"Журналісти є специфічною ціллю для Росії". Нещодавно пройшло виїзне засідання гуманітарного комітету та тимчасової слідчої комісії на Суспільному.

11 лютого 2026 року відбулося засідання за межами столиці, організоване Комітетом Верховної Ради України, що займається гуманітарною та інформаційною політикою, а також Тимчасовою слідчою комісією для розслідування злочинів, скоєних збройними формуваннями Російської Федерації проти представників журналістської професії.

На зустрічі були присутні народні депутати, представники Національної ради з питань телебачення та радіомовлення, Міністерства культури, Держкомтелерадіо, Суспільного мовника, кіновиробничих компаній та громадських організацій. Учасники заходу зосередилися на обговоренні воєнних злочинів, вчинених Російською Федерацією на українській території проти журналістів, використовуючи приклади діяльності Суспільного. Також було порушено питання про хід реформи Суспільного та зміни, які відбулися за час повномасштабного вторгнення.

Під час обговорення першого питання до діалогу приєдналися керівники регіональних філій Суспільного з Харкова, Херсона, Дніпра та "Суспільного Донбасу", які найбільше страждають від російської агресії. Вони поділилися своїм досвідом роботи та життєвими реаліями медійників, які перебувають на передовій.

"Суспільне мовлення представляє собою найбільшу медійну структуру в Україні, тож, безсумнівно, саме воно зазнає найбільших втрат. Цілі Тимчасової слідчої комісії співпадають з питаннями, якими займається наш комітет, отже, у нас є спільні інтереси. На мою думку, важливо підкреслювати, особливо у спілкуванні з колегами з інших парламентів, що напади на журналістів мають систематичний характер. Журналісти вважаються особливою цільовою групою для Російської Федерації, адже їхня діяльність полягає у донесенні правди та фіксації воєнних злочинів. Як і на початку XX століття, коли захоплювали телеграфи та пошту, так і нинішні окупаційні сили поводяться на тимчасово захоплених територіях, привласнюючи медійні бренди та прагнучи контролювати інформаційний потік", - зазначила Євгенія Кравчук, заступниця голови комітету гуманітарної та інформаційної політики та очільниця ТСК.

"У жодній країні світу журналісти не стикалися з такими викликами та небезпеками, і, що найважливіше, не виконували свою роботу в подібних обставинах протягом тривалого часу."

Голова наглядової ради Суспільного Світлана Остапа представила загальний огляд злочинів, скоєних Росією, внаслідок яких постраждали працівники, відбулося знищення будівель та викрадення майна мовника.

"На Суспільному працює близько 3700 співробітників. Станом на кінець 2025 року в лавах Збройних Сил України служать 166 осіб, з яких 11 жінок і 155 чоловіків. На жаль, чотири співробітники Суспільного загинули під час російсько-української війни: Олексій Ольховик, Дмитро Сірик, Ірина Цибух та Кирило Полікевич. Ірина Цибух отримала звання Героя України посмертно. Ще один наш колега, Василь Філімон, призваний до ЗСУ у 2022 році, вже майже чотири роки перебуває в російському полоні. Під час повномасштабного вторгнення внаслідок російських обстрілів постраждало житло 17 співробітників Суспільного, з яких 11 випадків сталися в Києві, п’ять у прифронтових регіонах і один у тиловій зоні — Тернопільській області. У деяких випадках обстріли призвели не лише до руйнування або пошкодження житла, але й до фізичних травм, включаючи порізи від уламків скла і контузії різного ступеня тяжкості", — повідомила Світлана Остапа.

Вона також поділилася двома прикладами, коли працівники херсонської філії зазнали тяжких травм внаслідок агресії російських військ. Оператор Володимир Чепинога став жертвою дронової атаки, в результаті якої отримав перелом ноги, численні порізи від осколків у ділянці тазу та обох ніг, опіки рук і контузію. Головний інженер "Суспільне Херсон" Вадим Хоменко підірвався на російській протипіхотній міні "Пелюстка", що призвело до вибухової травми та осколкового поранення ноги.

