Театри України: зимові дебюти та їхня нестача

Театри на задньому плані: Національний театр Марії Заньковецької у Львові.

У січні та лютому Львівський драматичний театр імені Марії Заньковецької готує одразу три нові прем'єри. Першою з них стане вистава "Сірано де Бержерак", яка відбудеться на великій сцені 11 і 12 січня. Цю постановку створює головний режисер театру Давид Петросян, ґрунтуючись на знаменитій п'єсі французького поета Едмона Ростана.

Це буде перше виконання "Сірано" на театральній сцені, хоча ще за часів корифея Бориса Романицького існувала ідея перекласти цю п'єсу українською мовою за допомогою Максима Рильського для постановки. Як зазначається на офіційному сайті театру, зустріч з Сірано є справжньою дуеллю з часом та простором: "На межі ХІХ століття Едмон Ростан не звертав уваги на своїх сучасників. Саме тому він створив персонажа, що залишиться актуальним і в наші дні. Сьогодні ми потребуємо його сили, щоб сміливо долати всі труднощі на шляху до мети, висвітлювати істину своїми словами та не боятися відстоювати власну гідність". Дизайн сценографії та костюмів розробляє Даниїла Колот, за пластичне рішення відповідає Ольга Голдіс, а балетмейстером є Олексій Бусько. Головні ролі виконуватимуть Юрій Хвостенко, Тамарі Ґорґішелі, Ярослав Дерпак, Андрій Козак, Олег Сікиринський та Василь Коржук.

Зображення: Стефанія Олійник Прем'єра вистави "Сірано де Бержерак" відбудеться 11 та 12 січня.

21 і 22 січня на сцені "Стрих" відбудеться прем'єра вистави "Дещо дивне сталося зі мною". Цю п'єсу репетирує відомий кінорежисер Дмитро Сухолиткий-Собчук, який здобув популярність завдяки фільму "Памфір". Це його перший досвід роботи в театрі. Художнє оформлення вистави створює Юлія Заулична, а головні ролі виконуватимуть актори Римма Зюбіна, Олена Хохлаткіна та Олександр Норчук. Ця вистава є частиною масштабного проєкту Сухолиткого-Собчука, який включає кілька етапів: після театрального показу режисер планує адаптувати цю історію у повнометражний фільм.

Третьою зимовою прем'єрою Театру Заньковецької стане "Чума" на Камерній сцені, створена за мотивами твору сучасних українських драматургинь Лєни Лягушонкової та Катерини Пенькової. Цей текст був написаний в рамках ІІ Лабораторії драматургії Національної спілки театральних діячів України. Вистава є іронічно-музичним твором, жанр якого авторки описують як "мюзикл з обмеженими ресурсами". Дія відбувається в Англії XVII століття, проте закладені в ній сенси та проблематика відображають актуальні реалії сучасної України.

На веб-сайті театру можна знайти таку інформацію: "Герої нашої вистави - зневажений англійський народ: наївна дівчина Поллі Пенні, моряк епохи Реставрації Стюартів Джосеф Гейл та інші персонажі, такі як шукачі пригод, алкоголіки, повії та азартні гравці. Ця історія про кохання в часи чуми. Тут будуть клятви і прокльони, палкі поцілунки під звуки старої мандоліни в затишному дерев'яному інтер'єрі трактиру "Бородата качка". Режисером постановки є Вероніка Літкевич, а сценічний дизайн і костюми розробила Анна Шкрогаль. У головних ролях виступлять Юрій Радіонов, Григорій Бакланов, Шорена Шонія, Анна Ярмоленко, Оксана Цимбаліст та Інна Калинюк. Передпрем'єрний показ відбувся 8 грудня 2024 року, а прем'єра запланована на 15 і 16 лютого."

Зображення: Христина Король "Чума" — третя зимова прем'єра Львівського театру Заньковецької.

У Львівському національному театрі опери і балету імені Соломії Крушельницької наприкінці лютого або на початку весни відбудеться прем'єра балету "Соляріс". Цю постановку створено на основі музики та лібрето сучасного українського композитора Олександра Родіна, натхненного романом видатного фантаста Станіслава Лема. У команді постановників — балетмейстер Владислав Детюченко, сценограф і художник костюмів Світлана Рейніш, а також режисер Василь Вовкун. "Соляріс" стане частиною програми розвитку театру "Український прорив", започаткованої Василем Вовкуном, яка має на меті реалізацію амбітних та актуальних музичних проектів на українській сцені, залучення міжнародних зірок і впровадження сучасних тенденцій світового балету та опери. У рамках цієї програми в театрі вже відбулися прем'єри фолк-опери-балету "Коли цвіте папороть" Євгена Станковича, опери "Лоенгрін" Ріхарда Вагнера та інших значущих творів.

