку. Згадаємо, що матчі Ліги чемпіонів, що збирають мільйонні глядацькі аудиторії, розпочиналися з промоції "Газпрому", під звуки музики Чайковського. Таким чином Росія прагнула просувати свої культурні символи через масштабні спортивні події, зокрема Лігу чемпіонів. Крім того, фінансувалися й окремі європейські клуби: наприклад, "Газпром" тривалий час залишався головним спонсором німецького клубу "Шальке", а белградська "Црвена Звезда" досі виступає в єврокубках у формі з логотипом російського газового гіганта.

Отже, ключова мета цієї стратегії Москви - створювати привабливий та респектабельний образ Росії для категорій європейців, які не цікавляться або свідомо закривають очі на антиєвропейський ресентимент путінського режиму.

Які доводи наводять міжнародні організації, які все ж дозволяють участь російських атлетів та команд під нейтральним прапором?

Спортивні керівники часто заявляють, що "спорт має залишатися поза політикою", а накладені санкції на спортивні організації "не принесли бажаних результатів". Однак основна ідея, яку вони уникають обговорювати відкрито, полягає у фінансових аспектах. Протягом багатьох років Кремль активно інвестував у різні спортивні федерації, особливо в олімпійських дисциплінах, з метою створення позитивного іміджу Росії на міжнародній арені.

Обговорюючи намагання Росії створити образ "успішної" нації з видатними досягненнями, не можна не згадати про величезну систему допінгу. Наприклад, після Олімпійських ігор у Сочі 2014 року значна кількість російських атлетів втратила свої результати, а медалі були у них відібрані.

Сьогодні Росія активно прагне відновити своє присутність у спортивному середовищі, використовуючи корупційні методи. В багатьох спортивних федераціях корупція залишається на високому рівні. Через спорт Росія намагається дослідити можливості для відновлення зв’язків із Заходом, що також може вплинути на інші сфери, зокрема на її повернення на енергетичний ринок Європи. Першими кроками у цьому напрямку можуть стати налагодження контактів з європейськими спортивними організаціями.

Якщо звернути увагу на висловлювання футбольних керівників, зокрема президента ФІФА Джанні Інфантіно, стає зрозуміло, що питання повернення Росії до міжнародного спорту залишається актуальним. Щойно з’явиться можливість обговорити припинення військових дій, розпочнеться активна інформаційна кампанія, спрямована на відновлення участі Росії у спортивних змаганнях. До цього слід бути готовими.

Важливо пояснювати європейським аудиторіям: заохочення Росії у спорті лише посилить її агресивні наміри. Паралельно потрібно працювати з корупційною складовою через персональні розслідування про зв'язки окремих спортивних чиновників із російськими тіньовими грошима. І, звісно, важлива взаємодія з ключовими впливовими західноєвропейськими федераціями, щоб вони займали принципову й скоординовану позицію разом з українською стороною.

Росія неодноразово використовувала період проведення Олімпійських ігор, щоб починати воєнну агресію. Нині в Мілані стартує зимова Олімпіада. З огляду на кібератаки, які Росія вже влаштовувала проти Італії, чого можна очікувати?

Кремль намагається продемонструвати свої можливості в кіберсфері, користуючись резонансними інформаційними приводами, якими є, зокрема, Олімпійські ігри. Головна мета Кремля - привернути увагу до загроз, які Росія може створити Європі. У такий спосіб росіяни намагаються нав'язати європейським суспільствам наратив, що допомога Україні "погіршує безпеку" в їхніх країнах.

У цьому контексті я хотів би звернути увагу на спроби Кремля спровокувати блекаути в західноєвропейських країнах навесні минулого року. Також у грудні 2025 року Польща заявляла про масштабні кібератаки на її енергетичну інфраструктуру - саме в ті дні, коли встановилися сильні морози й потенційні наслідки могли бути особливо відчутними.

Особливу увагу слід приділити співпраці між Росією та Північною Кореєю у сфері кібербезпеки. Декілька західних розвідувальних агентств повідомляють про можливі зв’язки між російськими хакерами та північнокорейським угрупованням Lazarus. Як свідчення цього наводяться факти про спільні сервери та подібну структуру шкідливих програм.

Північна Корея застосовує кібератаки не лише для тиску, але й як спосіб незаконного збагачення режиму Кімів, зокрема через крадіжки у сфері криптовалют. Можливо, Росія могла б перейняти цю стратегію, використовуючи кіберпіратство для отримання додаткових фінансових ресурсів для підтримки своїх військових дій.

Яким чином ви бачите результативність дій європейської спільноти у відповіді на російські кібернапади?

Оцінювання ситуації є складним завданням, оскільки значна частина даних про контрзаходи в кіберпросторі залишається в тіні. Проте, якщо звернути увагу на помітні "результати" кібератак з боку Росії, можна з упевненістю стверджувати, що їй поки що не вдалося значно порушити функціонування цивільної інфраструктури в європейських країнах.

З іншого боку, виникає питання: чи дійсно Росія зацікавлена в загостренні ситуації. Можливо, на даний момент ми спостерігаємо лише демонстрацію своїх можливостей та "вивчення" вразливих точок.

На мою думку, тут потрібно враховувати фактор Китаю, який залишається ключовою військово-економічною опорою Росії. Пекіну невигідне розширення війни на загальноєвропейський театр, оскільки для експортно орієнтованої економіки Піднебесної ЄС є преміальним ринком. Порушення логістичних шляхів, панічні настрої та падіння купівельної спроможності європейців унаслідок агресивних дій Росії - усі ці фактори не входять до планів Пекіну.

Крім того, напередодні нового раунду американсько-китайських торговельних переговорів (нагадаю, що візит Дональда Трампа до Китаю має відбутися у квітні) Пекіну важливо зберігати максимально конструктивні відносини з ЄС. Напередодні саміту зі США Китаю важливо продемонструвати, що він має власний, незалежний від політики Білого дому, трек відносин з Європою.