Внаслідок військової агресії Росії було пошкоджено 24 об'єкти нерухомості Суспільного в дев'яти регіонах країни. Згідно з документами, що стосуються бюджету на ремонт, для ліквідації виявлених ушкоджень і руйнувань, спричинених агресією РФ з 2022 по 2024 рік, оцінка збитків нерухомого майна АТ "НСТУ" складає 24 мільйони гривень. Протягом 2025 року суттєві пошкодження були зафіксовані в будівлях Херсона і Дніпра. В даний момент ведеться кілька десятків кримінальних справ, пов'язаних з пошкодженим або знищеним майном Суспільного. Зокрема, такі випадки зафіксовані в Луганській, Донецькій, Херсонській, Запорізькій, Миколаївській, Дніпропетровській, Харківській, Житомирській, Полтавській областях і в Києві. Постраждали приміщення, автомобілі, обладнання, а також було викрадено техніку внаслідок бойових дій та обстрілів, - зазначила Світлана Остапа.

Головний редактор "Суспільне Харків" В'ячеслав Мавричев, приєднавшись до заходу через відеозв'язок, поділився реаліями, з якими стикаються журналісти, що щоденно працюють і живуть у воєнних умовах.

"Робочі зміни у нашому місті починаються з повідомлення "Слав, у мене прилетіло на мій двір, вікон немає, я з подряпинами, але все окей, працюю, знімаю". У нас вдома біля вхідних дверей стоять броніки, каски, зарядки для акумуляторів, адже щоночі, коли у місті лунають вибухи, коли люди йдуть в коридори, щоб хоч трішечки доспати перед роботою, наша робота вже почалася. Ми маємо 10 хвилин на те, щоб зібратися і рушати за пожежними машинами та швидкими. Все це для того, щоб зафіксувати і показати і країні, і світові наслідки російських воєнних злочинів. Репортери у прифронтових регіонах приїжджають на місця влучань одночасно з екстреними службами, іноді раніше. І тоді ми ще й допомагаємо постраждалим, адже всі у нас навчені такмеду", - розповів В'ячеслав Мавричев.

Він підкреслив, що діяльність у прифронтових зонах, де щоденно доводиться зіштовхуватись із наслідками війни, руйнуваннями та людським горем, суттєво впливає на морально-психологічний стан журналістів.

Відповідно до моїх спостережень, приблизно три чверті працівників локальних редакцій, не лише Суспільного, а й інших регіональних медіа в прифронтових зонах, залишили професію. У мирний час редакції в регіонах мали справу лише з однією-двома великими трагедіями на рік, а сьогодні кожна редакція у прифронтових районах повинна висвітлювати кілька трагедій щодня, оскільки обстріли відбуваються кілька разів на день. Жоден журналіст у світі не стикався з такими умовами, із такою інтенсивністю та різноманіттям загроз, і, що найважливіше, ніхто не працював в таких умовах протягом тривалого часу. Ми пристосувалися до цих викликів, виснажені та виснажені, але з чітким розумінням того, що чим довше ми залишаємося в строю і діємо ефективно, тим більше користі зможемо принести нашій країні. За цей період у Суспільному ми розробили власні протоколи безпеки. Ми створили з нуля алгоритми для роботи цілих редакцій у містах, які піддаються обстрілам, і готові ділитися цими напрацюваннями з партнерами в інших країнах, - зазначає В'ячеслав Мавричев.

Катерина Лисюк, менеджерка "Суспільне Дніпро", поділилася інформацією про кілька атак на будівлю філії, зокрема про інцидент, який стався в ніч з 17 на 18 листопада 2025 року. У результаті цього випадку приміщення зазнало значних руйнувань.

