Яким чином музика сприяє дітям з аутизмом у подоланні сенсорної гіперчутливості?

Група німецьких науковців знайшла оригінальний спосіб зменшення стресу та підвищеної чутливості у людей з аутизмом, застосовуючи спеціально розроблену музичну терапію.

Група вчених з Німеччини здійснила оригінальне дослідження, яке відкрило нові перспективи в допомозі людям з аутизмом шляхом зменшення сенсорної гіперчутливості. Цю роботу очолили Хрісто Кючуков та Міхель Акерманн з Інституту сімейної терапії в Берліні.

У дослідженні взяли участь 36 учасників з Німеччини, які були поділені на три вікові категорії: діти віком від 7 до 11 років, підлітки від 12 до 18 років та дорослі у віці від 19 до 50 років. Усі учасники мали діагноз розладу аутистичного спектру (РАС). Дослідники застосували особливий протокол під назвою SSP (Safe and Sound Protocol), розроблений американським вченим Стівеном Поргесом.

Суть цієї методики полягає в стимуляції блукаючого нерва за допомогою особливо адаптованої музики. Частотно-модульована мелодія штучно підсилює просодичні властивості людських голосів, формуючи унікальний акустичний сигнал, який мозок інтерпретує як соціально важливий. Музичні композиції підлягають спеціальній обробці: з них видаляються як низькі, так і високі частоти, в результаті чого звук нагадує телефонний зв'язок з приємними середніми частотами.

Протягом п'яти днів учасники щодня слухали музику впродовж години через навушники. Ключовою умовою було дотримання комфортного рівня гучності та усунення будь-яких додаткових відволікань — користуватися телефонами, читати або танцювати під час сеансів було заборонено.

Результати дослідження виявили суттєве зменшення сенсорної гіперчутливості. Зокрема, учасники продемонстрували зниження чутливості в чотирьох ключових областях: зоровій, слуховій, тактильній та травній. Особливо примітним став зв'язок між мовленнєвими навичками та успішністю терапевтичних заходів.

Дослідники виявили, що мовні здібності можуть слугувати своєрідним "амортизатором" для гіперчутливості. Чим вищий рівень мовленнєвих навичок у учасника, тим більш плавно відбувається адаптація до терапевтичного процесу. У людей з обмеженими або зовсім відсутніми мовленнєвими навичками зміни спостерігалися більш явно.

Слід підкреслити, що основною метою дослідження не було безпосереднє вдосконалення мовленнєвих умінь учасників. Замість цього науковці виявили, що ретельно обрана музична терапія здатна сприяти покращенню сприйняття зовнішніх стимулів у людей з аутизмом, зменшувати стрес та підвищувати їхні комунікативні навички.

Дослідження ґрунтується на полівагальній теорії, що аналізує зв'язок між нервовою системою, сенсорним сприйняттям і процесами комунікації. Науковці вважають, що музичний вплив сприяє активації парасимпатичної нервової системи, яка відіграє ключову роль у процесах релаксації та соціальної взаємодії.

Хоча результати є багатообіцяючими, науковці наголошують на необхідності подальших досліджень. Вони підкреслюють унікальність методики та її принципову відмінність від інших звукових терапій.

Дослідження відбулося в місті Гамбург, Німеччина, і має суттєве значення для вивчення механізмів підтримки осіб з розладами аутистичного спектру.