Анаід Агаджанова – керівник агенції AnaidArt, працювала в оргкомітетах більш ніж 50 фестивалей, концертний директор Жадан і Собаки, засновник Urban Exploration Lviv; волонтер, куратор, урбаніст, режисер-перфомер, критик.

«Жадан: екранізації» – проект, який показав, як майже без бюджету можна реалізувати ідею і зробити її успішною. Завдяки спільній роботі Анаід Агаджанової, режисера фільмів «Депешмод» і «Любові стане на всіх» Михайла Лук’яненка та, звісно, Сергія Жадана щоразу збиралися повні зали прихильників непрокатного кіно у Харкові, Херсоні, Дніпропетровську, Вінниці, Києві, Львові, Рівному, Тернополі, Житомирі тощо. У чому секрет успіху та як досягти бажаного результату в українській кіносфері з мінімумом грошей, розповіла керівник агенції AnaidArt та продюсер фільмів за творами Сергія Жадана Анаід Агаджанова.

0001

Про співпрацю із режисером Михайлом Лук’яненком

Співпрацю з Михайлом ми почали досить давно, ще до знайомства і роботи з Жаданом. Познайомилися ми зовсім випадково. Навесні 2013 року в мене був досить складний момент в житті – майже переламний – і я на той момент кілька місяців ніде не працювала і лежала з пневмонією. І тут раптом уночі отримала повідомлення від абсолютно незнайомої людини у Вконтакті з приблизно таким текстом: «треба зал на стільки-то людей, умови такі-то», а в додатку – технічний райдер і прес-реліз фільму «Депешмод». Я запитала: «А ви взагалі-то хто?» Міша сказав, що щось переплутав і не туди попав. А я подивилась на його сторінку і побачила що він займається екранізаціями Жадана. Сказала: «Ні, походу таки туди» – і з того все почалось. Я зробила кілька показів «Депешмоду» на Західній Україні, ми постійно підтримували зв’язок, і в цей час Михайло вже активно працював над зйомками «Любові стане на всіх». У процесі кастингів і зйомок я не була задіяна, проте вже минулого року, коли почала співпрацю з Жаданом, – ми стали часто перетинатися, працювали над промоцією документального фільму про «Жадана і собак», «ГОТ догс». Восени, коли «Любові стане на всіх» був майже на фініші, ми зробили кліп-саундрек «Листопад» і почали активно працювати над підготовкою прем’єри фільму «Любові стане на всіх», а далі й над презентацією цього фільму по всій країні.

0002

«Депешмод» (2013)

Коли я побачила «Депешмод», моя оцінка була однозначно позитивною і максимальною. Я вважаю, що Михайло надзвичайно обдарований і як режисер, і як оператор. Його почуття гумору, життєвий досвід і вміння дуже точно розставляти акценти – це той набір навичок, що необхідний для ідеальної екранізації будь-якого твору.

Я вважаю що екранізація «Депешмоду», якщо й має право на існування, то 100% така, якою її створив Михайло. Все – від акторів до антуражу, саундтреку до мови – настільки точно відображає книгу, що повністю відповідає принаймні моїм асоціаціям під час прочитання цього твору.

0003

«Любові стане на всіх» (2016)

Що ж до «Любові стане на всіх», то тут усе набагато складніше. Для мене вся книга «Месопотамія», а надто кілька новел включно з «Ромео» – твори не просто улюблені: вони є часткою мого життя і, певною мірою, близькими до сакральних. Якщо «Депешмод» – це чиста екранізація, то «Любові стане на всіх» – кіно, зняте за мотивами твору. Оскільки це кіно знімалося лише протягом 12 днів, але протягом трьох років, то фільм вийшов зовсім не таким, як очікували усі. А очікування у всіх були зовсім різними. Перше враження від перегляду в мене було не таким однозначним, як від «Депешмоду». Були моменти і технічні, і творчі, які я радикально розкритикувала. Між першими показами ми ще допрацьовували фільм. Перезаписували деякі епізоди, чистили звук…

Але «Любові стане на всіх» став одним з найважчих і, водночас, найулюбленіших проектів серед сотень усіх, із якими я працювала протягом майже 10 років своєї кар’єри. Восени, коли ми думали над тим, де і як показувати його, – ми зовсім не планували його демонструвати по всій країні. Ми планували кілька показів у Харкові, Києві, Львові – і все. Але вже в січні я вирішила, що варто спробувати поїхати в тур із цим фільмом.

За період із 14 лютого (прем’єри в Харкові) і досі з цим фільмом я проїхала Харків, Херсон, Дніпропетровськ, Київ, Вінницю, Львів, Рівне, Тернопіль, Житомир, а до кінця квітня будуть іще Полтава, Суми, Івано-Франківськ. У більшості міст були повторні покази як «Любові стане на всіх», так і проекту «Жадан: екранізації» повністю. Проект знайшов свого глядача – як задоволеного, так і критично налаштованого, є люди, які вже тричі відвідали покази…і відгуки різняться радикально.