Лише за 15 хвилин до прибуття на місце події співробітники філії, які залишилися на робочих місцях, стали свідками атаки. Вона тривала рівно годину і в результаті було випущено 21 дрон-камікадзе "Шахед", з яких 13 влучили в будівлю. Будівля складається з двох секцій: одна має частково обвалений дах, інша - повністю знищена, з приблизно 10 прямими влучаннями. Співробітники, серед яких водії, інженери та журналісти, незважаючи на небезпеку, прямували до філії з віддалених районів міста, оскільки для них "Суспільне Дніпро" є другим домом. Вони прагнули перевірити, що сталося, та що можна врятувати. Вогонь знищив все: перший і другий поверхи головної будівлі повністю вигоріли, а прибудова також дісталася. Наразі ми маємо лише попередні оцінки матеріальних збитків, які складають приблизно 36 млн грн. Найголовніше, що ніхто з наших співробітників не постраждав, - повідомила Катерина Лисюк.

Менеджер "Суспільне Херсон" Михайло Сваричевський поділився досвідом, як його команда та філія витримали окупацію, а також розповів про їхню діяльність у нинішніх умовах, коли місто щодня потерпає від обстрілів і дронових нападів з боку російських військ.

"Сьогодні в нашому місті працює приблизно 40% нашого трудового колективу, і вони виконують свої обов'язки в умовах, коли 247 місто піддається обстрілам з дронів та іншого артилерійського озброєння. Люди змушені працювати вахтовим методом, перебуваючи в підвальних приміщеннях, де тісно взаємодіють із військовими та правоохоронцями, оцінюючи ситуацію за допомогою спеціальних детекторів дронів. Ми здійснюємо короткі виходи, документуючи людей, і намагаємося якнайшвидше повернутися назад до укриття, оскільки перебування на вулиці становить серйозну загрозу для життя. Ворог знаходиться лише через річку, і відстань до нього досить мала, що робить ситуацію небезпечною. На жаль, наразі немає жодних гарантій безпеки ані для наших працівників, ані для цивільних осіб, які залишаються в місті," - зазначив Михайло Сваричевський.

Головний редактор "Суспільне Донбас" Андрій Крамченков підкреслив, що 50% працівників філії - це особи, які вже двічі зазнали втрати свого житла.

"Вони втекли від конфлікту, знайшли новий дім у Сіверськодонецьку, втрапили в боргову яму, придбали квартири, а в 2022 році знову були змушені залишити все позаду. Наша філія в Сіверськодонецьку потрапила під контроль ворога. Офіс, куди ми перенеслися і де нас перехопив тил, до 'Суспільне Дніпро', зазнав атаки 15 дронів-камікадзе. Я був свідком цього нападу, живучи всього за 500 метрів за броньованими дверима, чуючи кожен з цих дронів і уламки, що падають на дах мого будинку. У нашій команді є люди, які переїхали з Донеччини, і вони працюють у відповідному моральному стані. Три журналістки, які постійно висвітлюють війну, втратили свої домівки і мають родичів в окупації. Але ми продовжуємо надавати нашій аудиторії контент з прифронтових територій," - поділився Андрій Крамченков.

Він зазначив, що наразі нагальним питанням в їх роботі є безпекові моменти.

"Наразі найбільшими викликами в нашій роботі є те, що російські сили навчилися ефективно використовувати ударні FPV квадрокоптери на значних відстанях. Це дійсно одне з найнебезпечніших явищ на фронті, оскільки оператор такого дрону може бачити свою ціль. Навіть якщо у вас є потужний автомобіль, здатний розвивати швидкість до 200 км/год, переслідування квадрокоптера може призвести до помилок під час водіння, в результаті чого ви можете втратити не лише машину, а й засоби для евакуації. Існує кілька способів протидії цим загрозам. По-перше, броньовані автомобілі – в нашій компанії є лише один, причому він знаходиться в лізингу. По-друге, засоби радіоелектронної боротьби, які ми не можемо легально придбати. По-третє, радіоелектронна розвідка, зокрема детектори дронів, але і тут ми стикаємося з труднощами при закупівлі. Четвертий варіант – це дробовики у тих, хто має відповідні навички. У цьому контексті я хотів би звернутися до вас, законодавців. Ми стикаємося з конфліктом: як громадянин, я маю право на особисту зброю для захисту свого життя, проте як журналіст я не можу її використовувати під час зйомки," - підкреслив Андрій Крамченков.

