"В основному, в Telegram користувачі віддають перевагу новинним агрегаторам та блогам, тоді як офіційні редакційні канали залишаються без уваги", — Наталія Романишин, "Тексти".

У цьому випуску розглядаються техніки маніпуляцій, які застосовують різноманітні телеграм-канали, а також чому певні з них можуть становити ризик для інформаційної безпеки України.

Редакція журналу "Тексти" здійснила дослідження під назвою "Карусель емоцій", яке виявляє ступінь маніпуляцій в найбільш популярних телеграм-каналах, що користуються популярністю серед українців.

Як відбувається навчання штучного інтелекту для виявлення маніпулятивних стратегій? Чому численні телеграм-канали обирають емоційний та агресивний спосіб спілкування, а їхня аудиторія активно залучається до читання? Чи можна українцям довіряти усім повідомленням, які вони зустрічають у телеграмі? На ці питання відповіла ведуча подкасту "Медіуми" Наталя Соколенко під час бесіди з Наталією Романишин, дослідницею в галузі NLP з видання "Тексти".

Ви можете підписатися на подкаст "Медіуми" на таких платформах, як Apple Podcasts, Spotify, SoundCloud, MEGOGO Audio, NV Подкасти, YouTube Music, YouTube та інших сервісах для прослуховування подкастів.

00:00 "Велика частина інформаційного простору в мережі представлена англійською мовою, а українських ресурсів не так вже й багато. Це призводить до того, що ШІ-моделі мають обмежене розуміння нашого українського контексту."

03:18 "Ми надали дані мовній моделі, щоб вона змогла розпізнавати маніпуляції."

04:55 "У нашій команді більшість співробітників володіє навичками програмування, оскільки ми спеціалізуємося на дата-журналістиці."

06:13 "В основному, користувачі Telegram віддають перевагу новинним агрегаторам та блогам, тоді як офіційні редакційні канали залишаються поза їхньою увагою."

10:25 "Стиль спілкування в більшості телеграм-каналів суттєво відрізняється від того, який використовують в інтернет-медіа. Тут він набагато більш агресивний та емоційний."

12:43 "Люди зазвичай віддають перевагу емоційно насиченому контенту, а не сухим і нейтральним матеріалам."

14:43 ""Труха" часто використовує емоційно насичену мову, щоб відволікти нас від тем, які не бажає розкривати."

19:29 У проросійських телеграм-каналах маніпулятивність варіюється від 70 до 100%, що свідчить про надзвичайно високий рівень впливу.;

21:32 "В окремих ситуаціях застосування емоційного забарвлення є виправданим. Це відображає реалії війни."

23:40 "Методи маніпуляцій, ймовірно, будуть ускладнюватися. Це гра на витривалість."

25:52 Коли людям повідомляють, що канал займається маніпуляцією або поширює неправдиву інформацію, вони все ще продовжують слідкувати за ним, вважаючи, що можуть самостійно оцінити ситуацію..

Велика частина інформації в інтернеті представлена англійською мовою, а українського контенту значно бракує. Це призводить до того, що штучні інтелекти мають лише обмежене розуміння нашого українського контексту.

Наталя Соколенко: Редакція "Текстів" опублікувала велике дослідження про те, як вони натренували штучний інтелект, щоб виявляти різні прийоми маніпуляцій? і проаналізувала на предмет маніпулятивності 100 найпопулярніших телеграм-каналів в Україні. Зрозуміло, що ці канали ведуть не лише українські автори. Бо це телеграм-канали, які з різних причин найбільше читають українці. Поговорімо про те, як ви "дресирували" штучний інтелект для цього завдання -- дослідити маніпуляції та рівень маніпулятивності телеграм-каналів. Чи можете пояснити, що означає "натренувати штучний інтелект"?