Зображення: opera.lviv.ua У час, коли розцвітає папороть, Театр Лесі (Львів)

У лютому команда Львівського академічного театру імені Лесі Українки готує нове шоу, присвячене темі любові. Хоча назва поки що не розголошена, відомо, що постановкою займається режисер Владислав Білоненко, який здійснив свій дебют у 2023 році з виставою "Клуб "Зневіра"", що потрапила до фіналу шостого Фестивалю-премії ГРА та здобула одну нагороду. Також у проекті бере участь драматургиня Оксана Данчук, відома своїм твором "146 зірок, видимих неозброєним оком", яка стала лауреаткою п'ятої ГРИ.

Зображення: teatrlesi.lviv.u П'єса "Клуб "Зневіра"" у Франківському драматичному театрі.

15 січня на "Сцені-цех" Національного театру імені Івана Франка у Франківську відбудеться прем'єра вистави "Біла тінь", яка створена за мотивами п'єси Карела Чапека "Біла пошесть". Як зазначено на сайті театру, перед початком Другої світової війни люди, як і сьогодні, не могли повірити, що війна може стати частиною їхнього життя: "Ця наївна впевненість, небажання визнавати відповідальність за свої рішення та страх перед змінами роблять людей вразливими. Сюжет вистави досліджує боротьбу за владу та честь, у якій зіткнуться важливі цінності".

Творцям було важливо не лише переосмислити текст, а й порівняти його із сучасними реаліями, тож у виставі збережені ключові персонажі -- Маршал, його донька, лікар Гален та інші, але з'явиться і новий -- Біла Леді, "око вистави", що символізує хворобу і буде втручатися в перебіг подій. Форма постановки імерсивна, глядачі стануть співучасниками дії, яка відбуватиметься одночасно в кількох просторах театру. Головний меседж вистави -- емоції не повинні затьмарювати голос розуму, адже саме Людина, її вибір і відповідальність залишаються в центрі будь-якого конфлікту. Режисерка, авторка ідеї, хореографка -- Ольга Семьошкіна, сценограф, автор ідеї -- Андрій Фішер, художниця костюмів -- Таїсія Карась, музичне рішення -- Надія Левченко.

Фото: Франківський драмтеатр Репетиція вистави "Біла тінь" Рівненський музично-драматичний театр

25 та 26 січня на сцені Рівненського академічного музично-драматичного театру харківська режисерка Ольга Турутя-Прасолова представить свою інтерпретацію "Лісової пісні" Лесі Українки. Окрім режисури, вона також виступає в ролі художниці вистави, а разом зі Станіславом Лозовським працює над музичним оформленням. Пластичні рішення розробляє Дарина Гриценюк. У ролі Лукаша глядачів порадує Ярослав Чевелюк, а образ Мавки втілить Юлія Ганущак. Ця постановка не зосереджується на звичному трактуванні першого нещасливого кохання, а досліджує, як часто людина не здатна оцінити справжні скарби, які вона має. Це вистава про нашу нездатність до гармонійного співіснування як з природою, так і між собою, а також із самими собою.

Зображення: надане автором У Рівному відбудеться показ "Лісової пісні" харківської режисерки Ольги Туруті-Просолової. Театри на передовій: Херсонський театр імені Миколи Куліша.

Незважаючи на постійні атаки та близькість до фронту, Херсонський академічний музично-драматичний театр активно функціонує на кількох локаціях у різних містах: у рідному Херсоні, в укритті, а також у театрах Миколаєва та Києва. Протягом останніх шести місяців театр в Херсоні представив шість музично-терапевтичних програм для місцевих жителів. Напередодні нового року відбулася прем'єра моновистави "Одноденний герой", заснованої на п'єсі Володимира Туки "П'єса 22, або Шлях героя". Ця документальна історія розповідає про ветерана з Херсона, який став свідком окупації, потім вирушив захищати свою країну в рядах Збройних сил України та отримав поранення (роль виконує сам автор, а п'єса створена в рамках проєкту "Театр Ветеранів").

Фото: надано авторкою "Одноденний герой" за п'єсою Володимира Туки, грає сам автор

На сцені Миколаївського академічного художнього театру нещодавно відбулася прем'єра вистави "Молочайник", створеної сучасною драматургинею Оксаною Гриценко за підтримки Українського культурного фонду. Тим часом у Києві театрали представили спектакль "На трьох" у співпраці з Центром імені Івана Козловського. У зимовий період 2025 року театр має намір, за умови забезпечення фінансування, реалізувати виставу за п'єсою херсонської авторки Олени Маляренко. Раніше, у 2023 році, за мотивами її твору була поставлена вистава "Буде тобі, враже, так, як відьма скаже".

