Сімейна гармонія після зґвалтування: як серіал від Міндіча та Шефіра на 1+1 ідеалізує сексуальне насильство та педофілію.

Вам не здалося, поважні слухачі. Готуйтеся!

Коротка передмова. Колись подруга мені розповідала історію про те, як у її селі сталося групове зґвалтування. Тато постраждалої дівчини не пішов у поліцію і навіть не вчинив самосуд -- він змусив одного з ґвалтівників одружитися зі своєю донькою. Ну, щоб не було оцього позору. І щоб справедливість була та порядок. Отака романтична ситуація, малята. Якщо ви думаєте, що це щось із файлів Епштейна, то ні. Це нині з "1+1".

Одного разу вашій Антоніні у чат написала одна з читачок і повідомила: "Чи чули ви, що на "Плюсах" вийшов римейк вашого улюбленого серіалу?" Слово "улюбленого" вона вжила з іронічним підтекстом. Я почала міркувати, який наш телепроект міг так вразити мене, що я хотіла поділитися цим із усім світом. Можливо, це була "Капітанша"? Але ж це звучить неправдоподібно! Тож я запитала: "Маєте на увазі "Капітаншу"?" І отримала підтвердження: "Так!".

Святий дух при хаті! Я не могла в це повірити, це здавалося якимось несмішним жартом. Навіть на нашому стражденному телебаченні в наших подекуди вже геть ненормальних серіалах.

А, ви не чули про "Капітаншу"? О, значить, я ще не встигла до вас добратися. Слухайте уважно.

Серіал "Капітанша" дебютував на телеканалах "Україна" та "Россия-1" у 2017 році. У сюжеті йдеться про головну героїню, яка у дитинстві втрачає своїх заможних батьків. Її забирають на виховання жорстокі та злидні родичі, і особливо нестерпною виявляється тітка. Коли дівчинка досягає юнацького віку, її відправляють до родича цієї тітки, який виявляється злочинцем з небезпечними намірами. Проте дівчина проявляє мужність, відбивається від його нападів і втікає. Вона опиняється в порту, не знаючи, куди йти далі. Несподівано до неї підходить чоловік, який шукає жінку для свого начальника — капітана корабля, який перебуває у нетверезому стані в своїй каюті.

Він вживає алкоголь, бо вважає, що всі жінки — це лише повії та зрадниці. Це стало його твердим переконанням після зради дружини, яку він безмежно любив. І ось, до нього приводять нашу головну героїню. У своїй наївності та під впливом стресу, вона вважає, що їй намагаються допомогти. Проте це не так. Капітан намагається звабити її, в той час як вона бореться за свободу, вигукує: "Ні, будь ласка, не робіть цього, відпустіть мене!" Але його бажання не знає меж. І так завершується перша серія.

Початок наступної серії -- дівчина лежить на ліжку і плаче. Це був її перший раз. Капітан розгублено сидить і мовить: "Що ж ти мене не зупинила?". Героїня повертається до прибацаних родичів, розуміє, що вагітна. Дядько дізнається, чиїх це рук справа, йде розбиратися з капітаном, той приїздить у село і каже дівчині, що готовий брати відповідальність. Героїня бачить, що вдома їй життя немає, і погоджується. Весілля. Друзі батьків дівчини, дуже порядні та інтелігентні люди, спочатку криво дивляться на капітана, але згодом розуміють, що людина він також порядна, а "щастя приходить у різні способи".

Молодята їдуть на кораблі до капітана додому, у великий красивий будинок. Головний герой злий на жінок, каже, що вони "люблять принижувати чоловіків", і не приховує зневаги до своєї вже дружини, проте весь час повторює, що готовий нести відповідальність за свої вчинки. А головна героїня мусить упродовж наступних серій доводити, що не за його гроші вона йшла і що дівчина вона хороша та немеркантильна. Капітана показують нам як чоловіка-мрію, благородного принця з розбитим серцем.

Безумовно, з часом вони усвідомлюють, що між ними виникає справжнє кохання. Якщо ви сумніваєтеся, що хтось міг створити, зняти та транслювати таку нісенітницю, просто пошукайте це на YouTube. Лише зазначу, що рейтинг і популярність серіалу виявилися досить високими, і незабаром глядачі отримали можливість насолодитися другим сезоном.

