"Штучний інтелект може стати нашим надійним партнером", - зазначила Ольга Кравченко у своїй статті "Фільтр".

У цьому випуску розглядається конференція "Стійкі разом: розвиток медіаграмотності в Україні", а також стратегії та виклики, з якими стикається медіаграмотність в нашій країні.

У Києві пройшла конференція під назвою "Стійкі разом: розвиток медіаграмотності в Україні", що була організована в рамках Глобального тижня медіа- та інформаційної грамотності ЮНЕСКО. Захід зібрав більше 200 учасників.

Чому навички медіаграмотності -- критично важливі у сучасному світі? Як розвивати штучний інтелект як союзника, а не загрозу? І як залучити молодих блогерів до відповідального створення контенту? Про все це ведуча подкасту "Медіуми" Наталя Соколенко поговорила з Ольгою Кравченко, керівницею Національного проєкту з медіаграмотності "Фільтр". А також про нові кроки у впровадженні медіаграмотності в освітні програми та майбутні ініціативи, які сприятимуть розвитку критичного мислення в Україні.

Ви можете підписатися на подкаст "Медіуми" через різні платформи, такі як Apple Podcasts, Spotify, SoundCloud, MEGOGO Audio, NV Подкасти, YouTube Music, YouTube та багато інших подкастингових сервісів.

00:00 "Боротьба з дезінформацією, стратегічні комунікаційні підходи та вдосконалення медіаграмотності – це три взаємопов’язані елементи, які не можуть функціонувати окремо один від одного.";

04:58 "У нас у всіх є смартфони, і обсяг інформації, яку ми отримуємо щодня, не йдеться в жодне порівняння з тим, що мали наші предки."

07:51 "Класичні медіа втрачають довіру, а блогери та інфлюенсери набирають все більшу популярність та вплив."

12:18 "Блогери володіють своїми підписниками, і втрата цієї аудиторії через кенселінг насправді призводить до зменшення їхніх доходів."

14:18 "Штучний інтелект має потенціал стати нашим надійним партнером."

16:51 "Ми прагнемо, щоб тест із медіаграмотності став національною подією".

"Боротьба з дезінформацією, стратегічні комунікаційні підходи та вдосконалення медіаграмотності – це три взаємопов’язані елементи, які не можуть функціонувати окремо один від одного."

Наталка Соколенко: 24 жовтня в Києві пройшла конференція під назвою "Стійкі разом: розвиток медіаграмотності в Україні", яка була організована в рамках Глобального тижня медіа- та інформаційної грамотності ЮНЕСКО. Ця подія зібрала понад 200 учасників і слугувала важливою платформою для обміну думками серед медіаекспертів, представників державних інститутів та освітян. Ольго, давай обговоримо цю конференцію, а також зробимо висновки про сучасний стан медіаграмотності в Україні та обговоримо, яким чином, на думку державних органів, країна повинна розвиватися у цій сфері в майбутньому. Яка основна мета конференції та яких результатів хотіли досягти її організатори?

Ольга Кравченко: Конференція відкрила Глобальний тиждень медіаграмотності в Україні. Ми хотіли об'єднати всіх стейкхолдерів, які працюють у сфері медіаграмотності. Власне, 24 жовтня і був початок Глобального тижня медіаграмотності, тому за підтримки ЮНЕСКО ми організували платформу для діалогу, для обговорення нових викликів. Ми переформатували теми панельних дискусій, щоб вони відрізнялися від тем, які часто обговорюють на конференціях із медіаграмотності. Зокрема, у нас були панельні дискусії, присвячені штучному інтелекту й ШІ-грамотності. Обговорювали, як взаємопов'язані протидія дезінформації, стратегічні комунікації та розвиток медіаграмотності. Ми говорили про те, що це три взаємодоповнювальні компоненти, що не можуть існувати самостійно, а є запорукою нашої інформаційної стійкості. Говорили також про те, як працювати з великими аудиторіями, адже це зараз один із викликів -- залучати нову аудиторію, працювати з абсолютно різними верствами населення: з дітьми, людьми старшого віку. Нікого не оминати своєю увагою, створювати контент і навчальні матеріали, які будуть цікавими для всіх, щоб охопити всі аудиторії. Про це ми й говорили на конференції. Мені здається, що дискусія була досить продуктивною і її потрібно розвивати надалі.