Учасники виїзного засідання спеціалізованого комітету Верховної Ради України та Тимчасової слідчої комісії на телеканалі "Суспільне".

"Велика розкіш зараз мати стабільність в розумінні ролі Суспільного"

Другим пунктом порядку денного засідання обговорювалося функціонування Суспільного мовлення в умовах повномасштабної агресії, зокрема, які зміни принесла "велика війна" та як просувається процес реформування.

Голова комітету з питань гуманітарної політики та інформації Микита Потураєв поділився інформацією про законодавчі нововведення, зокрема впровадження European Media Freedom Act та Digital Services Act, які українське законодавство повинно реалізувати до кінця цього року.

"У European Media Freedom Act містяться розділи, які орієнтовані на поліпшення умов праці для національних суспільних мовників. Це, безумовно, є нашою спільною метою. У співпраці з комітетом цифрової трансформації та Міністерством цифрової трансформації до грудня планується введення Digital Services Act, що міститиме багато аспектів, пов'язаних із соціальними платформами та медіа. Це питання також стосується всіх нас, адже ми є активними користувачами цих платформ. Суспільний користувач має свої потреби та інтереси на цих ресурсах. Тому важливо забезпечити надійний захист інтересів українських медіа, - зазначив Микита Потураєв."

Голова комітету свободи слова Ярослав Юрчишин звернув увагу присутніх на те, що засідання відбувається в день, коли депутати ухвалили закон про хвилину мовчання, ініційований журналісткою Суспільного Іриною Цибух.

"Я вельми вражений стратегічною метою Суспільного стати джерелом перевіреної інформації. У наш час, коли інформація поширюється швидко, надзвичайно важливо, щоб у людей виникла звичка перевіряти факти, маючи надійне джерело. Тому ми відкриті до подальшої співпраці, як у питаннях, пов'язаних з Суспільним, так і в контексті гуманітарної та культурної політики. Адже будь-яка культурна ініціатива вимагає ефективного розповсюдження, і це одне з основних завдань Суспільного мовника. Нам дійсно пощастило мати стабільність у розумінні ролі Суспільного, і, незважаючи на постійні атаки з різних боків, ми разом успішно їх відбиваємо та захищаємо," - зазначив Ярослав Юрчишин.

Світлана Остапа і Ярослав Юрчишин

У свою чергу голова правління Суспільного мовлення Микола Чернотицький розповів про досягнення мовника, плани на майбутнє та цілі, які перед собою ставить. Зокрема, він розповів, що пріоритетами у 2025 році були визначенні новини та дитячий контент.

Цього року ми завершили розбудову гіперлокальної мережі, додавши 44 нових кореспондентів, які працюють на місцевому рівні. Також ми представили першу цифрову платформу для дітей "Бробакс", що пропонує безпечний україномовний контент. Згідно з дослідженням, 35% українців щотижня звертаються до новин Суспільного на різних платформах, а рівень довіри до цих новин становить 79%. Як завжди, ми знаходимося у "білому списку" прозорих медіа за результатами моніторингу ІМІ. Минулого року наш основний YouTube-канал "Суспільні Новини" досягнув мільйона підписників, а 14 наших філій перевищили 100 000 підписників, - зазначив Микола Чернотицький.

Він також розповів про цілі Суспільного на наступні чотири роки, які були затверджені наглядовою радою мовника.

"Перша мета полягає в тому, щоб зробити Суспільне провідним джерелом надійної інформації. Друга мета - розширити можливості для зростання компанії та медійного сектора. Нам потрібно активніше залучати різні платформи та зміцнювати наш технічний потенціал. Серед наших завдань – досягнення фінансової стійкості та незалежності. Ми постійно працюємо над створенням умов для ефективної роботи та розвитку нашого персоналу", - зазначив Микола Чернотицький.

