Тарас Бережанський, артист оперного жанру та учасник вогневої бригади.

Ваше вміння сприймати музику, безсумнівно, дозволяє вам краще вловлювати звуки ворожих дронів. Однак на нього можуть негативно впливати різні шуми і гучні звуки. Як ви дбаєте про свій слух?

Дійсно, важливо дбати про слух. У всіх нас барабанні перетинки дуже чутливі, навіть якщо на перший погляд здається, що немає нічого серйозного.

Коли я вперше відвідав стрільбище без жодного досвіду, мої вуха зазнали серйозного дискомфорту. Я тоді зробив кілька пострілів з "Максима", і в результаті на три дні в мене заклало вуха.

Ясно, що купив собі одразу активні навушники, які знижують гучні звуки, а шепіт і тихі звуки навпаки підсилюють. Такі навушники - це один із засобів захисту, поряд із бронежилетом і спеціальними окулярами.

Мій музичний слух іноді дозволяє мені розпізнавати, скільки безпілотників наближається. Для когось їхній гул може здаватися однорідним, а я чую, що працює кілька двигунів. Завдяки цьому я здатен краще орієнтуватися в навколишньому просторі і точніше визначати напрямок руху ворожих апаратів. Однак, слід пам’ятати, що звук іноді доходить із затримкою, тому таке орієнтування може виявитися оманливим.

Чи з’явиться гетьман Іван Мазепа на львівській сцені верхи на коні?

- Одна із знакових прем'єр, до яких готуєтеся, - постановка "Мазепа" у Львівській опері. Яку партію виконуватимете?

- Львівська національна опера має дуже інтенсивний графік. Наприкінці театрального сезону відбулася прем'єра опери "Золотий обруч" Бориса Лятошинського в постановці Івана Уривського. Ще створюють балет "Лісова пісня" з музикою Вікторії Польової. Тому підготовка "Мазепи" трішечки змістилася.

Ми регулярно спілкуємося з композитором Олександром Родіним. Під час нічних бойових чергувань я поступово освоюю свою партію Мазепи.

У новій опері представлено зовсім інший погляд на постать гетьмана, відмінний від того, що був у творі російського композитора, основаному на сюжеті російського поета. У Чайковського Мазепа звучить у виконанні баритона, тоді як в опері сучасного українського композитора Олександра Родіна він представлений у партії баса.

- Чи обговорюються нестандартні рішення в опері "Мазепа" на львівській сцені? Наприклад, у "Травіаті" режисера Євгена Лавренчука в Одесі на сцену виводили афганських хортів.

- Родін дуже хотів би, щоб Мазепа виїхав на сцену на коні. Чи буде так - глядачі побачать. Звісно, одним із центральних образів буде Мотря Кочубей (Марія).

Ми ж розуміємо, що опера - це художній твір, образи відображатимуть режисерський погляд. Буде цікава незвична інтерпретація від Василя Вовкуна, - щоб зацікавити глядачів, які з театром уже багато років, і молодих.

Ви берете участь у виконанні ролі Захара Беркута в виставі "Золотий обруч", яку поставив режисер Іван Уривський. Як налагоджувати співпрацю з драматичними режисерами у рамках оперних постановок? Це також стосується опери Карла Орфа "Місяць", заснованої на казці братів Грімм, що її ставила режисерка Тамара Трунова в Національній опереті, де ви виконали роль святого Петра.

Не можу стверджувати, що співпраця з режисерами драматичного театру є більш складною, ніж з оперними. Мій попередній досвід, зокрема роботи за кордоном в Австралії та Німеччині, сприяє налагодженню взаєморозуміння в створенні образів. Найважливіше – це завжди цікаво працювати з людьми, які мають що висловити.

У моїй практиці трапився неприємний випадок: ми приїхали до Австрії, щоб поставити виставу, але відомий режисер драматичного театру виявився абсолютно не готовим до співпраці з нами. Часто ми романтизуємо образ Європи, і ця ситуація стала для мене справжнім відкриттям.

Іван Уривський, чий талант завжди забезпечує розпродаж усіх квитків на вистави, завжди малює в уяві картини того, що хоче втілити в своїй постановці. Йому потрібен час, щоб повністю усвідомити своє режисерське бачення. Після того, як він побачить реалізацію певного етапу, Іван ретельно аналізує його та може запропонувати корективи.

Тамара Трунова миттєво підбирала слова, щоб ефективно висловити свої думки. Вона оперативно вносить корективи до свого початкового бачення безпосередньо під час роботи.

Мені було дуже захоплююче співпрацювати з обома. Я прагнув повністю поринути в творчий процес, активно долучитися і сприяти створенню образів.

Два роки тому Львівська опера представила нове театральне бачення "Запорожця за Дунаєм". Яке послання ви хочете донести глядачам через образ Івана Карася, який у часи імперії та радянської епохи часто сприймався як комічний персонаж?

- Режисерка перепрочитання опери "Запорожець за Дунаєм" Оксана Тараненко. Семен Гулак-Артемовський писав цей твір у Петербурзі, був співаком Маріїнського театру, тож, напевно, це наклало відбиток на те, що звичним у Російській імперії і Радянському союзі для кількох поколінь образ Карася: трохи гультяй, трохи пияк.

Оксана Тараненко представила новий погляд на цю історію. Запорожці оселилися по той бік Дунаю. Що ж призвело до їхнього перебування там? Очевидно, цей період пов'язаний із розпуском Січі, здійсненим російською імператрицею Катериною.

Таким чином, Іван Карась є лідером запорізького руху опору за Дунаєм, що діє в екзилі. Разом зі своїми товаришами він розробляє стратегію повернення на рідні землі. Свою активність вони приховують під маскою безтурботності. Вони сподіваються отримати позитивні новини від Андрія.

До речі, ця ідея переосмислення в Оксани Тараненко виникла ще до 2022 року. До початку повномасштабної війни режисерка хотіла, щоб обов'язково у сценографії були міліарні акценти.

Наш "Запорожець за Дунаєм" вийшов дуже актуальним. І, як кажуть наші менеджери у Львові, вистава завжди аншлагова.