Отже, коли я отримала повідомлення від однієї з читачок, мене охопило недовіра. Тепер, думаю, зрозуміло, чому так сталося. Створювати серіал про романтичне зґвалтування у 2025 році, коли питання сексуального насильства активно обговорюється з усіх боків, а також враховуючи жахіття, що вчинили російські військові на окупованих територіях та в полоні, – це справжнє божевілля. Швидше, це свідчить про повну відсутність здорового глузду та навіть елементарної емпатії. Але, на жаль, маємо те, що маємо.

Якщо ви вважаєте, що глядачі каналу "1+1" масово висловили своє обурення, то це не зовсім так. Загалом рейтинги виявилися досить позитивними. Проте, якщо заглянути до коментарів на YouTube, можна натрапити на чимало критичних зауважень. Більшість з них стосується абсурдності сюжету. Що стосується теми сексуального насильства, то я знайшла лише один коментар на цю тему. Тож давайте детальніше проаналізуємо цей сюжет.

Автори "Зворотного напрямку" його дещо пом'якшили, але це мало чим допомогло. Ага, забула ж сказати. Авторка цих неймовірних історій -- Тетяна Гнєдаш -- із початком повномасштабної війни внадилася переробляти свої старі популярні серіали, які знімали для російського ринку, на новий, більш патріотичний лад. А нашо добру пропадать? Глядачі все розуміють, сваряться в коментарях, але перегляди все одно роблять. Сюжети -- майже ідентичні. Просто українською та з іншими акторами -- Антоніна колись вам про це писала.

Отже, є молода дівчина, чиї батьки загинули в автомобільній катастрофі, і вона опиняється під опікою безглуздих родичів. Тітка з дядьком переїжджають до її просторого будинку, але незабаром тітка починає витрачати гроші без розбору. Врешті-решт, усі повертаються до села. Дядько виявляється настільки слабким, що спостерігає, як його дружина знущається з племінниці та привласнює її кошти. Хоча його не показують як співучасника, він виглядає добрим, просто з не дуже сильним характером. Навіть коли він погоджується відправити дівчинку до брата дружини, який явно має недобрі наміри і виглядає підозріло.

Він запрошує героїню до себе і намагається змусити її до інтимної близькості, але вона, як ми вже знаємо, виривається з його обіймів і не прямує до порту, а тікає в бар. Вона дуже чуйна, наївна і ще зовсім не усвідомлює реалії життя. І тут варто зазначити важливу деталь: ми бачимо не просто неповнолітню, а автори прагнуть передати саме дитячий образ. Ось зверніть увагу на те, як героїня насолоджується коктейлем у барі.

У "Капітанші" персонажка виглядала хоча б трохи старшою, що дозволяло уникнути явних натяків на педофілію. Проте в актуальному варіанті ми отримуємо історію не просто про підлітка з більш зрілим виглядом, а навіть не про, прости Боже, набоківську німфетку. Ситуація значно гірша: перед нами абсолютна дитина, яка не демонструє жодної сексуальності і виглядає, як мінімум, на 13 років. Це підкреслюється її виразом обличчя, рухами та надзвичайною щирістю і довірою.

Отже, протягом серіалу ми спостерігатимемо за зрілим чоловіком, який має дружину, що є ще дитиною. І це, здається, не викликатиме особливого занепокоєння у більшості глядачів.

Отже, наша налякана героїня Дарина вривається до бару, де її помічає герой на ім'я Роман. Як ви, напевно, вже здогадалися, його дружина зрадила йому, і тепер він сповнений зневіри щодо жінок. Щоб хоч трохи відволіктися від свого горя, він вирішує пошукати розваг.

Він підходить до неї і пропонує випити. Тобто, з усіх дівчат його привабила саме ця явно нажахана дитина. Тут автори перестраховуються чи хочуть підкреслити відповідальність персонажа, бо він запитує вік дівчини. Вона бреше, що 18. Далі він продовжує її споювати і, сам лишаючись сяк-так тверезим, веде в готельний номер. Дівчина продовжує поводитися по-дитячому і не розуміє, чому вони сюди прийшли. Вони обоє скачуть на ліжку, Дарина падає на нього і зі словами "треба відпочити" вирубається. Але секс, попри це, стається.

Сцена відкривається. Ранкові промені сонця пробиваються крізь вікно. На екрані з'являється Роман, який виглядає дуже розлюченим. Він звинувачує Дарину в тому, що вона не повідомила йому про свою незайманість. Дарина, шокована та вражена, не може пригадати нічого з того, що він говорить. Роман продовжує з гнівом висловлювати свої думки, наголошуючи, що він "не агресор, а порядна людина". Він навіть підозрює її в якихось хитрощах, не помічаючи, як дівчина ледве стримує сльози.