Зображення: надане автором "Відбудеться так, як стверджує відьма" Сумський театр драми та музичної комедії.

Незважаючи на виклики, які виникають через близькість Сум до російського кордону, що постійно створює загрози для регіону, Сумський національний театр драми і музичної комедії імені Михайла Щепкіна продовжує свою діяльність. Театр свідомо ставить на сцену як сучасні українські п'єси, так і класичні твори, усвідомлюючи, що українська культура, а також театральне мистецтво, є однією з мішеней для знищення. У лютому команда театру планує прем'єру вистави "Тіні забутих предків" за повістю Михайла Коцюбинського. Інсценізацію та постановку здійснить молодий режисер Дмитро Некрасов, який має намір адаптувати класичний текст до сучасного контексту, зберігаючи при цьому авторську концепцію, структуру та ідейну глибину твору.

Над пластичним рішенням працює Ольга Семьошкіна, над музичним - композитор Євген Золотухін, над художнім - Андрій Романченко. Головні ролі виконуватимуть: Іван - Сергій Самарський, Роман Козак, Сергій Пересунько; Марічка - Крістіна Зограбян, Дарія Некрасова; Палаґна - Катерина Саченко, Світлана Кулик. Також театр продовжує активно гастролювати країною і у січні в Києві показуватиме "Ніч перед Різдвом", а в лютому - "Птах на горищі" та "Украдене щастя".

Зображення: надано автором Знімок з репетиції Луганського академічного українського музично-драматичного театру.

Луганський музично-драматичний театр був двічі переміщений: у 2014 році з Луганська до Сіверськодонецька, у 2022-му з Сіверськодонецька до Сум. Зараз театр працює на базі Сумського національного театру ім. М. Щепкіна. Через цілодобові обстріли та повітряні тривоги у Сумській області, колектив в основному грає вистави на камерних майданчиках та на сцені в укритті. 18 і 19 січня він планує випустити премʼєру детектива "Ножиці" німецького драматурга Пола Портнера. Над постановкою працює Роман Козак - режисер і актор Сумського театру, вистави якого неодноразово були відмічені театральними нагородами, зокрема його "Пер Гюнт" став лауреатом у номінації "Найкраща драматична вистава" ІІІ Фестивалю-Премії ГРА. За задумом режисера, "Ножиці" нададуть можливість глядачам стати учасниками театрального дійства.

Зображення: люб'язно надане авторкою "Ножиці". Репетиційний процес у Театрі "Нафта" (Харків).

У кінці лютого 2025 року харківський незалежний альтернативний театр "Нафта" представить нову виставу, присвячену екоциду, викликаному російською агресією проти України. Режисеркою проекту виступає Ніна Хижна, а текстову основу розробляє львівська драматургиня Любов Ільницька. У ролях з'являться Артем Вусик, який минулого року здобув нагороду ім. Леся Курбаса та став лауреатом Фестивалю-Премії ГРА, а також Олена Баженова, Денис Ломакін і Ніна Хижна. Музичне оформлення підготував композитор Нік Акорн. Вистава створюється за методом Devised Theatre, що передбачає написання сценарію через імпровізацію акторів. У проекті поєднуються документальні свідчення, факти, особисті переживання учасників, політичні меседжі та елементи вигадки. Команда вже протягом місяця працює над створенням вистави; серед іншого, вони здійснили виїзд до визволеного Ізюма в Харківській області, щоб на власні очі побачити зміни в природних ландшафтах та екологічному середовищі. Художнє оформлення розробляє Даша Чечушкова, воно буде складатися з мобільних конструкцій зі сміття та декорацій, виготовлених методом апсайклінгу з використанням елементів, що залишилися від попередніх вистав театру.

Зображення: Денис Ломакін Світлина з подорожі до Ізюма, Харківський театр ляльок.

Через заборону влади на проведення вистав у приміщеннях харківських державних театрів, колектив Харківського академічного театру ляльок імені В. Афанасьєва планує у січні продовжити співпрацю з Культурним кластером "Краків" у Києві. З жовтня 2024 року театр вже реалізує свої вистави у цьому культурному просторі. Наприкінці грудня харківські артисти презентували там воєнні постановки "Вертеп" (спільний проект Харківського та Львівського театрів ляльок) та "Вертеп. Війна. Вірші", основану на творах Сергія Жадана.

