"Військову підготовку вже пройдено." Артур Логай ділиться своїми складними роздумами про мобілізацію, отриману броню від театру та власний магазин одягу.

Відомий актор Артур Логай, знайомий глядачам завдяки своїм запам'ятовуваним ролям у фільмах "Сонечко", "Крашанка", "Моя улюблена Страшко", "Коп з минулого" та "Великі Вуйки", також здобув популярність завдяки перемозі в шоу "Танці з зірками". Наразі артист активно виступає в Театрі на лівому березі Дніпра, продовжуючи радувати публіку своїм талантом.

В інтерв'ю з OBOZ.UA Артур Логай поділився думками щодо можливої мобілізації, зізнався, чи має бронь від театру, і припустив, у які війська потрапив би, якби його призвали на фронт. З артистом ми зустрілися на зйомках романтичної комедії "Песики", де він грає одну з ролей.

- Артуре, не секрет, що після початку повномасштабного вторгнення якийсь час артисти не мали роботи і навіть думали над тим, що, можливо, доведеться міняти професію. Ваша колега Наталя Васько в інтерв'ю OBOZ.UA розповідала, що мало не пішла варити борщі та ліпити вареники в ресторан. Як ви пережили той період?

Після початку повномасштабного вторгнення наше життя набрало різних обертів. Театральна діяльність стартувала в листопаді 2022 року, а зйомки були заплановані лише на наступний рік, у травні. Паралельно з цим ми з дружиною вирішили відкрити власний магазин одягу. Спочатку ми зосередилися на футболках, але незабаром асортимент розширився. Зараз наш бізнес функціонує в онлайн-форматі під назвою "Спадщина". Наша головна мета — передати частину нашої історії та культурної спадщини, а також популяризувати цінності, які нам близькі. Магазин вже майже два роки надає свої послуги, і продукція користується попитом. Ми повністю залучені в творчий процес — від створення моделей до надання їм глибокого змісту. Усі малюнки та написання на наших виробах — це творчість моєї дружини, яка є талановитою художницею.

Майже всі гроші, які отримуємо з продажів, інвестуємо в наш бізнес. Певний відсоток відправляємо щомісячно на збройні сили. Ми постійно звітуємо, тому що пообіцяли це робити від самого початку і тому, що позиціонуємо себе як відповідальний бізнес, а також для того, щоб мотивувати і подавати приклад іншим. Ще якась частина прибутку йде на оплату оренди житла, де мешкає наша родина. Все інше - на розвиток. Співпрацюємо з виробництвами. У Києві нам роблять вишивку на одяг, у Харкові ми друкуємо принти, а в Івано-Франківську - загальний пошив.

Футболки, костюми, реглани, сорочки, кофти - через "Спадщину" ми прагнемо передати те, що хотіли б залишити нашим дітям. Я і моя дружина переконані, що ми є продовженням нашої родини, а наші діти стануть частиною нашої історії. Які цінності ми хочемо передати? Це ті сенси, що мають для нас велике значення. Крім того, спільна праця з дружиною приносить мені відчуття синергії, що є надзвичайно приємним.

Режисер Олесь Санін на одній з недавніх прем'єр фільмів у бесіді з OBOZ.UA закликав глядачів підтримувати українське кіно, оскільки через війну "зовсім скоро нас чекає період без фільмів - фінансування практично відсутнє". Він зазначив, що це стане серйозною проблемою не лише для меломанів, але й для самих творців кіно. Чи відчуваєте ви, що цей час вже близько?

Вчора я мав розмову з кастинг-директоркою. Зважаючи на те, як багато роботи зараз для акторів, знімальні проекти активно продовжують з'являтися. В основному, це серіали. Сьогодні в мене останній день роботи над "Песиками", а також я беру участь у серіалі "Пес Альф", який вже вийшов в ефір. Ми працюємо над ним вже п'ять місяців і наближаємося до фіналу. Пропозиції на проби і запрошення на кастинги надходять постійно — індустрія намагається зберігати активність.

Окрім того, працюю в Театрі на лівому березі Дніпра. Там теж плануються прем'єри, буде цікаво. Я вважаю, що наш театр доволі актуальний на сьогодні - і щодо вибору матеріалу для вистав, і щодо підходу до втілення постановок. Якраз зараз, після розмови з вами, їду грати виставу "Романтика". Я дуже люблю своє театральне життя, тут ти можеш розкритися глибше, ніж в серіальному виробництві. В театрі завжди більше часу на підготовку, репетиції, і більше можливостей для того, щоб сказати щось важливе глядачу.