Затим герой забирається і йде. Дарина повертається додому і, як ми здогадуємося, згодом виявляє, що вагітна.

А далі відбувається ось що. Її дядько дізнається про цей випадок, знаходить десь свій хребет і йде шукати цього мерзотника. А мерзотник, до речі, працює далекобійником -- у нього своя транспортна компанія. Принця-далекобійника в нас, здається, ще не було. Не так романтично, як капітан, але які часи -- такі й герої. Зрештою, дядько дізнається, що начальник митниці -- друг загиблих батьків Дарини. Він йому все розповідає, цей чувак також обурюється і... Якщо ви чекаєте, що хтось тут піде в поліцію, то господь із вами.

Начальник митниці завертає фури нашого пана Романа і починає його шантажувати: або женися на Даринці, або фур своїх більше не побачиш. І далі починається справжній жах. Головний герой приходить додому до цих людей, Даринка починає плакати, він каже, що, мовляв, не плач, я прийшов женитися, хоч ти мені і не треба триста років. Дружина начальника митниці і також, виходить, подруга загиблих батьків, м'яко вмовляє героїню на цей шлюб. Ну, каже, це все твій вибір, роби як хочеш, але "ми тобі підготуємо весільну сукню -- це тебе ні до чого не зобов'язує". І взагалі, хлопець цей "хороший, просто нещасний".

А, що тут ще важливо, шановні. Дія відбувається на Закарпатті. І ось цей начальник митниці кілька разів повторює якісь бздури про скрєпи, сімейні цінності та дівчачу честь. Тобто Ужгород у нас у серіалі -- це край дикунів та неадекватів.

Після всіх цих публічних принижень і повторних травм, як би це охарактеризували психологи, молодята вирушають до Києва. Роман ставиться до Дарины досить жорстко, виявляючи яскраві риси аб'юзера. Він постійно вказує їй, що їсти і як одягатися. Це виглядає як надмірна опіка, але лише в контексті дитини. Дружину він сприймає лише як засіб для продовження роду. Можливо, автори намагаються показати його як надзвичайно піклувального, потенційно доброго батька. Загалом, нам подають образ виключно хорошої, порядної, але травмованої зрадою особи.

Звісно, Дарина також виявляється неймовірної вдачі дівчиною, вона допомагає економці по господарству, хоче вступити до художньої академії, і всі розуміють, яке ж Романа спіткало щастя. Я подивилася всі 16 епізодів, і, якщо чесно, першочерговий офігів від усього цього педофільського вайбу переріс у фейспалм від ідіотичності сюжету. Рівно те саме я побачила в коментарях під майже всіма серіями. Не буду переказувати, бо тема у нас інша, але не зможу змовчати про те, що Роман у якийсь момент втрачає пам'ять. Ну, ви зрозуміли.

Цього разу нас особливо цікавить аспект сексуального насильства, адже саме про це йдеться. Взагалі, це певна особливість творчості авторки Тетяни Гнєдаш – у її іншому серіалі "Клан ювелірів" одна з героїнь зазнає побоїв від чоловіка, але залишається в стосунках, оскільки вважає себе "мудрою, зваженою і не бажає руйнувати сімейне життя". Інша жертва насильства отримує удари в першу ніч після весілля, але миттєво закохується в свого кривдника, адже спочатку він здавався їй просто недолугим, а виявився "нормальним чоловіком", якого варто поважати.

Детальніший розгляд цієї фантасмагорії, безумовно, є справою для психіатрів. Однак, не менше важливою є роль юристів та Національної ради, адже трансляція подібного в ефір є, м'яко кажучи, ненормальною, як на мене. Давайте розглянемо це питання більш детально. Секс без чіткої і активної згоди – це форма насильства. Проблема полягає в тому, що навколо цього терміна існує безліч міфів і, на жаль, іронічних жартів. Деякі люди насправді не усвідомлюють, що таке активна згода, жартуючи про потребу у нотаріальному завіренні та інше. Насправді, все дуже просто: якщо молода людина, незалежно від статі, просто втратила свідомість, наприклад, через алкоголь, це означає, що активної згоди немає. У такому стані людина не здатна виразити свою згоду. Це яскраво ілюструється в серіалі.

