"Всі виклики, які зустрічаються на нашому шляху, ми перетворимо на надійний основи."

Володимир Зеленський надіслав свої вітання українському народу з нагоди святкування Великодня.

Президент України Володимир Зеленський надіслав свої вітання українському народу з нагоди святкування Великодня.. У своїй промові глава держави зазначив, що попри повномасштабну війну, яка триває 1152 дні, віра українців не згасає. Він пригадав російський обстріл Сум у Вербну неділю, удар російської ракети по дитячому майданчику у Кривому Розі та постійні атаки на Харків, Одесу та інші українські міста. Втім наголосив, що попри всі випробування, українці не втратили єдність та разом борються за мир та свободу.

ZAXID.NET розміщує відеозапис та повний текст послання президента України.

Шановні україночки та українці!

Сьогодні дуже особливий день, якого ми завжди так чекаємо, який відзначають мільйони людей. Великдень. День, що є променем світла - особливо яскравого й сильного в часи, коли чорні хмари прагнуть затягнути наше небо. День, що дає всім нам надію й нагадує: зло має свою годину, а Бог має свій день. Це один із сенсів, що закладено в історію Христа. Про його земні страждання й смерть та про його воскресіння, про те, що рано чи пізно, але неодмінно зло відступить і життя переможе.

Сьогодні ці слова знаходять відгук у кожному українському серці. І зміцнюють нашу віру, яка попри все не згасає 1152 дні повномасштабної війни.

Кожен із нас переживав такі миті. Коли дуже боляче, дуже важко й коли ти запитуєш: "Боже, за що це нам? Удари, вибухи, постріли, усе це лихо, усе це зло. Як можна вбивати десятки людей у Сумах у Вербну неділю? Невже ти не бачиш, Боже? Як били по дитячому майданчику в Кривому Розі. Як щодня палають Харків, Дніпро, наша Одеса, десятки інших наших міст. Коли це скінчиться? І тишу почує наша земля, наші люди, наші діти. Як після всього, що ми проходимо, не втратити віри?"

І коли розум не знаходить відповідей на ці запитання, тоді ти починаєш прислухатися до свого серця. І щось невидиме, але дуже сильне всередині тебе не дає опустити рук. Підказує, де знайти світло, щоб не заблукати.

І раптом ти помічаєш людей навколо. Заглядаєш у очі своїх рідних, досліджуєш обличчя близьких, відчуваєш теплоту обіймів, відчуваєш підтримку як знайомих, так і незнайомців. Це підтримка українців, українок. І в цей момент ти усвідомлюєш, що розділяєш з ними спільні цінності. Саме ці цінності стали тим, що невипадково об'єднало нас з першого дня війни і продовжує єднати досі. Це воля, стійкість, небайдужість і людяність. Ось що таке Бог. Це його вияв. Він живе в наших людях. І тому в людях – світло. Тому в людях – сила.

У кожному вчинку, у кожному маленькому кроці на важкому шляху і в кожному слові підтримки, в кожному слові: "Як ти?", "Чим допомогти?", "Бережи себе".

Ми усвідомлюємо, що саме охороняємо. Маємо чітке уявлення про те, за що ведемо боротьбу. Заради кого і для чого це робимо. І тому, навіть у найскладніші моменти, ми не втрачаємо надії. Ця надія - в єдності між нами. У тих, хто поруч. У наших співвітчизниках. У наших жінках та чоловіках. Віра в те, що зло має свій час, а доброта обов’язково переможе.

Дорогий народе!

Нехай цей момент нарешті настане. Час страждань залишиться позаду. Настане епоха життя. День миру. День України. Момент, який триватиме ціле століття. І ми знову зможемо зустрітися разом. За одним столом. В атмосфері мирного Великодня. Коли відчуємо тепло, спокій та затишок у серці, а також насолоду від смачної їжі. Коли все буде так, як і має бути.

Протягом усіх 1152 днів ми прагнемо цього. Ми в цьому єдині. Щодня, а особливо сьогодні, коли українці всіх християнських традицій святкують Великдень в один час. Разом. Ми спільно боремося за нашу країну і разом виголошуємо молитви за Україну.

За тих, хто не має можливості святкувати Пасху поруч із близькими. За тих, хто на передовій, разом з товаришами по службі. За наших захисників, воїнів світла. Ми молимося до Бога, щоб Він оберігав тих, хто стоїть на нашій захисті. Нехай укріпить волю тих, хто опинився в неволі. За наших полонених, за всіх, хто має повернутися до рідних.

Ми звертаємося з проханням підтримати всіх тих, хто віддає своє життя на допомогу іншим. Підтримуйте тих, хто своїми щоденними зусиллями захищає нашу країну. Нехай Господь оберігає всіх, хто рятує життя, лікує та навчає.

Ми молимося сьогодні за всіх, за наших дітей. За всіх хлопчиків і дівчаток, які заслуговують щасливого дитинства. За наших батьків і матерів, які заслуговують спокійної старості. За всіх наших людей, які заслуговують довгожданого миру.

Шановні громадяни України!

Наш народ проходить через надзвичайно важкі випробування. Але я переконаний, що важливе слово тут – "проходить". Незважаючи на всі труднощі, ми щодня знаходимо в собі сили прокидатися, рухатися вперед і займатися своїм. Тим, що можемо зробити. Там, де це необхідно. Для тих, хто чекає нашої допомоги. Джерелом нашої енергії можуть стати різноманітні речі навколо нас: усмішка дитини, голос матері, думки про тих, хто бореться на фронті, або спогади про тих, хто захистив нас своїм тілом. Ми можемо черпати натхнення з новин про досягнення наших людей, з нашої культури, літератури, поезії та музики. І, звісно, символи Великодня та історія Воскресіння Христового дарують нам надію. Тому ми впевнені: все те каміння, що кидають у нас, не залишить руїн на нашій землі. Всі ці перешкоди ми перетворимо на міцний фундамент для майбутнього – майбутньої свободи, миру та пам’яті про те, що ми пережили і чого досягли. У ці важкі часи вирішальним є не лише успіх зброї, а передусім тріумф духу. Це наша перемога. Перемога нашого духу.

Хай усе це здійсниться.

Хай Бог поможе нам у цьому.

Нехай панує спокій. Нехай живе Україна.