Законопроєкт щодо віртуальних активів в Україні буде розроблено до жовтня з залученням партнерів, повідомила перша заступниця голови НБУ.

Законопроєкт, що стосується віртуальних активів в Україні та регулювання їхньої діяльності, буде розроблений до жовтня 2025 року за участю міжнародних партнерів, які нададуть технічну підтримку. Документ ґрунтуватиметься на європейській директиві MiCA, повідомила Катерина Рожкова, перша заступниця голови Національного банку України.

"Відповідно до Меморандуму з МВФ, оновлені законодавчі пропозиції буде підготовлено із залученням технічної допомоги наших партнерів до жовтня 2025 року. Новий закон визначить розподіл повноважень регуляторів", - сказала вона в інтерв'ю агентству "Інтерфакс-Україна".

Рожкова зазначила, що європейська директива MіCA, на якій базуватиметься законопроєкт, передбачає, що навіть забезпечені зрозумілими базовими активами токени прийнятні лише в тому випадку, якщо це забезпечення перебуває в Європі.

"У країнах ЄС регулювання цього ринку зазвичай є спільним процесом: центральні банки зосереджують увагу на токенах, що мають забезпечення у вигляді валют або грошей, тоді як регулятори ринку цінних паперів та міністерства фінансів займаються всіма іншими аспектами", - підкреслила перша заступниця голови НБУ.

Вона зазначила, що Україна у співпраці з міжнародними партнерами чітко окреслить, які функції виконуватимуть різні регулятори. При цьому вона підкреслила, що Мінцифри не буде виступати у ролі регулятора, оскільки це суперечить позиції Міжнародного валютного фонду. Однак, участь цього міністерства у розробці законопроєкту є бажаною.

"МВФ проти цієї ідеї (Мінцифри як регулятор - ІФ-У), і потрібно враховувати практику регулювання в ЄС. Але треба визнати, що технології змінюють патерн (...) Тож якщо Мінцифри в авангарді передових технологій, їхній досвід та бачення варто використати при розробці законопроєкту", - зазначила Рожкова.

Перша заступниця голови Нацбанку розповіла, що після ухвалення закону про віртуальні активи НБУ розроблятиме свої внутрішні нормативно-правові акти, щоб врегулювати всі питання в своїй частині, адже ринок потребуватиме упорядкування.

"Збереження макрофінансової стабільності є ключовим, тому віртуальні активи не повинні стати заміною традиційним грошам. Ми повинні гарантувати прозорість діяльності операторів відповідно до вимог фінансового моніторингу, захистити фінансову систему від можливих витоків капіталу та забезпечити безпеку для населення", - зазначила вона.

Рожкова підкреслила, що через дезорганізацію криптогаманців контроль і обмеження їх використання можуть виявитися складними завданнями, а також існує ймовірність легалізації та ухилення від сплати податків.

"Не всі мають достатнє розуміння цих питань. Як показує ситуація з BitCapital, коли НБУ намагається припинити діяльність цієї компанії без ліцензії, багато громадян, які висловлювали свої скарги на сервіс, не усвідомлювали, які саме операції вони виконують. Вони прагнули отримати кредит, але, натомість, отримали борг у криптовалюті, що є забороненим за нашим законодавством, а також зіткнулися з ризиком незрозумілого формування курсів. Тож питання взаємодії з населенням є надзвичайно важливим," - підкреслила перша заступниця голови НБУ.

Відповідно до повідомлень, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) України створила нову модель розподілу функцій між регуляторами у сфері віртуальних активів і нещодавно представила її представникам Міжнародного валютного фонду та Ради з фінансової стабільності. Голова НКЦПФР Руслан Магомедов у інтерв'ю для агентства "Інтерфакс-Україна" зазначив, що комісія має намір контролювати всі віртуальні активи, які пов'язані з матеріальними активами, відомими як asset-referenced token (ART), в той час як Національний банк України відповідатиме за regulation money token, що базуються на грошах. На його думку, законопроект може бути ухвалений у першому читанні у найближчий час, але терміни прийняття в другому читанні залишаються невизначеними.