Руслан ЗДОРОВЕЦЬ: роздуми про Кульбаби, енергію, забавну ситуацію на льоду та 100 краплин поту в Талліні.

Вихованець клубу "Сокіл" і захисник швейцарського "Обертургау" поділився своїми думками щодо підготовки національної команди до чемпіонату світу 2025 року.

Вже 11 січня збірна України U20 під керівництвом головного тренера Андрія Срюбка стартує у молодіжному чемпіонаті світу у Таллінні у дивізіоні 1B. Про те, в якій готовності команда підходить до турніру, яка атмосфера панує в колективі та шансах на ЧС-2025, ми розпитали вихованця київського "Сокола" та оборонця швейцарського клубу "Обертургау" - 19-річного Руслана Здоровця.

Руслане, в якому стані готовності перебуває збірна України U20 перед МЧС-2025? Досліджуємо ситуацію зсередини.

- У бойовий! Протягом тижня ми продуктивно провели час у тренувальному процесі. Бувало і по два важкі заняття на день. Звісно, 100 потів зійшло. Доводилося міняти мокру термобілизну у паузах, але так і має бути під час якісної підготовки до важливого змагання.

- Як тобі подобається в Таллінні?

Це мій перший візит сюди. Місто вражає, багато людей, які говорять російською, а також близькість Балтійського моря. Готель чудовий, а їжа смачна. Якщо хтось із хлопців втомився від картоплі, тут можна знайти й інші страви. У кожного свій смак. Я, наприклад, нечасто обираю картоплю - надаю перевагу гречці, рису чи пасті.

- Що найбільше впало у вічі після приїзду до Естонії?

Вразила Тондіраба-Арена – вражаючий тренувальний комплекс, що включає три просторі майданчики під одним дахом, а також компактну ковзанку для занять керлінгом. Саме в цей час тут проходили міжнародні змагання для дітей. Якість льоду була на високому рівні, а роздягальні забезпечували комфортні умови.

Які мелодії звучать у кімнаті для переодягання національної збірної України?

- У тренді зараз - трек Кульбаби. Можна сказати, наш лідер у роздягальні. Часто звучить DZIDZIO чи рок. Багато патріотичних композицій. Артем Іщенко та Савелій Сухицький чудово справляються з роллю ді-джеїв (посміхається).

Які партнери найбільше вразили вас під час зборів?

Серед гравців особливо виділявся Іларіон Купріянов – високий і вмілий хлопець. У воротах відзначався Сашко Левшин, який справляв враження справжнього професіонала, адже забити йому було непросто. У нашій команді є безліч хокеїстів, готових проявити свої лідерські здібності, але хто з них стане справжнім лідером, стане зрозуміло під час чемпіонату світу.

Ти граєш на позиції захисника. Який з наших нападників є найбільш складним супротивником для відбирання шайби?

Ми не так часто займалися дуелями "1 на 1", здебільшого наші тренування проходили у форматі "2 на 1" або "3 на 1". Проте, якщо згадати про хлопців з чеського чемпіонату, то я б виділив Іларіона Купріянова та Олексія Євтєхова. І не можу не згадати Макса Жеребка – його я пам’ятаю з давніх часів (посміхається). Ми разом грали за "Сокіл"-2005, і наша співпраця була дуже продуктивною: я передавав йому диск під синю лінію, і він часто вражав ворота суперників.

Яким чином виглядає Жеребко в Таллінні?

- Пижиться, намагається мене пройти, але в нього нічого не виходить (сміється).

- Спробуй пройди такого гіганта, як ти! До речі, яка твоя антропометрія для довідок?

- Зріст 191 сантиметр та вага десь 93-94 кілограми.

Чи мають батьки високий зріст?

- Вони справді невеликого зросту. Це досить цікава ситуація. Мій молодший брат Захар Здоровець (народився у 2011 році), який нещодавно відсвяткував 13-ий день народження, зараз виступає за команду "Сокіл" і швидко мене обходить у зрості! Мабуть, ми успадкували це від нашого дідуся по батьковій лінії: він також займався баскетболом і волейболом.

- Найсмішніший епізод під час зборів?

Ось моя версія тексту: - Яка забавна ситуація сталася, коли я впав під час тренування на льоду! Це важко описати словами - потрібно було бути там, щоб оцінити. Ми виконували вправу, і мені потрібно було забрати шайбу та вивести її з зони, але я несподівано втратив рівновагу і впав, немов на рівному місці. Купріянов потім запропонував повторити цю вправу, і ми всі не змогли стримати сміх (сміється).

У колективі панує позитивна атмосфера. Як ти оцінюєш можливості молодіжної збірної України в дивізіоні 1B?

- Колектив у нас сильний. Шанси високі, але загадувати не буду. Рухатимемося від матчу до матчу. Головне, реалізовувати свої моменти по-максимуму. Це буде важливим чинником чемпіонату світу.

- Хто стане основним конкурентом на Чемпіонаті світу 2025 року?

Багато людей вважають Японію... Можливо, це так. Ми мали можливість спостерігати за тренуваннями різних збірних у Таллінні, і японські спортсмени справили на мене позитивне враження. Також варто відзначити, що більшість команди в Естонії були на високому рівні.

- У чому сила збірної України?

- Характер, майстерність та Козацький дух! До того ж, у нас збалансований склад. Якщо ми хочемо виграти ЧС-2025, то в команді не може бути сильна оборона та слабка атака чи навпаки. У нас, на мою думку, всі лінії на високому рівні і немає перекосів. Отже, націлюватимемося на максимальний результат!

Що ти зазвичай упакуєш для подорожі? Чи маєш якісь особливі звички в цьому?

Кожного разу намагаюся обирати нове видання. Цього року, на свято Нового року, батьки піднесли мені книгу від Джоко Віллінка, офіцера військово-морського флоту США та автора популярних мотиваційних творів. У свій вільний час я з задоволенням читаю нові книги.

У складі національної команди ти виступаєш за швейцарський клуб "Обертургау". Поділись, будь ласка, своїми враженнями від життя та виступів у Європі.

- Це оренда. Попередні два сезони я виступав у молодіжній команді "Давоса" у топовій лізі U20-elit, там було все добре, чудова конкуренція, але влітку менеджер клубу порекомендував мені спробувати сили у дорослому хокеї. Мене орендували до фарм-клубу "Давоса", я провів там все літо зборів, тренери задоволені, був договір грати 50 відсотків ігор у молодіжній U20-elit і половину - у дорослій лізі, але за три дні до старту сезону прийшла звістка, що мені не дали ліцензію виступати у другій лізі Швейцарії. Якісь порушення в документах тощо. Вийшов великий облом, спустошення та негативний настрій. Нічого не залишалося, як йти до слабшої третьої ліги Швейцарії і виступати з чоловіками в "Обертургау".

- У чому шукати позитиву?

- Я не опустив рук. Отримую дуже багато ігрового та тренувального часу. Плюс іноді граю за молодіжний склад "Тургау" та катаюся з їхньою головною командою, яка грає у першій лізі - другий за силою дивізіон Швейцарії. Там дуже солідна ліга. Сподіваюся, мені ось-ось дозволять грати в цій лізі. Тренери відзначають певний прогрес. Процес пішов.

- Твій партнер зі збірної Богдан Трущенко перед Новим роком залишив Швейцарію та перейшов до одеського "Шторму". Немає планів наслідувати його приклад?

Ні, я асоціюю свій хокейний розвиток зі швейцарським хокейним стилем. Планую продовжувати в цьому напрямку.