Схилимо свої голови. Футбол, лижі, мелодії трембіти КораЛЛів, загибель під Роботиним.

Щодня о 9 ранку українці віддають шану пам'яті тих, чиє життя забрала російсько-українська війна. Сьогодні на Sport.ua ми згадуємо Андрія Чепеля, який прожив лише 29 років, але встиг зробити багато. Він навчався у футбольній школі "Прикарпаття", займався шахами, працював інструктором зі сноуборду і грав на різних музичних інструментах, зокрема виступав як трембітар в рок-гурті "КораЛЛі". На початку повномасштабного вторгнення разом із двома братами вирушив на фронт. Андрій загинув два роки тому на Запорізькому напрямку, а його брати продовжують боротьбу досі.

Андрій Чепіль народився 6 квітня 1994 року в селі Бабухові, нині Рогатинської громади на Івано-Франківщині. Навчався Андрій в Івано-Франківській загальноосвітній школі № 10, Івано-Франківській дитячій музичній школі № 2 імені Василя Барвінського (клас кларнета). 2015-го закінчив Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу.

У своєму дитинстві молодий хлопець відвідував футбольну спеціалізовану дитячо-юнацьку школу олімпійського резерву "Прикарпаття". Він також активно займався шахами в клубі "Дебют" і брав участь у танцювальних фестивалях разом із колективом "Галицька веселка". Крім того, його захоплення лижами та сноубордингом згодом призвело до можливості працювати тренером-інструктором на гірськолижному курорті "Буковель".

2001 року Андрій вступив у "Пласт", в якому був новаком рою "Бобренята" третього гнізда "Лісові бешкетники", юнаком гуртка "Саламандери" 79-го куреня імені Липинського, 2006-го став учасником курінного табору "ЕНД-1". Окрім іншого, хлопець фотографував у курінному проводі. Пластував Чепіль до 2008 року, був членом Мальтійської служби допомоги.

У той же час молодий чоловік активно займався музикою: він виконував партії на саксофоні та фортепіано. Крім того, він був членом кількох музичних колективів, таких як "Смерічка", "Фріссон бенд", "Фріда" та "КораЛЛі", де виступав у ролі трембітара.

Нещодавно у музичній школі він освоїв гру на сопілці, і викладач рекомендував йому спробувати кларнет. Вчитель вірив, що в Андрія є унікальний дар. Згодом хлопець самостійно навчився грати на гітарі, трубі та клавішних інструментах, адже на питання "Ким ти хочеш бути?" він з упевненістю відповідав: "Як мій тато". Батько Андрія, Ігор Чепіль, професійно займається артистичною діяльністю.

"Коли Андрій закінчив музичну школу, я купив йому саксофон, бо він дуже хотів опанувати і цей інструмент, - каже пан Ігор. - Спочатку вчився у друзів, останнім часом брав платні уроки в одного з американських саксофоністів, бо він дуже хотів круто грати джаз. Планував навіть їхати в Америку, щоб там навчитися".

"Мишко Адамчак, лідер гурту 'КораЛЛі', повідомив Андрію, що в їхньому колективі відсутній трембітар. Він додав, що якщо Андрій зможе освоїти гру на трембіті за два дні, його запросять приєднатися до них. Андрій взявся за трембіту, і всього за два дні вона заграла в його руках," - розповідає батько.

Під час строкової служби Андрій був членом оркестру почесної варти президентського полку.

Андрій Чепіль - активний учасник Революції гідності. Він був на чолі Студентської ради Майдану, а також очолював студентське братство Івано-Франківського національного технічного університету нафти, а також міську організацію студентського братства.

З початком повномасштабного російського вторгнення Андрій разом з рідними братами - старшим Віталієм та молодшим Орестом - на фронті. Спочатку Андрій служив кулеметником, брав участь у звільненні Ізюма та Купянська на Харківщині. Потім разом з Орестом вони служили у 47-й окремій механізованій бригаді "Маґура". Андрій у званні старшого сержанта був командиром бойової машини Бредлі. Андрій Чепіль пройшов спеціальні навчання в Німеччині.

На фронті його знали як командира із позивним Кріс. "Чому Кріс? А пам'ятаєте пісню: "Ой у Львові, на Високім замку, там соловейко собі заспівав, там молодий жовнір, стоячи на варті, сперся на кріса та й ся задумав". Кріс - це рушниця. Він був міцним і сталевим, як кріс. Андрій взяв собі цей позивний, бо у час війни змінив свій музичний інструмент на більш потужний", - пояснює Ігор Чепіль.

Андрій Чепіль загинув 28 червня 2023 року, у віці 29 років, неподалік села Роботине на Запорізькому фронті разом із трьома своїми товаришами під час виконання бойового завдання, що полягало в штурмі ворожих позицій. "Кріс йшов серед перших. Ми атакували, але потрапили в засідку. Пам'ятаю два вибухи та вогонь з кулеметів, внаслідок чого загинули чотири наші хлопці", - ділиться спогадами товариш Чепіля з позивним Француз.

"Це була засідка з використанням кулеметів. Я чув бій навіть з відстані 700 метрів від хлопців. Вони чекали на нас і підпустили максимально близько... Останні слова Андрія полягали в тому, що він отримав поранення і що ворог дуже близько. Коли він наступного разу вийшов на зв'язок, повідомив, що починає втрачати свідомість", - розповідає інший товариш по службі, відомий як Маґура.

Лише через місяць побратими, ризикуючи власним життям, змогли витягнути з поля бою тіла загиблих товаришів. Завдяки ДНК-експертизі було ідентифіковано тіло Андрія. Ореста Чепіля в тому бою не було, оскільки він отримав поранення перед останнім виходом і знаходився в госпіталі. Орест стверджував, що ніколи б не залишив Андрія, навіть якби це коштувало йому життя. Віталій та Орест Чепілі продовжують боротися і сьогодні.

Похований Андрій Чепіль 10 жовтня 2023 року під гули трембіт на Алеї героїв цвинтаря селі Чукалівки на Івано-Франківщині. У нього залишилося три брати (наймолодший Ігор на момент повномасштабного вторгнення закінчував 11-й клас), батьки та дружина Богдана, теж музикантка. Ховали воїна під звуки трембіти та карпатських рогів. А ще проводжали під оплески, як артиста. У гурті "КораЛЛі", де хлопець був трембітарем, зізнались: відколи Андрія вважали безвісти зниклим, вони відмовились від усіх виступів і концертів.

9 серпня 2024 року Андрій Чепіль був нагороджений орденом "За мужність" III ступеня. Також посмертно йому вручили "Залізний Пластовий Хрест", відзнаку Івано-Франківського міського голови "За честь і звитягу".

1 грудня 2023 року відбувся пам'ятний захід "Вечір Честі", присвячений Андрію Чепілі.

5 квітня 2024 року на зовнішній стіні Івано-Франківського ліцею № 10 була урочисто встановлена меморіальна дошка на честь військового.

У червні 2024-го в Івано-Франківську започатковано фестиваль "ЧеФест", який присвятили пам'яті Андрія Чепіля.