Крім того, персонаж свідомо напоїв дівчину, залишаючись при цьому в ясному розумі. Він усвідомлював, що перед ним молода особа, яка явно не здатна зрозуміти, що відбувається. Це не випадковість, а продумане рішення. А потім, намагаючись виправдати свої дії, він заперечує свою провину, використовуючи газлайтинг, стверджуючи, що вона сама винна.

У нашому суспільстві, як і в багатьох інших, досі існує плутанина щодо визначення сексуального насильства. Я особисто знаю кілька жінок, які зазнали цього жахливого досвіду, навіть не усвідомлюючи, що це сталося. Чомусь насильство в шлюбі часто сприймається як щось нормальне — адже це ж шлюб! Багато дівчат не розуміють, що не зобов'язані давати згоду на інтимність і терплять незручності, відмовляючись від своїх бажань. Це не проходить без наслідків. Нещодавно я натрапила на історію в інтернеті, де дівчина ділилася, як хлопець підсипав їй наркотики, які підвищують сексуальне бажання, внаслідок чого вона сама ініціювала секс. Прокинувшись вранці, вона усвідомила, що це не було добровільно, і це призвело до серйозної травми та ненависті до себе.

На загальнонаціональному телеканалі нам демонструють просто жахливу продукцію. Це викликає питання не лише до самого каналу, а й до студії Art Forms Production, режисера Валеріана Рожка та ведучої сценарної групи Тетяни Гнєдаш, а також до продюсерів Сергія Шефіра і Тимура Міндіча (хоча в промо-матеріалах згадується, що Гнєдаш також є головною продюсеркою, проте цього немає в титрах). Чи це якийсь прощальний, вибачте, "подарунок"? До речі, серіал виклали на YouTube-каналі "Кварталу 95" під час "міндічгейту". Можливо, це спроба відволікти увагу публіки, але я вже не впевнений.

Хотілося б також звернути увагу на те, як в інших серіалах розглядається тема ненависті до жінок і наслідки цього. Пригадуєте британський серіал "Юнацтво"? У ньому один підліток вбиває свою подругу. В одному з епізодів згадується, як молодь піддається впливу інцел-культури — чоловіків, які не здатні налагодити стосунки з жінками і звинувачують у цьому саме їх, закликаючи до насильства. В іншому епізоді психологиня веде бесіду з головним героєм, поступово розкриваючи його травматичний світогляд.

Але насправді наше існування відбувається в паралельних світах. У одному з них український фільм "Сліди" Аліси Коваленко та Марисі Нікітюк отримує нагороду на Берлінському кінофестивалі. Ця стрічка висвітлює історії жінок, які стали жертвами насильства з боку росіян, і їхнє прагнення донести ці трагічні свідчення до максимальної кількості людей.

У іншому випадку, програма на "Плюсах" не вважає нічого поганого в романтизації зґвалтування. У анонсах це описують як "доля зводить Романа та Дарину в обставинах, які вони ніколи б не обрали для себе". Я не можу зрозуміти, що відбувалося в головах тих, хто допустив таке. Хоча варто зазначити, що один з учасників висловив мені своє почуття сорому з приводу цієї ситуації. Проте ця людина не мала значного впливу на загальну картину, окрім свого рішення взяти участь у проекті.

І найстрашніше -- глядачі також не зауважили в цьому нічого поганого. Отже, унормоване зло ще більше унормовується. Досі час від часу можу десь у соцмережах прочитати таке: "ну, жінки вважають ґвалтівниками лише тих, хто їм не подобається, а якщо мужчина симпатичний, то це вже ніякий не ґвалтівник". І ось цю думку "Зворотний напрямок" також унормовує.

На завершення хочу сказати таке. У 2022 році мені з різних джерел почали надходити інформаційні повідомлення про те, що деякі представники індустрії серіалів мають концепцію для фільму. Сюжет розгортається навколо українки з окупованих територій, яка пережила сексуальне насильство від російського солдата і вирушає за межі країни. Цей солдат також опиняється за кордоном, і їх шляхи перетинаються. Якось так виходить, що між ними виникають романтичні стосунки. Це можна було б назвати українським варіантом "Нічного портьє". Тоді я вважала, що це просто чутки, адже потрібно бути зовсім не в собі, щоб навіть подумати про таку ідею. Але зараз я починаю вірити, що ці чутки можуть мати під собою реальну основу.