Наталія Романишин: По-перше, хочу пояснити, чому ми вирішили створити власну модель штучного інтелекту, замість того щоб використовувати вже існуючі, такі як ChatGPT чи Gemini від Google. Хоча ці моделі володіють значними можливостями, здатні виконувати різноманітні завдання та ефективно спілкуватися як українською, так і іншими мовами, вони тренувалися на величезних обсягах даних, фактично "перетравлюючи" увесь інтернет. Це надає їм загальне розуміння глобальних подій. Проте, існує суттєва проблема — їхня англоцентричність. Оскільки більшість інформації в інтернеті представлена англійською мовою, українських джерел значно менше. У результаті, ці моделі мають обмежене уявлення про наш український контекст, що ускладнює їх здатність ефективно вирішувати завдання, спрямовані на українську аудиторію.

"Ми надали дані мовній моделі для того, щоб вона могла навчитися виявляти маніпулятивні техніки."

Наталя Соколенко: То ви надали штучному інтелекту інформацію про ці 100 найпопулярніших телеграм-каналів в Україні?

Наталія Романишин: Це вже відбулося на етапі експлуатації моделі. Проте перед тим, як почати навчання, нам спершу потрібно було скласти датасет - набір даних із певними мітками. Наприклад, для кожного посту в телеграм-каналі ми вказували, чи є цей пост маніпулятивним, а також які саме методи маніпуляцій використовуються. Для цього слід було організувати процес анотування постів: залучити команду анотаторів, провести їх навчання, організувати тренінги, перевірити результати їхньої роботи та розробити відповідну методологію. Це була найдовша частина нашого проекту. Після того, як ми отримали якісно анотовані дані, ми "підгодували" їх мовній моделі, щоб вона змогла навчитися виявляти ці маніпуляції.

Наталя Соколенко: На якій платформі ви працювали?

Наталія Романишин: Для реалізації нашого проекту ми обрали мову програмування Python та різноманітні безкоштовні платформи, що надають можливість оренди обчислювальних потужностей. Це зумовлено тим, що для навчання подібних моделей необхідні потужні обчислювальні ресурси. Наприклад, ми працювали з однією з найменших сучасних моделей, яка має 8 мільярдів параметрів. Це вимагає значних обсягів оперативної пам'яті комп'ютера. Тому ми скористалися відкритими платформами, які дозволяють за помірну плату орендувати ці ресурси для запуску або навчання моделі.

"У нашій команді переважна частина співробітників володіє навичками програмування, оскільки наша діяльність пов'язана з дата-журналістикою."

Наталя Соколенко: Щоб досягти цього, в редакції необхідно мати не лише журналістів, а й програмістів. Які ще фахівці можуть бути корисними?

Наталія Романишин: Я працюю в редакції як дослідниця в галузі обробки природної мови (NLP). Це спеціаліст, який має гарні навички в програмуванні. Моя академічна підготовка в сфері комп'ютерних наук надихає мене використовувати ці знання для реалізації проєктів, що приносять користь суспільству. У нашій команді більшість колег також володіє програмуванням, оскільки ми займаємося дата-журналістикою. Це означає, що наші фахівці вміють не лише писати, але й збирати, аналізувати дані та створювати інфографіку.

Наталя Соколенко: Розшифруймо абревіатуру NLP, що це означає?

Наталія Романишин: NLP -- це обробка природної мови, підгалузь штучного інтелекту. Вона дозволяє машинам розуміти, інтерпретувати та генерувати людську мову. Це застосунки на кшталт Grammarly, перекладачів DeepL, Google Translate чи ChatGPT і Gemini. Це все продукти, які розробляють NLP-дослідники.

"Люди в телеграмі переважно читають новинні агрегатори й блоги, а офіційні редакційні канали не читають"

Наталя Соколенко: Які висновки ви зробили після навчання штучного інтелекту та аналізу контенту ста найпопулярніших українських телеграм-каналів? Мені було б цікаво, якби ви поділилися списком цих каналів, зазначивши, які з них ведуть українські автори, а які – іноземці.

