Тут відбувалися бенкети та ігри в більярд: яка справжня мета будівництва київської філармонії?

Київська філармонія є неповторним культурним символом України, чия історія відображає шлях самої нації. Знаходячись у старовинній будівлі, зведеній наприкінці XIX століття на Володимирському узвозі, 2, філармонія пережила тривалу та складну еволюцію — від купецького клубу до престижного центру класичного мистецтва.

Зведена в 1882 році як Купецьке зібрання, ця величезна споруда була свідком балів-маскарадів, ділових зустрічей, пережила революції, війни та зміни політичних режимів. Проте найголовніше її багатство -- неперевершена акустика залишалася незмінною, приваблюючи світових музичних зірок різних епох.

Далеко не всі усвідомлюють, що грандіозна будівля, яка нині слугує осередком класичної музики, була побудована в 1882 році як Купецьке зібрання — спеціалізований бізнес-клуб для заможних підприємців Києва. Проектував цю архітектурну перлину відомий київський архітектор і академік Володимир Ніколаєв.

Досить цікаво, що торговці, хоча й прагнули мати власний простір для зустрічей, не бажали інвестувати в будівництво. Проте ситуацію змінив кмітливий підприємець Дехтярьов, який вирішив фінансувати зведення приміщення. Однак його щедрість була не зовсім безкорисливою: він самостійно розмістив більярдні столи в клубі, щоб мати можливість контролювати частину доходів.

Згідно з історичними свідченнями, Дехтярьов безпосередньо вимагав гроші у відвідувачів, щоденно займаючись стягненням боргів за будівельні послуги.

З моменту свого відкриття ця будівля перетворилася не лише на простір для ділових переговорів, а й на арену для розкішних маскарадних балів, благодійних акцій, літературних та музичних вечорів. Починаючи з 1863 року, коли було створено Київське відділення Імператорського російського музичного товариства, приміщення стало активно використовуватися для проведення концертів.

На сцені Купецького зібрання протягом багатьох років виступали видатні музиканти світового рівня, такі як Ференц Ліст, Сергій Рахманінов та Федір Шаляпін. Завдяки чудовій акустиці, цей зал швидко став відомим як один із найпрестижніших концертних майданчиків.

В історії Київської філармонії особливу роль відіграє Микола Віталійович Лисенко — видатний український композитор, піаніст та етнограф. Головна концертна зала, названа на його честь — Колонна зала, протягом більше ніж 60 років залишається однією з найвизначніших в Україні.

У 1903 році в цьому місці відзначали ювілей Лисенка, а музика українського генія стала втіленням національного відродження. Навіть під час громадянської війни, у цих стінах лунали твори найвидатніших композиторів, незважаючи на важкі часи.

Після 1919 року будівля пережила численні трансформації: тут розміщувалися Пролетарський будинок мистецтв, Будинок політичної освіти, клуб "Більшовик", а пізніше -- Палац піонерів. У 1934 році сюди повернулася Державна філармонія, а з 1937 року при ній запрацював Державний симфонічний оркестр під керівництвом Натана Рахліна.

Друга світова війна змінила філармонію на клуб для німецьких офіцерів, але, на щастя, сама будівля не отримала серйозних пошкоджень. Вже в 1944 році філармонія відновила свою діяльність, незважаючи на аварійний стан приміщення. Рішення зберегти цю архітектурну споруду було прийнято внаслідок її виняткових акустичних властивостей.

У 1962 році Колонна зала отримала ім'я видатного композитора Миколи Лисенка, що стало свідченням його значного внеску в розвиток української музичної культури. У 1990-х роках приміщення закрили для проведення реставраційних робіт, а в 1996 році оновлена зала знову відкрила свої двері для поціновувачів музики. Однією з ключових подій стало встановлення нового органа, а також придбання сучасних музичних інструментів.

Сьогодні Національна філармонія України є важливим культурним осередком, що не лише зберігає та популяризує українську національну культуру і класичну спадщину, але також організовує міжнародні конкурси, фестивалі та активно долучається до значущих мистецьких ініціатив.

Раніше "Телеграф" повідомляв про будівлю, що нині слугує місцем навчання музики, але в минулому була найдорожчим готелем у Києві. Йдеться про Київську консерваторію.