Від мітки в пологовому будинку до бойового ножа. 70 речей, що стали власністю Василя Сліпака.

У Львівському історичному музеї відкривається неповторний виставковий проєкт "Недоспівана пісня", присвячений 50-річчю з дня народження знаменитого співака Василя Сліпака, який здобув визнання у всьому світі.

Цю інформацію оприлюднила Львівська обласна військова адміністрація, повідомляє DailyLviv.com. Василь Сліпак – мешканець Львова, вихованець Львівської Національної академічної чоловічої хорової капели "Дударик". Він був солістом Паризької національної опери, активним учасником Революції Гідності, волонтером і добровольцем ДУК "Правий Сектор". Посмертно удостоєний звання Героя України та ордена "За мужність" I ступеня.

З юності Василя вабила музика, незважаючи на те, що його батьки обрали технічні спеціальності. Свої перші кроки у професійній сфері він зробив, виступаючи у Львівському дитячому хорі "Дударик".

У 1997 році Василь Сліпак став солістом Паризької національної опери. Юнак досяг успіху у своїй професії: провів кілька успішних сольних гастролей Європою та отримав приз як найкращий виконавець на Оперному конкурсі Armel та на фестивалі в м. Сеґед (Угорщина) за виконання "Пісні Тореадора" з опери "Кармен".

З початком Революції Гідності у 2013 році Василь очолив волонтерський рух у Франції, організовував різні акції на підтримку активістів Майдану та їхніх дітей, а також збирав кошти та надсилав гуманітарну допомогу.

У 2014 році Василь знову прибув в Україну, де долучився до антитерористичної операції на сході країни. Він брав участь у боях у ризикованих районах, таких як Піски, Донецький аеропорт та Авдіївка.

Після завершення війни Василь мав намір відновити свою кар'єру в Парижі, проте 29 червня 2016 року його життя обірвалося в бою — російський снайпер вбив його неподалік смт Луганське, що знаходиться в Бахмутському районі Донецької області. Як зазначила кураторка виставки Ольга Руденко, ця колекція є найбільшою меморіальною збіркою у нашому фонді.

На виставці було експоновано близько 70 експонатів, що належали Василю Сліпаку. Серед них можна знайти театральні костюми та аксесуари, особисті речі артиста, військову амуніцію, нотні збірники, театральні програми, афіші, нагороди, ділове та приватне листування, а також особисті документи і фотографії.

"Сьогодні у нашому музеї представлено близько 300 експонатів, що розповідають про життєвий і творчий шлях Василя Сліпака. Це перша виставка, але точно не остання, далі буде.

Василь завжди прагнув стати професійним співаком, і його бажання здійснилося: після дебютного виступу у Львові в 1994 році, у 1997 році він став солістом Паризької опери.

Коли Революція Гідності розгорілася, Василь, будучи за межами країни, всіма можливими способами підтримував Україну — українські символи та музика стали невід’ємною частиною його життя. Коли ж розпочалася війна, він залишив комфорт свого ліжка заради бліндажа і вирушив на Схід, адже, за його власними словами, там твориться історія України.

Щороку проводиться марафон пам’яті на честь річниці його загибелі, і вже відбулося вісім таких заходів. Крім того, кожні два роки організовується Міжнародний конкурс, присвячений Василю Сліпаку, який збирає таланти з різних куточків світу та підтримує його культурну та громадську спадщину.

Протягом восьми років я присвячую себе вшануванню його пам'яті, і кожного разу мене вражає: ця особистість залишається живою – Василь існує в наших серцях, у нашій пам'яті та в справах, що він спонукав нас реалізовувати," – зазначила Ольга Руденко.

Виставка вирізняється яскравими творами українських митців, зокрема Олега Шупляка, Івана Притули та Олени Гладкової. Також слід відзначити ілюстрації французької художниці Дельфіни Пресле, які прикрашають серію статей про Василя в швейцарському виданні "Heidi.news".

Після трагічної смерті Василя, його сім'я вирішила передати особисті речі до музею, що присвячений визвольній боротьбі.

"Ця виставка - не просто про речі, це про пам'ять, яку залишив Василь. Від бирки з пологового до ножа з бойових дій - кожен експонат розповідає про його шлях, сповнений мужності, таланту і любові до України. Василь був людиною світового рівня, співав у Паризькій опері, але своєю громадянською позицією довів, що справжній герой завжди бореться за свою землю. Його приклад - це нагадування нам усім, за що ми досі боремося", - переконаний директор музею Роман Чмелик.