"Сьогодні ми оточені смартфонами, і обсяги інформації, які ми отримуємо щоденно, не йдуть у жодне порівняння з тим, що мали наші предки."

Наталка Соколенко: На мою думку, можна провести певні аналогії між етапами розвитку нашої планети. Приблизно 100-120 років тому, коли тривалість життя різко зросла, людство почало активно думати про забезпечення належного рівня гігієни — від моменту народження до дорослого життя. Саме завдяки поширенню і впровадженню гігієнічних норм відбувся справжній прорив у збільшенні тривалості життя. Сьогодні ж світ стурбований питанням медіаграмотності. Чи погоджуєтеся ви зі мною? На вашу думку, з чим пов'язана ця загальна тривога? Чому так важливо навчати людей правильно використовувати медіаресурси та підвищувати їхню медіаграмотність?

Ольга Кравченко зазначила, що ми перебуваємо в епоху інформаційного суспільства, де інформація є основним ресурсом для всіх. Тепер триває активна боротьба за свідомість людей, і хоча це не нова проблема, сучасні технології дозволяють кожному стати контент-креатором, отримуючи доступ до аудиторії через соціальні мережі. Саме тому ця боротьба за уми стає особливо актуальною, враховуючи військовий конфлікт між Росією та Україною, який має екзистенційне значення. Це питання також має міжнародний вимір: у 2014 році нам говорили, що ситуація не така проста, і що це не просто війна Росії проти України, а щось інше.

Внутрішні питання країни вимагають ясного розуміння, хто є нашим супротивником, щоб зберегти нашу єдність і запобігти розколу суспільства. Це також стосується медіаграмотності, адже важливо, як громадяни сприймають інформацію та якою мірою можуть її осмислити. Таким чином, ця тема є надзвичайно актуальною в світовому контексті, враховуючи швидкий розвиток технологій та штучного інтелекту. Сьогодні, з наявністю смартфонів, обсяги інформації, що ми отримуємо щодня, значно перевищують ті, які мали наші предки. Тому для успішної конкуренції на ринку праці навички медіаграмотності стають критично важливими.

По-друге, це питання того, що є купа воєн, боротьба за уми людей, спроб ворога нав'язати певну думку, підірвати суверенітет держав. Це те, що ми зараз спостерігаємо в контексті війни Росії проти України.

"Традиційні медіа втрачають довіру й дедалі більше впливу мають блогери, інфлюенсери"

Наталка Соколенко: Вірогідно, однією з головних проблем медіаграмотності є навчити українців відрізняти інформаційні джерела з західних демократичних країн від тих, що походять з авторитарних режимів, зокрема, з країни-агресора. Можливо, я не права. На конференції ми обговорювали ключові виклики, які стоять перед Україною в цій сфері, і це стосується як держави в цілому, так і суспільства та окремих індивідів. Було цікаво дізнатися, чи існували різні думки серед учасників конференції, оскільки там були представлені як медіаексперти, так і представники державних установ, а також освітяни, які ділилися своїм досвідом.

Ольга Кравченко: Я вважаю, що в нашій спільноті існує певна єдність у поглядах. Кожен з нас схильний вважати свою аудиторію найважливішою. Наприклад, деякі можуть стверджувати, що потрібно зосередитися на молоді, оскільки це наше майбутнє. Проте загалом наші підходи подібні, що сприяє виникненню численних колаборацій між різними ініціативами, медіа та фактчекерами. Це створює синергію наших зусиль. Корисно, коли відбуваються дискусії, де думки можуть розділятися. Хтось може наполягати на важливості досягнення широких аудиторій, в той час як інші акцентують увагу на якості, а не на кількості. Обидві точки зору мають право на існування. Важливо обрати правильні інструменти і партнерів для роботи. На мою думку, необхідно зробити медіаграмотність загальнодоступною, але також важливо працювати з тими, хто передає інформацію більшій аудиторії, такими як вчителі, медики, державні службовці та інші, хто поширює знання серед людей.