Членкиня Нацради телебачення та радіомовлення Тетяна Руденко відзначила успішну роботу Суспільного мовника у розвитку дитячого контенту, зокрема створення першої цифрової платформи "Бробакс", яку було зареєстровано Національною радою. Також вона подякувала АТ "НСТУ" за підтримку ініціативи медіарегулятора - довгострокової програми "Компетентні медіа - демократичне і толерантне суспільство" та активну участь у розробці критеріїв та кодексів створення і поширення інформації в органах спільного регулювання.

"Упродовж минулого року Національна рада забезпечувала системну інституційну підтримку Суспільного мовника, заохотивши зусилля на оновленні наглядової ради АТ НСТУ, а також на розширенні доступу громадян до суспільного контенту в умовах воєнного стану. Значну увагу було приділено розвитку мереж Суспільного мовлення в прифронтових і прикордонних регіонах та територіях з потенційно підвищеним впливом російського ворожого мовлення. Станом на кінець 2025 року АТ НСТУ мало 47 дозволів на тимчасове радіомовлення, що забезпечують мовлення в 34 населених пунктах із особливим режимом мовлення. Станом на сьогодні в роботі перебувають замовлення Національної ради для прорахунку 10 частотних присвоєнь для розширення ефірних мереж Суспільного мовлення, здійснені у попередні періоди", - розповіла Тетяна Руденко.

Членкиня Нацради Тетяна Руденко

Вона також зазначила, що важливо усунути суперечності між законами "Про суспільні медіа України" та "Про медіа" щодо сплати ліцензійного збору та конкурсної гарантії АТ "НСТУ". Хоча мовник має право брати участь у конкурсах, ці законодавчі колізії призвели до того, що з 2024 року він не міг змагатися за частоти на конкурсах, організованих Національною радою. Це ускладнює розвиток мереж Суспільного. Зміни до законодавства вже підготовлені та зареєстровані в парламенті, і пройшли перше читання.

Заступниця міністерки культури України з питань європейської інтеграції Наталія Мовшович зауважила, що "Суспільне під час повномасштабної війни не просто медіа, це елемент інформаційної безпеки держави".

"Суспільний мовник має й унікальну інфраструктуру, і відповідно і довіру, що дозволяє йому доносити перевірену інформацію до великої кількості людей. У наш час важливо, щоб держава могла комунікувати з громадянами прямо, чесно і відповідально. Хочу наголосити, що для міністерства одним з ключових пріоритетів залишається забезпечення стабільного функціонування Суспільного та розвитку його мереж мовлення. Це є стратегічним завданням, яке зафіксовано у Стратегії інформаційної безпеки України. Міністерство культури та уряд в цілому продовжують підтримувати Суспільне і послідовно відстоювати недопущення будь-якого фінансово-політичного чи іншого тиску на НСТУ, оскільки це є фундаментом демократичної держави", - сказала Наталя Мовшович.

Голова Держкомтелерадіо Олег Наливайко зазначив, що навіть в умовах війни реформа Суспільного продовжується, відбувається модернізація контенту, управління та технологій. Разом з цим він звернув увагу присутніх на кількох викликах, з якими зіштовхнулась компанія, серед яких затримка у виплаті заробітної плати співробітникам на початку цього року.

"У січні ми стикнулись з дуже серйозною кризою у виконанні бюджетної програми. Це було пов'язано з тим, що тільки 19 січня нам уряд передав ряд бюджетних програм від Міністерства культури. Щоб провести всі бюрократичні процедури, це і порядки використання коштів, паспортів і так дальше, іде, як правило, півтора-два місяці. Ми провели це за два тижні, але в січні були затримки з виплатою зарплати у Суспільного і по всій нашій системі. Зараз це питання вирішено, всі оплати проведені. Ми очікуємо з дня на день затвердження паспорту бюджетної програми, що дозволить далі вже до кінця року працювати стабільно, спокійно без всяких проблем в частині бюджетного фінансування", - розповів Олег Наливайко.