Наталія Романишин: Ми провели аналіз 100 найпопулярніших YouTube-каналів в Україні, включаючи 50 з категорії "Новини та медіа" і 50 з категорії "Політичні блоги". Вибірка була сформована на основі даних аналітичного сервісу Telemetrio, актуальних станом на 1 вересня. Цей сервіс регулярно публікує рейтинги каналів за різними критеріями, і ми орієнтувалися на кількість підписників. У нашій вибірці опинилися новинні агрегатори, такі як "Труха", "Доброго вечора, ми з України" та "Київ Оперативний". Також ми врахували державні інформаційні канали, включаючи канал президента Зеленського, СБУ, Офіс Президента, а також канали голів ОДА та ОВА. Отже, найбільшу частку складають новинні агрегатори та блоги, тоді як державні канали представлені значно менше, а також є помітна кількість проросійських каналів.

Як ми знаємо, що вони проросійські? Ми їх визначали за списком, який опублікував Кібердепартамент СБУ разом із Центром протидії дезінформації. Це, наприклад, канали "Резидент", канал Дубінського тощо. Хоч Telemetrio визначає їх за локацією як український канал, але якщо зайти на канал -- одразу видно, що йде російська повістка, проросійські наративи, російською мовою. Інколи вони пропонують рекламу в рублях -- очевидно, що це російський канал.

У нашому топ-100 найпопулярніших телеграм-каналів можна знайти лише обмежену кількість справжніх медіа, які прагнуть дотримуватися журналістських норм, мають редакційний склад і зрозуміло, хто ними керує. На жаль, лише три таких канали потрапили до нашої добірки. Це підкреслює існуючу проблему: більшість людей віддають перевагу новинним агрегаторам та блогам, а офіційні медіа-канали залишаються поза увагою. Хотілося б бачити більше таких ресурсів, але це реалії сучасності. Серед обраних каналів — "Суспільне", яке є нашим еталоном, і це підтверджує його успіх. Також у список увійшли "ТСН" та "УНІАН", що вказує на обмежений вибір серед офіційних редакцій. Важливо усвідомлювати, що кількість підписників справжніх медіа значно поступається числу шанувальників великих агрегаторів. Наприклад, канал "Труха" має 2,5 мільйона підписників, що робить його найпопулярнішим у категорії новинних агрегаторів, тоді як "Суспільне Новини" налічує лише 290 тисяч, не враховуючи мережу місцевих телеграм-каналів Суспільного — "ДМ".

Наталя Соколенко: Маю ще одне запитання стосовно чисельності підписників. Хоча це не є основною темою нашого дослідження, все ж вирішила запитати: чи можете ви поділитися своєю думкою з цього приводу? Чи існує ймовірність, що ці дані можуть бути штучно завищені?

Наталія Романишин: Безумовно, є така можливість. Адже ніхто не може точно стверджувати, як саме користувачі взаємодіють з цими каналами і чи представляють вони собою реальних людей або ж певну кількість ботів. Ми не маємо змоги визначити точну цифру якісних читачів, можемо лише спиратися на загальні статистичні дані.

"Стиль спілкування в телеграм-каналах суттєво відрізняється від мови, яку використовують інтернет-медіа. Він характеризується більшою гостротою та емоційністю."

Наталя Соколенко: Загалом статистика, звісно, сумна. У добірку 100 каналів, які читають українці, входить лише три канали, які ведуть редакції. І, як ви правильно сказали, "Суспільне" -- це "золотий стандарт". А от до телеграм-каналів "ТСН" та "УНІАН", де містяться астрологічні прогнози -- питань багато. Чи може бути так, що саме через такий розклад рейтингу провідних каналів, де є лише три редакційні канали, а все інше -- це блогери й агрегатори, які використовують маніпулятивну мову і цим виводять себе на лідерські позиції? Чи все-таки це через якісь інші причини, на ваш погляд?