Яке у вас ставлення до поширеної в медіа думки про те, що творчі особистості не повинні бути на фронті? Чи маєте ви захист від мобілізації?

У мене є бронь від театру, але що буде далі – не знаю. Я не вважаю, що творчі особистості є чимось особливим. Не думаю, що я важливіший за інших. Якщо моя черга настане, так і буде. Але, з огляду на численні внутрішні проблеми, я часом задаю собі багато запитань. Мене турбує корупція та певні невідповідності в військово-політичному управлінні – це те, що я дізнаюся від активістів та військових, думки яких я поважаю.

Армія повинна еволюціонувати, адаптуватися та мати всі необхідні ресурси, щоб ефективно діяти в складних умовах, що склалися. Адже війна - це не простий і однозначний процес. Ми зобов'язані прогресувати і змінюватися, швидко реагуючи на нові виклики реальності.

Інша частина мене усвідомлює, що поки ситуація залишається незмінною або змінюється дуже повільно, я продовжую виконувати свою роль - в тилу, але на благо армії. Якщо ж не зможу, муситиму бути на передовій. В країні, що веде війну, існує лише два варіанти: ти підтримуєш армію ззовні або долучаєшся до неї.

Чи отримували ви спеціальну військову підготовку, щоб бути готовим до несподіваних ситуацій?

Так, я вже пройшов військові польові тактичні навчання, де освоював правила ведення бою в умовах міської забудови. Проте, відтоді минуло чимало часу, і я планую пройти додаткову підготовку. Швидше за все, це відбудеться після завершення моєї роботи над актуальними кінопроєктами. Я попередньо запланував ці заходи на зимовий період. Поки у мене є бронь, я можу активно готуватися. Я молодий, швидко бігаю і маю добру витривалість, тому вважаю, що моє місце в Десантно-штурмових військах - принаймні, так мені здається.

Зараз мої думки і мрії зосереджені на одному: щоб нас, нарешті, залишили у спокої, перепрошую за прямолінійність. Але я не є аналітиком, військовим чи політичним експертом — не можу навіть приблизно спрогнозувати, коли це станеться. З огляду на те, що відбувається навколо, впевнений, що не тільки я не маю уявлення, чого слід очікувати в подальшому.

Вважаю, що найближчим часом наш світ переживе чимало подій, і не всі з них можуть бути позитивними. Що ж надихає мене і допомагає зберігати ясність розуму? Я відчуваю справжнє задоволення, коли сідаю за кермо свого мотоцикла. Мене мотивують творчі особистості, які оточують мене. Хороші фільми також наповнюють мене енергією. Я захоплююсь дисциплінованими людьми, а моя дружина і діти є моїм найбільшим натхненням. Спорт і музика також відіграють важливу роль у моєму житті.

- Ми спілкуємося з вами під час зйомок романтичної комедії "Песики", яку глядачі зможуть побачити вже навесні. Поділіться, будь ласка, інформацією про свою персонажу в цій стрічці.

- До картини потрапив через кастинг. Спочатку зняв самопроби, згодом запросили зустрітися. Не розповідатиму про свого героя, аби не спойлерити. Скажу лише, що фільм, на мою думку, стовідсотково матиме успіх. Припускаю, що може бути доля якихось недовірливих прогнозів, мовляв Леся Нікітюк, яка зіграла головну роль, не акторка за професією. Але з того, що я бачив, поспішаю запевнити, що навіть запеклі скептики будуть дуже здивовані. Бо Леся доклала неймовірну кількість сил і зусиль для того, щоб зробити цей фільм та свою роль. Це варто поваги. Усі ми бачили, як вона старається, як їй хочеться зробити все дуже гідно - і як добре в неї виходило. А глядачі завжди таке відчувають. Я впевнений, що всі, хто прийде в кінотеатр, сповна переконаються, що ця картина зроблена на совість.

Дізнайтеся більше на OBOZ.UA в інтерв'ю з народним артистом України Олексієм Богдановичем, де він розповідає про конфлікт у Києві з відомим російським актором, свого брата в Росії та запрошення до Москви.