Учасниця руху Femen поділилася своїми думками про те, що справжньою метою авторів фільму "Оксана" було донести.
Анна Алляйн. Знімок: Михайло Палінчак.
Meta.ua вирішила зв'язатися з однією з учасниць руху Femen Анною Алляйн, яка розповіла нам про своє ставлення до неоднозначного фільму "Оксана", знятого французькою режисеркою Шарлен Фав'є.
Деталі
На питання, чи справді творці хочуть показати у своєму фільмі світогляд та принципи руху Femen, Анна відповіла:
Як людина, яка має стосунок до кінематографу, я вважаю, що фільми зазвичай не приносять значного прибутку, особливо коли йдеться про специфічні жанри. З огляду на тизери, цей фільм не є авторським або артхаусним, а радше слідує класичним драматургійним канонам. Він розповідає історію дівчинки, яка вірила, що може зробити світ кращим, але, на жаль, її життя закінчується трагічно. Я серйозно сумніваюся, що цей фільм зможе досягти комерційного успіху, адже, на мою думку, європейські стрічки рідко мають таку можливість. Не думаю, що цей проект стане популярним серед широкої аудиторії, адже він був створений на базі грантового фінансування. Це, скоріше, соціальний проект, як завжди.
Чи мали творці на увазі якісь благородні цілі, судячи з їхніх бесід? Мені важко сказати. Можливо, вони співпрацювали з французькими активістками FEMEN. Проте, з тими, хто підтримує FEMEN в Україні, зокрема з її засновницею Анною Гуцол, вони не вступали в контакт, - зазначила вона.
Чи намагаються автори фільму передати справжнє обличчя FEMEN? Анна зазначає:
Я вважаю, що, найімовірніше, творці знайшли дійсно захопливу історію, яка пов'язана з соціальним життям, змінами в суспільстві та боротьбою за права людини, зокрема, прав жінок у різних куточках світу. Це безсумнівно цікава тема для розробки. Вона має ліричний, романтичний, соціальний, а, на жаль, і трагічний підтекст. У мистецтві, як правило, центральним елементом є конфлікт. Я вважаю, що внутрішня боротьба Оксани, яка призвела до її трагічного завершення, найбільш яскраво демонструє взаємозв'язок з навколишнім світом, тому ця історія була адаптована для екрана. До речі, це не перша екранізація про Оксану; існує також чудовий документальний фільм на цю тему.
У попередніх матеріалах ми обговорювали: Анна Алляйн: Смерть як форма протесту проти соціальної нерівності.