Наталія Романишин вважає, що це має значний вплив. Ми бачимо, що мова, яка використовується в більшості телеграм-каналів, суттєво відрізняється від тієї, що застосовується в інтернет-медіа. Вона є більш агресивною та емоційною, а самі повідомлення часто є дуже короткими, що позбавляє читачів необхідного контексту чи доказів. Коли люди сприймають інформацію в такому форматі, у них складається відчуття, ніби вони ведуть розмову з другом під час сімейної вечері. Це створює спокусу підписатися і продовжувати читати новини в такому стилі, адже їх легше сприймати, вони не вимагають значних зусиль для аналізу. На відміну від сухих і нейтральних повідомлень, де потрібно самому робити висновки, тут читач вже отримує емоційно заряджене повідомлення і, як правило, автоматично сприймає думку, закладену автором. В результаті, ця думка переходить до них і впливає на їхні дії.

Безумовно, ці маніпулятивні методи часто сприяють зростанню аудиторії блогерів. Це не завжди має негативний підтекст, проте читачеві важливо усвідомлювати можливість бути під впливом таких маніпуляцій і зберігати критичне мислення.

"Люди схильні сприймати більш емоційний контент, ніж сухий і нейтральний"

Наталя Соколенко: Я аналізую результати вашого дослідження. Згадавши "Труху", варто зазначити, що за три місяці було опубліковано 3408 дописів, і приблизно 45% з них містили хоча б один елемент маніпуляції. Це означає, що багато повідомлень містять маніпулятивні елементи. На мій погляд, це викликає занепокоєння. Чому, на вашу думку, читачі не відсікають такий контент, не помічають маніпуляцій, не обурюються і не виходять з телеграм-каналів?

Наталія Романишин: Важко зрозуміти причини кожної конкретної людини, але це пов'язано з тим, що такі новини споживати значно легше, бо не потрібно формувати свою думку щодо конкретних проблем, які висвітлюються. Також люди схильні сприймати більш емоційний контент, ніж сухий і нейтральний. Я заходжу на ту ж саму "Труху", читаю коментарі й бачу, що серед читачів є багато адекватних читачів, які їм пишуть, що ті використовують маніпуляції та що це неправда. Але чомусь вони залишаються читачами. Можливо, люди хочуть мати різні точки зору й тому читають канали різного типу -- такий варіант теж можливий.

Ще один варіант полягає в тому, що люди не усвідомлюють серйозності загроз, які несуть дезінформація та маніпуляції. Вони вірять, що здатні розрізнити правду і продовжують жити з цим переконанням. На певному рівні їм це вдається, проте на більш складному та глибокому рівні така впевненість може стати перешкодою. Саме в ці "пробіли" в розумінні можуть легко проникати пропагандистські ідеї.

"Труха" часто використовує емоційно заряджену мову, щоб відволікти нас від тем, які їй не вигідно обговорювати.

Наталя Соколенко: Пропоную заглибитися в аналіз прикладу "Трухи", який ви дослідили. Ви класифікували публікації на три категорії: нейтральні, навантажені та емоційні, що викликають як позитивні, так і негативні реакції. Наступні групи – це "блискучі узагальнення" та "ейфорія", які здатні активізувати аудиторію та сприяти надмірному оптимізму. Ще одна важлива категорія – це апеляція до страху і сумнівів, що є особливо вигідним для Росії, адже такий підхід підриває довіру до українських інституцій. Спробувати посіяти страх і непевність серед українців дійсно вигідно для російської пропаганди. До речі, "Труха" отримала запрошення на пресконференцію президента Володимира Зеленського. Проте у нашому подкасті "Медіуми" ми обговорювали це питання з Дмитром Литвином, радником президента з комунікацій, який визнав, що було помилкою об'єднувати професійних журналістів і представників телеграм-каналів на одному заході, де мали бути лише журналісти з професійною підготовкою.

Повернімося до цієї градації, прокоментуйте ці висновки: що люди читають на телеграм-каналі "Труха"?