Другий аспект, який я хотіла б підкреслити: мені випала честь виступати на Глобальній конференції з медіаграмотності, організованій ЮНЕСКО в рамках Глобального тижня медіаграмотності, що відбулася в Йорданії. Теми, обговорювані на цій конференції, мають велике значення і для нашої країни. По-перше, традиційні медіа поступово втрачають довіру, і все більше людей звертаються до блогерів і інфлюенсерів за інформацією. Нам слід враховувати цей факт і активніше взаємодіяти з ними. Це стосується як медіа, так і громадських організацій, міжнародних партнерів та освітніх установ — всім нам потрібно знайти способи співпраці. В умовах сучасного інформаційного середовища ми не можемо ігнорувати блогерів і інфлюенсерів як важливі джерела інформації для широкої аудиторії. Співпраця з ними та їхнє навчання є надзвичайно важливими для забезпечення відповідального поширення інформації та формування здорового інформаційного клімату, в якому ми живемо.

Наталка Соколенко: Ольго, а інфлюенсери були на конференції? Вони взагалі схильні до навчання, відкриті до цього?

Ольга Кравченко: На конференції було лише кілька учасників. Хочу навести інший приклад. Нещодавно "Детектор медіа" спільно з "UMІND" відкрили школу для блогерів під назвою "Швабра". Я мала можливість виступити на цьому заході. Під час навчання молоді блогери отримували знання про основи медіаграмотності – як правильно споживати інформацію та бути відповідальними у своїй діяльності. Ми підкреслювали важливість їхньої ролі і те, як вони можуть впливати на думки суспільства. На мою думку, цей напрямок починає активно розвиватися: "Детектор медіа" займається цим, а також є ініціативи від "Куншту", який працює з молоддю, що може стати майбутніми блогерами. Я вважаю, що це має стати одним із пріоритетів на 2025 рік. Важливо залучати цю аудиторію і заохочувати їх, адже вони не завжди реєструються на тренінги чи самостійно приходять. Потрібно "продавати" їм цю ідею, пояснюючи, чому вона корисна та важлива для їхнього розвитку.

"Блогери мають аудиторію, а втрата аудиторії через кенселінг фактично означає втрату заробітку"

Наталка Соколенко: Які переваги отримають інфлюенсери від набуття медіаграмотності? Які можливості відкриває співпраця з ініціативами, такими як проєкт "Фільтр" та інші державні програми? Чому це може бути вигідно для них?

Ольга Кравченко: Блогери мають аудиторію, а втрата аудиторії через кенселінг (cancel culture -- "культура скасування" -- "ДМ") фактично означає втрату заробітку. Наприклад, коли блогер потрапляє в скандал, до нього не так охоче йдуть рекламодавці, і він може втратити дохід, якщо блог є його основним джерелом заробітку.

На мою думку, українські глядачі та споживачі інформації часто демонструють високу критичність до контенту, який вони споживають. Напевно, всім нам відомі випадки, коли певні блогери зазнавали критики або "кенселінгу" через свої реакції на події, такі як обстріл "Охматдиту". Такі ситуації призводять до втрати репутації — важливої "валюти" для них. Щоб уникнути подібних неприємностей у майбутньому, їм варто розглянути можливість участі в "курсах підвищення кваліфікації" та вдосконалювати свої навички.

Наталка Соколенко: Я вважаю, що поставлені цілі таких ініціатив, як ваша, а також інших державних і недержавних установ, є надзвичайно значущими та амбіційними. Адже існує чимало популярних блогерів, які, незважаючи на свою популярність, не володіють достатніми знаннями в цій галузі.

"Інтелект штучного походження може перетворитися на надійного партнера для кожної людини."

Наталка Соколенко: Які теми обговорювалися на конференції щодо впливу штучного інтелекту та захисту медіаграмотності?

Ольга Кравченко: Штучний інтелект став невід'ємною частиною нашого повсякденного життя, тому важливо навчити людей його ефективно використовувати та усвідомлювати потенційні загрози. У рамках проєкту "Фільтр" ми разом з експертами віримо, що штучний інтелект може стати нашим союзником. Однак, необхідно бути обережними і розуміти, як він формує інформацію та звідки її отримує. Сліпо довіряти штучному інтелекту не можна — інформацію, яку він надає, потрібно перевіряти. Про це йшлося на панельних дискусіях, зокрема про те, як можна посилити зусилля на рівні держави. Участь представників Мінцифри підкреслює важливість спільних дій, адже потрібно працювати не лише самостійно, а й у партнерстві з іншими. Я вважаю, що вже відбуваються позитивні зміни під егідою різних організацій, зокрема Мінцифри.

