Kolyada Quartet: музика світла

Вже в цю п’ятницю, 12 серпня, в новому мистецько-гастрономічному просторі «Остання Барикада» відбудеться великий джазовий концерт Романа Коляди та  його нового проекту Kolyada Quartet.

Що ми знаємо про цю музику?

Вона дуже світла. Немов кульбабове вино. Немов ромашковий чай. Вона не повчає, але запрошує розпочати внутрішній діалог про щось важливе, але майже завжди – невловиме. Музична медитація як вона є.

В нову програму входять і авторські композиції (на кшталт Galactic Melancholy), і джазові стандарти в дуже нестандартній обробці (Con alma — Dizzy Gillespie, Libertango — Astor Piazzola, Take five — Paul Dezmond).

До речі, ця програма вже скоро буде представлена на Koktebel Jazz Festival, а гості концерту в «Останній Барикаді» зможуть почути її одними з перших.

Склад гурту: Роман Коляда  — автор багатьох композицій, клавіші, Віктор Соломін – домра, Влад Чухліб – бас-гітара, Орхан Агабейлі – перкусія.

 

Що: концерт Kolyada Quartet

Де: Остання Барикада, Майдан Незалежності, біля Лядських воріт

Коли: 12 серпня, 19:300

Вхід — вільний.

Деталі: сторінка події 

*Короткі відомості про Романа Коляду:

Диякон, піаніст-імпровізатор, журналіст, радіо- та телеведучий, поет. Народився 6 квітня 1976 року у Києві.

Дискографія:

Офіційні сольні релізи: «Погляд в небо» (2008), «Танець любові та розлуки» (2009), «Янголи повертаються» (2011). Неофіційні: «Trinity» (2001), «Беззахисна ніжність Live!» (2006), ТаРута feat. Роман Коляда “Ethnolab” (2013) та “Небесна сотня” (2014).

Рецензія на альбом «Погляд в небо»:

Слухати цю музику – наче потихеньку пити свіжий чай із м’ятою – торкатися теплої свіжості. Я слухаю її вперше зараз – коли за вікном висить дощ довжиною в добу, коли відстань між землею і небом м’яко зникає, коли вчорашні шляхи вже розмито, а завтрашні – ще не існують. Тут і зараз прозорі краплі нот наповнюють повітря якимось кришталево-чистим відчуттям спокою. Мелодії Романа Коляди ростуть із ніжною силою зелених пагонів, вони не ламають обрію – але розсувають простір. І якби можна було говорити про музичне втілення тихого сяйва перлини – то варто було б говорити про це саме зараз. Причому, це було б однаково справедливим і щодо окремих мелодій, і щодо альбому в цілому. Внутрішня збалансованість, гармонійність альбому така, що він дійсно звучить як цілісний твір, насичена розповідь – але це не перекреслює самостійної краси і значення ліній, з яких він складається. Це… музика тиші. Не порожнечі, а саме – тиші…

Антон Йожик Лейба