Наталія Романишин: Хочу підкреслити, що спочатку ми навчали нашу модель штучного інтелекту розпізнавати десять різних технік маніпуляцій. Проте, в рамках цього аналізу ми врахували лише три з них. Ці десять технік, які ми визначили, можна умовно розділити на два основних підтипи: маніпуляції, що впливають на емоції, та маніпуляції, що базуються на аргументації.

Маніпуляції емоціями легше розпізнати та використовувати. До таких прийомів відносяться: навантажена лексика, яскраві узагальнення, ейфорія, апеляція до страху, а також до сумнівів. На відміну від цього, маніпуляції аргументами є менш поширеними техніками, які зустрічаються рідше і, відповідно, їх важче виявити. У нашій статті ми не наводили конкретні приклади таких методів, адже їх менше в наших навчальних даних. Серед них можна виділити вибіркову правду та "репікінг", коли інформація подається однобічно, без оприлюднення альтернативних думок. Хоча ці прийоми досить поширені, їх виявлення потребує контексту та знання іншої сторони. Під час роботи над проектом ми вирішили об’єднати схожі техніки для більш глибокого аналізу. Наприклад, "яскраве узагальнення" можна поєднати з "ейфорією", оскільки обидва прийоми звертаються до позитивних емоцій, підвищуючи бойовий дух або експлуатуючи абстрактні поняття, такі як "свобода", "демократія", "правда" та "порядок", що викликає сильні емоційні реакції, такі як солідарність, характерну для "яскравого узагальнення". Ми також з'єднали "апеляцію до страху" з "недовірою та сумнівами", оскільки це є різновидом апеляції до страху, коли використовується існуючий страх або певні упередження для досягнення своїх цілей.

Серед трьох груп технік, найбільш руйнівною вважається апеляція до страху, оскільки саме її найчастіше використовує російська пропаганда для поширення страху та сумнівів щодо влади, Збройних Сил та міжнародної підтримки. Аналіз "Трухи" свідчить, що ця платформа не вдається до такої стратегії так часто. Це вказує на те, що її мета дещо відрізняється і не зосереджена на російській пропаганді. Натомість, вона частіше використовує емоційно насичену мову для того, щоб відволікти увагу від тем, які не хоче обговорювати. Техніки "блискучого узагальнення" та "ейфорії" у "Трухи" також зустрічаються рідко, оскільки вони більше характерні для державних ЗМІ, які застосовують їх для підвищення морального та бойового духу населення.

У проросійських телеграм-каналах маніпулятивність варіюється від 70 до 100%, що свідчить про надзвичайно високий рівень впливу.

Наталя Соколенко: Я погоджуюсь з вашими спостереженнями, що "Труха" рідко звертається до теми страху та сумнівів. Це особливо помітно, якщо порівнювати з контентом, який українці споживають на російських каналах, часто не усвідомлюючи їхньої приналежності. У вашому дослідженні детально аналізується канал "Резидент", де виявлено, що 67% публікацій спрямовані на виклик у читачів відчуття страху та сумнівів. Можете розповісти більше про рівень маніпуляцій, які ви виявили в проросійських телеграм-каналах, які, на жаль, продовжують бути популярними серед українців?

Наталія Романишин: Якщо дивитися на наш матеріал, там є графік, де показано рівень маніпулятивності цих каналів. На осі X відображено рівень маніпулятивності, кожна точка -- це окремий канал. Ми бачимо, що проросійські телеграм-канали чітко групуються в правому кутку графіка, де рівень маніпулятивності складає від 70 до 100% -- це дуже високий показник. Українські телеграм-канали, навіть новинні агрегатори, не перевищують 55% маніпулятивності. Тобто насиченість зовсім інша.

Однак існує канал "Политика Страны", який належить до заблокованого в Україні проросійського медіа "Страна.UA". Цей канал відзначається низьким рівнем маніпулятивності – всього 20%. Проте це не робить його достовірним джерелом інформації. Очевидно, що "Страна" намагається видаватися за об'єктивне українське медіа, зменшуючи використання маніпулятивних висловлювань. Тим не менш, це не означає, що канал не просуває проросійські наративи або дезінформацію. Наша модель зосереджується на виявленні маніпулятивних мовних прийомів, але не проводить аналізу конкретних випадків дезінформації чи наративів.

