У Львові проходить виставка Георгія Якутовича під назвою "Жителі села Дземброня".

У "Я Галерея Пентхаус" виставили графіку Георгія Якутовича (1930-2000) "Люди села Дземброня". Цей цикл у певному сенсі підсумовує творчість Георгія Якутовича. Це його остання велика серія, присвячена Карпатам, які завжди були для художника особливим місцем сили від самого початку його творчості.

Георгій вперше відвідав Карпати на початку 50-х років, шукаючи притулок від можливих політичних репресій. Таким чином, ці гори стали для нього не лише місцем відпочинку, а й своєрідним укриттям. У селі Дземброня він мав власний будинок, що стало його прихистком.

Марія Іллюк з циклу "Жителі Дземброні"

У своїй аспірантській роботі, виконаній у 1957 році, художник обрав за тему ілюстрацію книги Михайла Коцюбинського "Fata Morgana". На початку 80-х років минулого століття він створив кілька знакових творів, серед яких ліногравюри "Аркан" (1959) та "Є у мене топір, топір..." (1963), а також проілюстрував "Тіні забутих предків" Коцюбинського у 1967 році. Важливу роль у його творчості та захопленні красою Карпат відіграв фільм Сергія Параджанова "Тіні забутих предків", в якому Якутович працював художником разом з Михайлом Раковським. Цю ж тематику він порушив і у фільмі Леоніда Осики "Захар Беркут".

З циклу "Мешканці села Дземброня"

Якутович досліджував гуцульські мотиви, не обмежуючись їх простим наслідуванням, а переосмислюючи їх у власному стилі.

З циклу "Мешканці села Дземброня"

"Гуцульська культура виявилася справжнім джерелом натхнення для Георгія Якутовича, що дозволило художнику безперервно відкривати нові стилі та техніки у своїй творчості. Його мистецька діяльність активно розвивалася, не зупиняючись на досягнутому," - зазначає Поліна Ліміна в статті для Art Ukraina.

Серію "Люди села Дземброня" Якутович створював з кінця 1960-х років та продовжував розвивати до кінця своєї творчості. Ці люди - не випадкові персонажі художника, а його друзі та сусіди, а також хрещений батько Дмитро Іллюк (Якутович охрестився у Дземброні вже дорослим) та його невістка Марія. У серії художник поєднує найкращі традиції психологічного портрета та модерну декоративність та динаміку.

З циклу "Мешканці села Дземброня"

"Проводячи тривалий час у Карпатах, я був вражений справжньою красою та гармонією місцевих селян, які трудяться в горах та на полонинах, а також їхньою стриманістю в долині..." - такими словами він ділився враженнями про життя в Карпатах, згадуючи про свою роботу над фільмом "Тіні забутих предків".

Таким чином, Якутович невідмінно доповнював портрети гуцулів мальовничими краєвидами Карпат.

З циклу "Мешканці села Дземброня"

"Георгій Якутович мав глибокий зв'язок з Гуцульщиною, який проглядається в його творчості протягом всього життя. Митець не лише відтворив душу Карпат у своїх картинах, але й сам край невпинно формував його стиль, підходи та мистецькі концепції", - зазначає Поліна Ліміна.

Персонажі цієї серії потребують ретельної уваги та повільного, уважного розглядання. У них приховано безліч нюансів, які перетворюють цей процес на справжню насолоду відкриття.

Виставку можна відвідати до 7 червня.