Однією з важливих тем, обговорених під час виїзного засідання Суспільного, стала копродукція.

У 2024 році відбувся перший копродукційний мистецький конкурс, організований департаментом зовнішнього виробництва та копродукції Суспільного. В рамках цього конкурсу були оголошені переможці, з якими укладуть угоди про копродукцію на три проєкти. Серед них: фільм "Машина часу. Майдан" від ТОВ "Вавилон 13 Продакшин" (Україна) у співпраці з TrimaFilm (Німеччина); стрічка "Королеви радості" від ТОВ "Маланка Студіоз" (Україна) разом з Arte Geie (Франція), Films & Chips (Чехія) та Les Steppes (Франція); а також фільм "Куба і Аляска" від ТОВ "2Брейв продакшнс" (Україна) у партнерстві з Tag Film (Франція), Clin D'oeil (Бельгія) та Arte Geie (Франція). Стрічки "Королеви радості" та "Куба і Аляска" вже були представлені в прокаті та мають успішну фестивальну історію.

Продюсерка Ольга Брегман, одна з засновниць кіновиробничої компанії "2Брейв продакшнс", яка у співпраці з Суспільним займалася створенням фільму "Куба і Аляска", приєдналася до заходу через відеозв'язок з Франції, де наразі проходить прем'єра стрічки.

"Фільм успішно дебютував не лише в кінотеатрах, але й на телеканалі Суспільне, а тепер доступний на цифрових платформах цього ж каналу. Це неповторний копродукційний проект, фінансування якого забезпечили виключно європейські мовники, Суспільне та компанія 'Єврімаж'. Фільм демонструвався в Україні та Бельгії, де його переглянули 10 000 глядачів в українських кінотеатрах та 4500 в бельгійських. Наразі ми ведемо переговори, і, можливо, восени він вийде в прокат у Франції. Це відкриває нові можливості для копродукційних проектів, дозволяючи їм спілкуватися з європейською аудиторією та популяризувати українські історії. Створення таких проектів – тривалий процес, і цей, наприклад, розробляли більше трьох років. Я вважаю, що дуже важливо, щоб таких ініціатив ставало більше, а можливості для копродукції з Суспільним мовником розширювалися", - зазначила Ольга Брегман.

Кінематографіст Володимир Тихий, який є засновником об'єднання документалістів "Вавилон 13", наразі займається створенням фільму "Машина часу. Майдан". Він поділився, що його співпраця з Суспільним почалася ще до перетворення організації на Суспільне, а саме в 2014 році, з проектом "Сильніше ніж зброя".

Враховуючи, що ми зібралися для обговорення теми злочинів проти журналістів, варто згадати про інцидент, пов'язаний з нашими кінооператорами та режисерами під час захоплення Криму. Вони стали жертвами викрадення в Сімферополі, де зазнали побоїв, катування і навіть переломів ребер. Один з епізодів цього трагічного досвіду пов'язаний із загрозою з пістолетом: працівник російських спецслужб наставив зброю на Славу Пілунського і запитав: "Ну що, ти вважаєш, що твоя камера може бути сильнішою за цей пістолет?" В умовах конфлікту журналісти, які працюють з камерою, стають більш привабливими мішенями, ніж солдати з автоматами. Незважаючи на всі труднощі, ми продовжували працювати, і наша діяльність була досить продуктивною, - ділився своїм досвідом Володимир Тихий.

Він додав, що вдячний Суспільному за можливості. "Нам дуже цікаво працювати з внутрішньою аудиторією, тому що це дуже важливо. І Суспільне дає цей майданчик. Це велика вдача всього медійного простору України, що в нас є справжній суспільний мовник", - сказав Володимир Тихий.

Изображение: Общественное телевидение