Фото: Ірина Деркач "Вертеп. Війна. Вірші" за творами Сергія Жадана

18 січня на сцену повернеться одна з останніх прем'єр — "Калинова сопілка", яка створена за мотивами повісті Оксани Забужко "Казка про калинову сопілку" та віршами Діни Чмуж. Окрім того, театр активно гастролює по Харківській області, представляючи вистави для дітей на деокупованих територіях у партнерстві з благодійними фондами.

Фото: Ірина Деркач "Калинова сопілка" за мотивами повісті Оксани Забужко ''Казка про калинову сопілку'' та віршами Діни Чмуж

З фінансуванням театру ситуація дуже погана. Харківська обладміністрація виділяє 23% від необхідної суми на зарплати; у 2024-му її виплачували до вересня, потім зовсім припинили виплати. У листопаді-грудні спілка митців театру ляльок УНІМА-УКРАЇНА провела масштабну акцію в підтримку Харківського театру ляльок: багато українських театрів ляльок зіграли по одній виставі, гроші з показів яких перерахували на рахунок харківських колег. Це стало для них величезною підтримкою і дозволило частково погасити борг, щоб запустити в театрі опалення.

Колектив театру наразі не має можливості подавати заявки на грантову підтримку, оскільки сам театр вже півтора року перебуває в процесі ліквідації. Обласна рада розпочала процедуру реструктуризації, змінивши статус театру з комунального підприємства на комунальний заклад. За словами працівників, депутати свідомо затягують процес: на кожному засіданні це питання ігнорують, не підписуючи необхідні рішення про зміну статусу. Унаслідок цього театр не може брати участь у грантових програмах. Наприклад, у 2024 році режисер Андрій Май подав заявку на грант УКФ, в рамках якого Харківський театр ляльок мав стати партнером, проте проєкт був відхилений через те, що заклад офіційно перебуває у стадії ліквідації.

Театр Квітки в Харкові

Ситуація в Харківському академічному драматичному театрі, який з листопада 2024 року офіційно отримав ім'я Григорія Квітки-Основʼяненка, залишається непростою, проте театр продовжує свою діяльність. У грудні 2024 року колектив залишився без зарплати та коштів на оплату комунальних послуг. Через існуючі обмеження театр змушений працювати на орендованих сценах. Минулого року було реалізовано вісім нових постановок, театр брав участь у гастролях і здобув грант від УКФ на проект "Театр Квітки -- народження нового культурного бренду". Хоча опалення в приміщенні є, заборгованість перевищує 1 мільйон гривень. У 2025 році режисер Сергій Москаленко планує поставити "Кодекс честі" за п'єсою сучасної французької письменниці Ясміни Рези, а також "На полі крові" Лесі Українки та "Любо-дорого" М. Берекʼє-Мартінʼє. Режисер Володимир Джура працюватиме над "Сватанням на Гончарівці" Григорія Квітки-Основʼяненка, тоді як Володимир Давиденко представить "Юлія Цезаря" Шекспіра та "Повернення" Ремарка. Про точні дати прем'єр інформації поки що немає.

Зображення: з веб-сайту театру Чинна афіша театру "Березіль" (місто Харків)

Харківський державний академічний український драматичний театр ім. Т.Г. Шевченка "Березіль" у січні готує до випуску новорічний детектив для сімейного перегляду "Пригоди Джоні Дорсета" за мотивами оповідання О'Генрі "Вождь червоношкірих". Творці вистави обіцяють, що ця історія про викрадення 12-річного сина багатія двома "шляхетними злодіями" подарує 70 хвилин захоплюючої подорожі у світ мрій та фантазій дітям та їхнім батькам.

Фото: надано авторкою "Пригоди Джоні Дорсета"

Режисер вистави - Степан Пасічник, його постановка "Нехай щастить" торік стала лауреаткою Фестивалю-Премії ГРА. Слід зауважити, що з грудня колектив "Березоля", як і колеги з Театру Квітки, працюють без зарплати. Також через борги за комунальні послуги в приміщенні досі не увімкнули опалення і, мабуть, цьогоріч вже не увімкнуть, бо з системи теплопостачання злили воду. Театр грає вистави на маленьких підвальних майданчиках, які орендує за власні кошти, тому можливості заробити на погашення боргу немає. При всьому цьому, за словами працівників, становище "Березоля" у порівнянні з іншими театрами Харкова, що фінансуються з обласного бюджету, можна вважати найкращим: затримка по зарплаті лише (!) місяць, колектив має можливість подавати заявки на грантові проєкти. Торік театр реалізував три гранти, нові на 2025 рік вже в розробці. Крім того театр активно гастролює і залучає спонсорську допомогу.

Зимові прем'єри в Києві: чим дивуватимуть театри на початку року