Австралія вводить обмеження на використання соціальних мереж для молоді. Яким чином це вплине на цифрову безпеку країни та чому цей досвід є важливим для України?

Австралія вперше у світі запровадила законодавчі обмеження на доступ підлітків до соціальних мереж.

У листопаді 2022 року законодавчий орган прийняв Закон про внесення змін до безпеки в Інтернеті (Соціальні мережі: Мінімальний вік) 2024 року. Цей закон вимагає від платформ здійснювати перевірку віку своїх користувачів і забороняє реєстрацію акаунтів для осіб, які не досягли шістнадцяти років.

То як це працюватиме? Нещодавно уряд Австралії оприлюднив офіційний документ із поясненнями щодо мінімального віку користування соцмережами та механізмів перевірки віку. У ньому чітко визначено позицію регулятора, яка говорить, що відповідальність за дотримання правил покладається на самі платформи. Підлітки та їхні батьки не нестимуть покарання.

Саме тому компанії повинні ввести дієві заходи, які справді унеможливлять доступ дітей до своїх сервісів, а не покладатися лише на вік, зазначений користувачем під час реєстрації. Верифікація повинна проводитися за допомогою технічно надійних методів, що забезпечують достовірність інформації.

Контроль за дотриманням норм покладено на офіс Комісара з електронної безпеки. Ці правила почнуть діяти з грудня 2025 року, а для компаній, які систематично порушують їх, передбачені суттєві штрафи.

Аргументи на підтримку цієї ініціативи зосереджені на захисті психічного здоров'я та зниженні негативного впливу токсичного контенту, який призводить до значного збільшення психологічного стресу серед молоді. Цей термін описує стан емоційного виснаження та напруги, що виникає внаслідок тривалого стресу, соціального тиску чи травматичних ситуацій. Йдеться не про конкретне захворювання, а про комплекс симптомів, які вказують на порушення психічного благополуччя.

Фахівці у галузі психології зазначають, що дистрес виявляється через постійну тривогу, відчуття страху або напруги, а також підвищену дратівливість і емоційну нестабільність. У підлітків цей стан часто супроводжується порушеннями сну чи апетиту, відчуттям втоми, а також втратою інтересу до навчання, спілкування з друзями та звичних занять. Самооцінка може знижуватися, виникає відчуття безпорадності та ізоляції.

Упродовж останніх років такі явища стали звичними для великої частини молоді, яка проводить багато часу за смартфонами. За словами медиків, діти віком від п'яти до сімнадцяти років повинні обмежувати використання гаджетів до двох годин на день, проте, на жаль, підлітки часто перевищують цю норму.

Австралійські дослідження підтверджують, що через це рівень психологічного дистресу серед підлітків зріс майже вдвічі за останнє десятиріччя. Медики пов'язують це насамперед із постійною присутністю соціальних мереж у житті підлітків, які формують надмірні очікування, викликають порівняння із чужими ідеалізованими образами та створюють хронічне відчуття тиску й тривоги.

Водночас медичні та психологічні експерти підкреслюють небезпеку побічних ефектів, що можуть виникнути внаслідок суворих обмежень. Вони зазначають, що повна заборона може позбавити вразливих підлітків можливості отримати підтримку від ресурсів та спільнот, які допомагають їм справлятися з кризовими ситуаціями. У зв'язку з цим фахові психологи попереджають про небажаність різкого закриття каналів комунікації для дітей, які звертаються за допомогою через ці платформи.

Згідно з результатами опитувань eSafety, у 2024 році понад 80% дітей віком від 8 до 12 років мали досвід користування хоча б однією соціальною чи месенджерною платформою, незважаючи на те, що більшість сервісів встановлює мінімальний вік у 13 років. Молодь пояснює це своїм бажанням спілкуватися та отримувати доступ до різноманітного контенту. Дослідження, проведені молодіжними організаціями, вказують на занепокоєння, що суворі вікові обмеження можуть призвести до відчуття соціальної ізоляції та позбавити деяких підлітків важливих ресурсів підтримки.

На тлі цих обговорень політики виявляють небажання змінювати свої погляди. "Соціальні мережі завдають шкоди нашим дітям, і я вирішив цьому покласти край", — заявив прем'єр-міністр Ентоні Албанезе під час представлення законопроєкту. Представники уряду акцентують увагу на відповідальності платформ та пріоритеті безпеки дітей. Вони підкреслюють, що йдеться не про криміналізацію підлітків, а про обов'язок галузі. Тому, впроваджуючи технології вікового підтвердження, уряд також проводить консультації з освітніми установами, індустрією та громадянським суспільством.

У суспільстві існує підтримка ініціативи про збільшення віку. Згідно з опитуванням Guardian Essential, близько двох третин виборців висловили свою підтримку ідеї встановлення мінімального віку у шістнадцять років.