Я сподіваюся, що в майбутньому ми більше обговорюватимемо питання доброчесності використання штучного інтелекту. Бо часто чую від студентів: "Ой, я написав роботу за допомогою ChatGPT". Насправді це глибока проблема, адже людина розраховує на ChatGPT, довіряє тому, що ChatGPT напише, і не застосовує свій ресурс, свій мозок. Це відбувається на побутовому рівні, але згодом може призвести до скандалів із плагіатом тощо. Це зараз, можливо, у нашій країні не дуже відстежують, що зроблено за допомогою штучного інтелекту. На рівні освіти цю політику потрібно посилювати, а через 2 -- 3 роки роботи, написані за допомогою штучного інтелекту, можуть серйозно підірвати репутацію людини, особливо якщо йдеться про наукову роботу. Тому питання доброчесності в штучному інтелекті -- одне з нагальних, на мою думку.

"Ми прагнемо, щоб тест із медіаграмотності став національною подією"

Наталка Соколенко: На завершення нашої бесіди давайте обговоримо ініціативи, які наразі розробляються в рамках національного проєкту з медіаграмотності "Фільтр". Які у вас є плани щодо розширення вашої діяльності?

Ольга Кравченко: По-перше, плануємо працювати більше з держслужбовцями. Це один із проєктів, запланованих на початок наступного року. Ми хочемо приділяти більше уваги питанням освіти та сприяти інтеграції медіаграмотності в освітній процес. Адже зараз, на нашу думку, це відбувається лише точково. Також хочемо розвивати наші поточні проєкти -- тест із медіаграмотності, який показав, що є потенціал для кілька сотень проходжень тесту. Ми прагнемо, щоб це стало національною подією як, наприклад, Радіодиктант національної єдності. Ми хочемо, щоб наші флагманські ініціативи ставали традиційними та об'єднували людей.

Безперечно, посилення координації є однією з наших ключових задач. Наразі ми плануємо впровадити нові стратегії для координації ініціатив у сфері медіаграмотності. Одним із наших досягнень цього року стало затвердження Стратегії розвитку медіаграмотності до 2026 року. Ми помічаємо безліч точок перетворення та можливостей для взаємної підтримки з іншими організаціями, тому продовжимо працювати в цьому напрямку і наступного року.

Нагадуємо, що в попередніх епізодах подкасту "Медіуми" ми обговорювали різні теми з експертами. Зокрема, Наталія Романишин розповіла про техніки маніпуляції, які застосовують різні телеграм-канали. Дмитро Литвин поділився думками про "Укрінформ", "УП", телемарафон та виклики, з якими стикаються журналісти. Тетяна Лебедєва відкрила за kulіси журналістського конкурсу "Честь професії" та діяльності Комісії з журналістської етики. Крістіна Гаврилюк з Мінцифри обговорила потенційний вплив DMA і DSA на цифровий ринок Європи. Олександр Педан поділився інформацією про співпрацю з Суспільним, новий проєкт замість "УніверCheck" та інші ініціативи pedan|buro. Катерина Котвіцька з MEGOGO Audio проаналізувала сучасні тренди у сфері онлайн-дистрибуції аудіоконтенту. Філ Пухарєв розповів про феномен фільму "Яремчук. Незрівнянний світ краси". Кирило Передрій поділився своїми підготовками до інтерв'ю з провідними політиками як наймолодший журналіст України. Гала Котова з Viber розповіла, як досвід роботи під час пандемії допоміг команді Rakuten Viber адаптуватися після початку широкомасштабної війни. Дмитро Хоркін висвітлив, як війна вплинула на розвиток радіомовлення в Україні.

The initiative titled Media and Information Literacy Boost in Ukraine is developed and executed by the NGO Detector Media in collaboration with UNESCO, receiving backing from Japan. This project aligns with UNESCO's wider mission to enhance the Safety of Journalists and uphold Freedom of Expression within Ukraine.