0004

Завжди перед показами я кажу, що історія, що лягла в основу новели, реальна. Вона відбулася 20 років тому з людьми, яких Жадан знає особисто. Звісно ж, це збірні образи, але вони мають реальних прототипів. Є твори що, як, наприклад, у Милорада Павича, мають жіночу та чоловічу версії. Ця ж історія, попри свою романтичну упаковку, має чоловічий голос, чоловічий погляд і чоловічу логіку вчинків та подій. Якщо абстрагуватися від власних очікувань і розглядати сюжет як реальне явище, то ілюструвати його можливо тільки так, як це показано у фільмі. Місцями надто реалістично, місцями – абстрактно і розмито. Це історія про перше кохання та самотність осягнення яких приходить лише з віком. Про пристрасть та очікування, протиставлені зневірі та замкненості.

В одному із пост-релізів написали, що «любові стало на всіх – крім головного героя», і я завжди додаю до цієї цитати «і продюсера фільму». Кожного разу, коли я його передивляюся вже третій десяток разів, я ставлю собі одні й ті самі запитання. Перші два завжди «що ж насправді є любов?» і «що вкладає в це слово головний герой?» І ще одне: «Коли жінка стає схожою на головну героїню? Скільки моїх знайомих, подруг, колег нагадують її, коли я сама стала на неї настільки схожою? Як весь цей сучасний бурхливий світ сприяє цій трансформації? В який момент ми закриваємося, перестаємо на щось сподіватися, замикаємося в своїй самотності?»

Я гадаю, що цей фільм цінний запитаннями, які виникають у глядача під час перегляду. Новела, як і кіно, закінчується словами: «Любові стане на всіх – цього останнього я не зрозумів». Це дуже важливі слова, бо відповідь на це «риторичне» питання для кожного своя, і я думаю, що я її для себе саме завдяки цьому фільму знайшла, чого глядачам теж бажаю.

Як Сергій Жадан оцінив екранізації «Депешмод» і «Любові стане на всіх»

Жадану подобаються обидві екранізації. Ми разом дивилися це кіно в Дніпропетровську на першому показі ще в лютому, і він сказав що Міша робить диво, і що йому пасує лаконічність і акцентування.

Участь у фестивалях

У квітні ми закінчуємо покази по містах: з травня і до вересня фільми будуть демонструватися на фестивалях, зокрема на «Razomfest» і ще кількох. А у вересні відбудуться заключні покази в рамках Форуму видавців.

Про роботу із непрокатним кіно

Коли я беруся за проект, то завжди думаю не лише про те, як реалізувати певне завдання, а й про те, навіщо цей проект узагалі потрібен, і чого він може навчити мене чи когось іншого.

Гадаю, що ми показали всій країні дуже важливу річ, яка є ключовою для усіх моїх проектів, а саме – втілити проект можливо і без бюджету, і без підтримки, і без шалених капіталовкладень. Головне – дійсно повністю віддаватися роботі, жертвуючи своїм часом і нервами, вчитися самим і вчити інших раціонально використовувати ресурси, які не потребують таких матеріальних вкладень, як, скажімо, робота з соцмережами чи пошук локальних промоутерів. Робота над показами цих фільмів – це гарний кейс для будь якого режисера та продюсера про те, як знайти партнерів у будь якому місті, як презентувати проект та як знайти свого глядача. І вже зараз я бачу, що цей кейс багато кому цікавий і потрібний.

0005

***

«Депешмод» (2013, реж. Михайло Лук’яненко) – екранізація розділу «Ріка, яка пливе проти власної течії» з роману «Депешмод» Сергія Жадана. Сюжет: Троє друзів мусять терміново знайти четвертого, який зник у невідомому напрямку, і повідомити його про самогубство вітчима. Саша Карбюратор повинен встигнути на похорон… Що це: пронизлива магрінальна лірика? стьоб? практичний довідник для нонконформіста і лівого терориста? релігійний роман? роман-знущання? «Депеш Мод» тільки з першого погляду скидається на галюцинацію напівголодного студентика, насправді це строкатий портрет перехідної доби і покоління, яке зависло в жорстокому міжчассі дев’яностих.

Слоган: «Занурюйся та пливи!»

[ytp_video source=»WgBvhDr5SXk»] тізер

«Любові стане на всіх» (2016, реж. Михайло Лук’яненко) – метафорична екранізація розділу «Ромео» з роману «Месопотамія». Дуже харківська і надзвичайно інтимна романтична історія про стосунки молодого хлопця з старшою жінкою, в якої він знімає квартиру. Місто як воно є, мрії, бажання, фантазії, конфлікт з реальністю, принизлива самотність та все проникаюча ніжність.

Слоган: «Все станеться так як ти хочеш, хочеш ти цього чи не хочеш».

Саундтрек Жадан і Собаки

[ytp_video source=»h2hTBJH_isY»] тізер

[ytp_video source=»dioN-HiJRoc»] кліп-саундтрек

Добавить комментарий