Спираючись на підтримку суспільства, Уряд планує провести оцінку ефективності нововведень після їх реалізації та завершення пілотних проектів з перевірки віку. Очікується, що це призведе до зменшення доступу підлітків до небезпечного контенту. Однак офіційні документи підкреслюють важливість знаходження балансу між безпекою та правом на приватність. Вимоги до платформ включатимуть впровадження надійних методів вікової верифікації, при цьому необхідно забезпечити захист особистих даних користувачів. Проблема можливого обходу системи через використання чужих акаунтів або VPN залишатиметься під пильним контролем.

Хто ще у світі має подібні програми ?

У Великій Британії онлайн безпека регулюється актом, який вимагає від сервісів забезпечувати вікові перевірки, послідовне застосування лімітів та сильні методи контролю доступу до контенту. Регулятор пояснює, що перевірки віку є обов'язковими для сайтів з високим ризиком, зокрема для порнографії, та мають бути технічно надійними.

У Сполучених Штатах низка штатів пішла шляхом обов'язкової верифікації та заборон. Так штат Флорида ухвалила обмеження для користувачів до чотирнадцяти років та вимогу згоди батьків для підлітків чотирнадцять п'ятнадцять років. Виконання призупинено федеральним судом на час розгляду конституційності. Арканзас отримав постійну судову заборону на застосування аналогічного закону через порушення свободи слова. Утім політика штатів продовжує змінюватись через апеляції та нові редакції законів.

Яке це має значення для України?

В українських умовах питання цифрової безпеки дітей і підлітків має вимір, якого не існує у мирних державах. Війна змінила роль соціальних мереж із каналу спілкування на поле бою інформаційних, психологічних і розвідувальних операцій. У відкритих платформах противник шукає вразливі точки суспільства. Підлітки стають об'єктами маніпуляцій і вербування. Залучення дітей до збору даних про військові об'єкти, рух колон, настрої у громадах або фото з фронту вже фіксувалося у кількох розслідуваннях українських спецслужб.

Державна служба спеціального зв'язку повідомляла про сотні випадків, коли користувачі TikTok, Telegram і Discord поширювали геолокації об'єктів, не усвідомлюючи, що сприяють противнику. Частину таких акаунтів створювали неповнолітні. Це доводить, що для ворога немає "дитячої" аудиторії. Усі є потенційними джерелами даних. Війна показала, наскільки вразливою може бути молодь без базових знань з кібергігієни.

Інша проблема це вплив інформаційних кампаній на емоційний стан підлітків. Російські канали у TikTok і Telegram поширюють тривожний контент, відео з фронту, дезінформаційні повідомлення про мобілізацію та економічну кризу. Це формує відчуття страху і безнадії, що в підлітковому віці легко переходить у депресивні стани. За даними UNICEF, кількість дітей, які повідомляють про тривожність та проблеми зі сном, суттєво зросла після початку повномасштабного вторгнення.

У часи війни соціальні мережі стали не лише платформами для впливу, а й важливими засобами порятунку. За їх допомогою волонтери збирають фінансову підтримку, психологи надають консультації, а військові встановлюють зв'язок із громадськістю. Тому просте перенесення австралійських обмежень на український контекст не буде ефективним. Необхідно знайти баланс між безпекою і відкритістю. Діти повинні залишатися у цифровому просторі, але з навичками критичного мислення, користуючись захищеними каналами комунікації та під наглядом дорослих.

Українські експерти з кібербезпеки пропонують кілька напрямів. Перший це системне навчання цифровій грамотності у школах і громадах, з урахуванням реальних воєнних ризиків. Другий це створення підліткових безпечних платформ із контролем контенту, які можуть стати альтернативою глобальним сервісам. Третій цезапровадження спільних із платформами механізмів швидкого реагування на фейки та кіберзагрози.

Окрему увагу варто приділяти контролю контенту, який використовується для психологічного тиску. У час війни лінія між пропагандою і розвагами розмивається. У коротких відео з музикою приховується насильницький або панічний зміст. Для молоді це часто виглядає як гра. Але їх наслідком стає емоційне виснаження, втрата довіри до держави та відчуття безвиході.

Підлітки, які пережили війну, створюють нову цифрову культуру. Вони є як споживачами контенту, так і потенційними оборонцями на фронті кіберпростору. Тому надзвичайно важливо навчити їх усвідомлювати, що інформація може виступати як зброя. Іноді необережно опубліковане відео або пост може мати наслідки, що не поступаються помилкам на полі бою.

Україна може звертатися до австралійського досвіду як до прикладу, але її власна модель повинна враховувати реалії війни. Мова йде про формування системи цифрової безпеки, в якій держава, навчальні заклади, батьки та технологічні компанії взаємодіють у тісній співпраці. Заборони не можуть замінити навчання, проте без чітких правил неможливо завоювати довіру. Основне завдання полягає в створенні простору, де підлітки не стають жертвами інформаційної агресії, а навпаки, перетворюються на свідомих захисників від неї.

Цей метод не лише забезпечує захист дітям, а й сприяє формуванню майбутнього українського суспільства, яке вміє критично аналізувати, зберігати інформаційну стійкість і вміло захищати себе в різних середовищах, як у реальному, так і в цифровому світі.