В окремих ситуаціях застосування емоційного забарвлення є виправданим, оскільки це відображає дійсність війни.

Наталя Соколенко: Поговорімо ще про Суспільне. Тут є дуже цікава інфографіка, яка показує, що абсолютна більшість дописів є нейтральними щодо маніпуляцій. І лише 2% з 2800 дописів містять маніпулятивні елементи. Що ви думаєте про ці два відсотки? Це в межах статистичної похибки чи авторам телеграм-каналу варто над цим працювати?

Наталія Романишин зазначає, що емоційні маніпуляції в мовленні, які ми досліджували, не завжди слід вважати негативними. Наприклад, навіть ті стратегії, які використовує влада, можуть не бути лише засобами пропаганди чи дезінформації. Це мовні прийоми, які здатні впливати на наше сприйняття інформації, трохи змінюючи реальність. Часто зустрічаються яскраві, ейфоричні узагальнення, що можуть формувати завищені очікування. Пригадаємо, як говорили про "перемогу за два-три тижні" або про сподівання, пов'язані з минулим контрнаступом. Люди мали великі надії, але дійсність виявилася іншою, що спричинило певні розчарування та депресивні настрої в суспільстві.

Проте в певних ситуаціях наявність емоційного забарвлення може бути виправданою. Наприклад, термін "знищено", коли мова йде про техніку противника, має емоційний підтекст, але він відображає реалії війни. Саме тому у матеріалах Суспільного можна виявити близько 2% маніпулятивних елементів, оскільки вживаються слова з яскраво вираженим емоційним забарвленням, що логічно корелює з описом воєнних подій.

"Способи маніпуляцій, ймовірно, стануть більш витонченими. Це довгострокова гра."

Наталя Соколенко: Давайте обговоримо тему медіаграмотності. Як ви гадаєте, чи зможе зростання медіаграмотності серед українців бути спричинене впровадженням програм у середніх та вищих навчальних закладах, а також іншими ініціативами, орієнтованими на різні соціальні групи та вікові категорії? Чи зможуть українці краще ідентифікувати маніпулятивні спроби і, відповідно, зменшити використання сумнівних телеграм-каналів?

Наталія Романишин підкреслює, що маніпулятивні техніки можуть бути використані не лише в телеграм-каналах. Це універсальний інструмент, який можна адаптувати для інших платформ, таких як Facebook. У наш час ми спостерігаємо надмірну кількість маніпуляційних публікацій, що стосується також Twitter і навіть YouTube, де учасники дискусій також вдаються до подібних прийомів. Це явище не є прив’язаним до конкретної платформи, а більше залежить від обізнаності користувача про існування таких методів і його здатності їх виявляти. Порівняння різних каналів, що висвітлюють одну й ту ж новину, допоможе виявити, де присутнє сильне емоційне навантаження, прихована точка зору чи аргументація. Таким чином, застосування простих методів аналізу дозволяє людям краще усвідомлювати маніпуляції в інформаційному просторі.

Я вважаю, що підвищення медіаграмотності може значно полегшити здатність розпізнавати маніпуляції. Проте, з іншого боку, методи маніпуляцій, ймовірно, стають дедалі більш складними. Це означає, що можуть з'являтися нові, більш заплутані техніки, які важче виявити. Це тривала гра, тому важливо постійно слідкувати за новими методами та наративами, щоб не потрапити в цю пастку. Не достатньо просто пройти один курс з медіаграмотності й вважати, що тепер знаєш усе — цей процес має бути безперервним.

Наталя Соколенко: Безперервне навчання — це західна концепція, яка охоплює не тільки медіаграмотність, а й загальну ідею освіти протягом життя, щоб залишатися актуальним у сучасному світі.

