Грати на органі, використовуючи одночасно руки і ноги, здавалося чимось непосильним. Проте студентка-переселенка в Луцьку вчиться цій складній майстерності.

Вікторія Бейріт вже два роки опановує гру на органі. Вибір цього інструмента став її додатковим напрямком під час навчання на третьому курсі музичного факультету Волинського фахового коледжу культури і мистецтв, названого на честь Ігоря Стравінського.

До вступу в коледж дівчина жила у селі Кінські Роздори на Запоріжжі, ходила до музичної школи в Пологах вчитися гри на фортепіано. Після початку повномасштабної війни переїхала з родичами на Волинь, розповіла Суспільному.

Вікторія переїхала до села Квітневе разом із своїми бабусею та дідусем. Коли вони придбали піаніно, старші вирішили звернутися до фахівця для налаштування інструмента. Саме тоді дівчина вперше зустріла свого майбутнього викладача, Петра Сухоцького.

"Я поїхав, дивлюся: дівчина грає на фортепіано. Ну, пограла мені трошки. "Ти збираєшся вступати?" - "Збираюся". То я її загітував, щоб вона не в Запоріжжя вступала", - розповів Петро Сухоцький.Студентка пригадала: коли відвідувала музичну школу, фортепіано було більше як хобі, якому присвячувала небагато часу. Коли почалася повномасштабна війна й довелося по кілька разів переїжджати, на певний час залишилася без музичного інструменту.

Цей етап життя Вікторія згадує як один з найскладніших. В той час вона не була впевнена, чи варто продовжувати музичну освіту, і не мала можливості підготуватися до творчого конкурсу для вступу. Коли ж у день іспитів їй довелося виступати останньою і чекати свою чергу протягом двох годин, хвилювання переповнювало її. "Пам'ятаю, що виступила не найкраще, чесно кажучи. Мені здавалося, що мене навіть не візьмуть. Але в результаті взяли, і я цьому дуже рада," - зізналася Вікторія Бейріт.

Читати далі: "Це схоже на ліки. Людям це необхідно в теперішній час," - висловився органіст з Луцька про свою діяльність під час війни.

Дівчина продовжувала грати на фортепіано, а з третього курсу почала опановувати орган. Додала: до вступу в коледж ніколи не чула цей інструмент, але на першому курсі потрапила на концерт у соборі Святих Петра і Павла і їй сподобався його величний звук.

"Мене завжди захоплювало, як можна грати на цьому інструменті, адже одночасно використовувати руки та ноги здавалося мені чимось неймовірним. Це і є те, що мене приваблює. Зараз мені дуже до вподоби грати ногами. Інструмент має безліч регістрів, і його звучання може бути різноманітним," - поділилася своїми враженнями музикантка. Щоб вдосконалити свої навички гри на органі, Вікторія відвідує собор двічі на тиждень. Удома вона займається розучуванням партій для рук на фортепіано, а ноги намагається тренувати, уявляючи, що грає на клавішах.

"У музичній школі я виконувала середній репертуар. Коли вступила до коледжу, почала грати більш складні твори, особливо твори Баха, якого я дуже люблю. У мене було кілька концертів, де артикуляція відіграла ключову роль. Мені цікаво виконувати його музику різними штрихами, адже він створив безліч поліфонічних творів," - розповіла Вікторія Бейріт про свої музичні вподобання. Вона зазначила, що з органом почувається вже впевненіше, хоча іноді ще може бути невпевненою в тому, які регістри увімкнути. Проте загалом вона вже звикла до інструменту.

"Схоже, що у мене виникають певні труднощі з емоційним вираженням. Коли я зосереджуюсь лише на технічних аспектах, таких як арпеджіо, це не можна назвати музикою. Але якщо думати тільки про саму музику, ігноруючи ноти, це також неефективно. Тому важливо знайти баланс і розвивати обидва напрямки," - зазначила музикантка.

За словами Вікторії Бейріт, перед заліками або концертами вона завжди відчуває певне хвилювання: її долоні пітніють, і іноді їй важко контролювати свої емоції. Щоб заспокоїтися, вона практикує дихальні вправи: глибокі вдихи та видихи допомагають їй знизити пульс. "Єдиний ефективний варіант — це ретельно підготуватися. Якщо я виступаю не так, як хотілося б, аналізую, що могла не вивчити, можливо, ще не готова виходити на сцену," — зазначила вона.

Студентка також підкреслила, що не слід перевантажувати м'язи, сухожилля та зв'язки рук.

"Дехто стикається з проблемами в руках, а хтось ні. Іноді виникають болі, але найважливіше - вчасно зупинитися і зрозуміти причину. Зазвичай це трапляється через неправильну техніку гри або надмірне навантаження, наприклад, при виконанні октав," - зазначила Вікторія Бейріт.

Навчання вимагає значної кількості часу, зауважила студентка, тому вона наразі не відволікається на інші заняття. Раніше їй подобалося грати у волейбол, але тепер вона намагається уникати цієї гри, щоб не травмувати руки.

Вікторія працює на неповну ставку в музичній школі №2, виконуючи обов'язки концертмейстера у класі флейти. Вона акомпанує учням на фортепіано під час їхніх виступів.

"На жаль, ми не зможемо повернутися до Запоріжжя. У цьому місті вже є мої родичі. Планую вступати, тому це буде інше місто для мене. Щодо повернення в Луцьк - не маю певності. Можливо, продовжу грати на органі, адже моя пристрасть до Баха та органної музики переплітаються," - зазначила Вікторія Бейріт.

В даний момент молода жінка активно готується до іспитів для вступу.

Приєднуйтесь до нашого Telegram-каналу, щоб бути в курсі найсвіжіших новин Волині, України та світу!