Карпатський міжнародний кінофестиваль (CMIFF) презентував стрічку "Наші вовки".

В Ужгородському прес-клубі відбулася пресконференція, присвячена показу документального фільму "Наші вовки" (Lupi Nostri), створеного швейцарським режисером Самером Анджелоне. Цей показ був частиною Карпатського міжнародного кінофестивалю (CMIFF). Фільм порушує важливі питання взаємодії людини з дикою природою, зокрема, стосунки з вовками, охорону їхнього виду та виклики, пов'язані з управлінням популяціями великих хижаків. Учасники обговорення поділилися досвідом України та Швейцарії, а також обговорили актуальні проблеми, які торкаються Карпатського регіону.

Цього року Карпатський гірський міжнародний кінофестиваль в Ужгороді відбувається вже всьоме. Голова правління "Закарпатської фільмкомісії" В'ячеслав Єгоров наголосив, що важливою особливістю фестивалю є увага до документального кіно: "Карпатський гірський міжнародний кінофестиваль - це справді важлива подія, і для України, і для Закарпаття, і для Ужгорода. Це фестиваль, у межах якого показують не лише ігрове кіно та анімацію, а й приділяють багато уваги документалістиці". За його словами, другий рік поспіль фестиваль підтримує Посольство Швейцарії в Україні. Цього року особливу увагу приділили фільму "Наші вовки" Самера Анджелоне, який порушує питання екології та життя вовків.

Самер Анджелоне, швейцарський режисер, біолог і засновник Швейцарської академії наукового кіно, звернувся до учасників фестивалю з привітальним словом. "Для мене велика честь презентувати свій фільм Lupi Nostri саме тут, в Ужгороді. Незважаючи на те, що ця стрічка побувала в багатьох країнах, її показ у Карпатах має для мене особливе, глибоке значення. Кіно — це не лише форма розваги, а й міст між культурами", — підкреслив він. Режисер також акцентував увагу на важливості культурної солідарності з Україною в умовах війни та висловив надію, що українські кінематографісти зможуть представляти у Швейцарії не тільки фільми про війну, а й розповіді про соціальне життя та дику природу. Він подякував Посольству Швейцарії в Україні за підтримку та окремо відзначив Наталію Борис, яка сприяла привезенню фільму в Україну.

Неля Коваль, наукова співробітниця Ужанського національного природного парку, охарактеризувала тему фільму як надзвичайно чутливу. Вона займається дослідженням вовків, використовуючи фотопастки, і підкреслила значення не лише вивчення їхньої біології та поведінки, а й аналізу ставлення людей до цих тварин. "На жаль, у нашій культурі вовка все ще часто вважають ворогом. Тому, окрім дослідження їхньої біології, поведінки та чисельності, нам важливо також вивчати, як люди ставляться до цих істот", - додала Неля Коваль.

Вона підкреслила важливість проведення інформаційних кампаній, які б пояснювали значення вовка в екосистемі та демонстрували цю тварину з нової перспективи. Однак вона також зауважила, що у регіоні виникають конфлікти між людьми та вовками, хоча ситуація не є настільки серйозною, як це зображено у кіно. З її власних спостережень видно, що популяція вовків на території, яку вона аналізує, навпаки, зростає, а не зменшується.

Василь Сарана, науковий співробітник Карпатського біосферного заповідника наголосив на необхідності проводити більше заходів, які допомагають змінювати ставлення людей до вовків і природи загалом. "Щоб змінювати ставлення місцевих жителів до вовків і до природи загалом, потрібні саме такі заходи - фестивалі природного кіно. В Україні є кілька людей, які цим займаються, і ми можемо створювати та показувати власне національне кіно", - сказав Василь Сарана.

Дослідник звернув увагу на різні підходи до оцінки чисельності вовків у Карпатському регіоні. Він зазначив, що протягом останніх трьох років спостерігається спад популяції цих тварин. Важливим є отримання точних даних щодо чисельності вовків, випадків їх відстрілу та інцидентів з домашніми тваринами. Василь Сарана також поділився планами використання GPS-нашийників для вивчення переміщення, поведінки та способу життя вовків. Попри те, що цього року не вдалося встановити нашийники через кліматичні та технічні труднощі, дослідники сподіваються реалізувати цю ідею в найближчому майбутньому. На основі отриманих даних також планується створення документального фільму про вовків.

Ольга Донець, директорка громадської організації "Grassroot initiative", кандидатка юридичних наук і доцентка кафедри екологічного права Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, підкреслила інший аспект стрічки. "Цей фільм є надзвичайно цікавим, але водночас викликає неоднозначні враження. Якщо хтось сподівається побачити лише красиві кадри з життя вовків у дикій природі, то це не зовсім так. Насправді, фільм в першу чергу досліджує взаємини людини з природою, зокрема, з вовками", - відзначила Ольга Донець.

За її словами, важливо говорити про взаємодію екологічних та економічних інтересів, а також використовувати культуру як інструмент для обговорення складних суспільних питань."Окремий напрям нашої роботи - це освіта через культуру. Ми намагаємося порушувати складні та болючі питання, зокрема питання співвідношення екологічних та економічних пріоритетів. І саме в цьому фільмі ця проблема дуже добре простежується", - сказала вона.

Учасники дискусії дійшли спільної думки, що стрічка "Наші вовки" перевершує традиційні наративи про дику природу. Вона спонукає до важливих роздумів про відносини між людиною і природними екосистемами, ставлення до вовків, а також підкреслює необхідність ухвалення рішень на основі наукових досліджень та фактичної інформації.