Коли людям повідомляють, що канал займається маніпуляцією або поширює неправдиву інформацію, вони все ще продовжують слідкувати за ним, вважаючи, що можуть самостійно оцінити ситуацію.

Наталя Соколенко: Хто насправді може бути зацікавлений у цьому дослідженні та ваших рейтингах, окрім медійної спільноти? Наприклад, у рейтингу маніпулятивності за методом "апеляції до страху і сумнівів" лідирує телеграм-канал "Женщина с косой", де 89% контенту спрямоване на виклик страху. На четвертому місці розташувався канал "Dubinsky.pro", в якому 60% публікацій також апелюють до страху. Я вважаю, що було б корисно поділитися цим матеріалом із сімейними лікарями, невропатологами та психотерапевтами. Вони могли б запитувати своїх пацієнтів: "Чи читаєте ви телеграм-канали? О, читаєте? Чи знаєте ви, що там поширюються страхи замість об'єктивної інформації, новин та професійних медіа? Можливо, варто з цим покінчити?" Що ви думаєте про цю пропозицію?

Наталія Романишин: Це дуже цікавий підхід. На жаль, ми всі живемо у постійній тривозі та страху за своє життя. І це саме ті речі, які дуже легко використати на свою користь російським пропагандистам.

Наталя Соколенко: А загалом, на яку аудиторію ви розраховували цей матеріал?

Наталія Романишин: Нам було важливо підвищити загальну обізнаність аудиторії, сприяти критичному сприйняттю інформації читачів. Коли людям кажуть, що канал маніпулює або дезінформує, вони просто чують і далі читають, бо думають, що здатні самостійно це визначити. Тут людина прочитає про такі техніки, на які вона ніколи не звертала уваги й уже буде чіткіше їх відстежувати. Також, коли показуєш масштаб проблеми, наприклад, ми показали ці кола, де видно статистичний рівень маніпулятивності -- це надає краще розуміння загальної картини, це може впливати на рішення людини читати той чи той канал.

Наталя Соколенко: Видання "Тексти" відкриває нову еру в журналістиці, де штучний інтелект застосовується не для створення безглуздих матеріалів, а, навпаки, для виявлення та розвінчання цих маніпуляцій. Я вважаю, що ми спостерігаємо за появою надзвичайно захоплюючого жанру.

Нагадаємо, що в попередніх випусках подкасту "Медіуми" ми обговорювали з Дмитром Литвином теми "Укрінформу", "Української правди", телемарафонів та викликів, з якими стикаються журналісти. Тетяна Лебедєва поділилася враженнями про закулісся журналістського конкурсу "Честь професії" та діяльність Комісії з журналістської етики. Крістіна Гаврилюк з Мінцифри розповіла про потенційний вплив DMA і DSA на європейський ринок цифрових послуг. Олександр Педан обговорив співпрацю з Суспільним та нові проекти, які прийдуть на зміну "УніверCheck", а також інші ініціативи pedan|buro. Катерина Котвіцька з MEGOGO Audio проаналізувала сучасну ситуацію та тренди у сфері онлайн-дистрибуції аудіоконтенту. Філ Пухарєв висвітлив феномен фільму "Яремчук. Незрівнянний світ краси", а Кирило Передрій розповів про підготовку наймолодшого журналіста України до інтерв’ю з провідними політичними діячами. Гала Котова з Viber поділилася, як досвід роботи під час пандемії сприяв розвитку команди Rakuten Viber після початку широкомасштабного вторгнення. Дмитро Хоркін обговорив, як війна позначилася на еволюції радіо в Україні.

Також радимо звернути увагу на подкаст "Детектор медіа говорить". У ньому ми озвучуємо найцікавіші статті та огляди, що публікуються на наших онлайн-ресурсах. Якщо у вас немає можливості читати, ви можете насолоджуватися нашою аудіоверсією. Підписуйтеся на подкаст і відкрийте для себе найзахоплюючі матеріали "Детектора медіа" у зручному для вас форматі.