Каштани, що увійшли до складу герба Києва: стисла розповідь про символіку столиці (фото)

Каштан "прибув" до Києва з Греції.

Київ важко уявити без каштанів, які давно вважаються символом столиці. Вони невід'ємно вплетені в життя міста. За їхньою історією приховані легенди, архівні записи та навіть імператорські розпорядження.

Плід і листя каштана часто зустрічаються в літературних творах, піснях, а також зображені на гербі Києва. Цю інформацію опублікував "Телеграф", посилаючись на "Суспільне Культура".

Таємниці київських каштанів: історія, література і пісні

Гіркокаштан був завезений із Греції, а перші записи про нього в Києві датуються кінцем XVIII – початком XIX століття. У XX столітті ці дерева стали помітними серед інших, а їхнє цвітіння перетворилося на характерну ознаку столиці.

Перша документальна висадка каштанів у Києві припадає на 1798-1799 роки на Подолі. Садили їх лише через красивий цвіт, зауважував дослідник Максим Берлинський. Є легенди, що дерева могли з'явитися ще у XVII столітті біля Свято-Троїцького монастиря, проте підтверджень цьому немає.

Найбільш відома версія про виникнення каштанів пов'язана з візитом імператора Миколи I. За легендою, у 1842 році київський губернатор висадив ці дерева на Бібіковському бульварі, але цар дав розпорядження їх знищити. Місцеві жителі вирішили забрати саджанці і посадили їх у різних місцях міста. Проте, на жаль, ця історія не має документальних підтверджень.

У 1876 році садівник Недзельський висадив кінські каштани для Маріїнського парку. Після Другої світової війни каштани посадили й на Хрещатику під час відновлення центру міста.

Де в мистецтві можна зустріти каштани

Каштани стали важливою темою в літературі. У своєму романі "Місто", виданому в 1927 році, Валер'ян Підмогильний малює картини київських вулиць, прикрашених цими деревами. Також поет Дмитро Павличко написав вірш під назвою "Коли каштани в Києві цвітуть", присвячений цим прекрасним рослинам.

До 1969 року у Києві не було офіційного герба. Гілку квітучого каштана зобразили художник Флоріан Юр'єв та скульптор Борис Довгань. На гербі поєднали традиційні елементи з сучасною графікою.

Каштани стали не лише символом, а й надихнули на створення пісень. Однією з перших стала композиція "Київський вальс", написана Андрієм Малишком та музикою Платона Майбороди. Згодом популярність здобули "Каштани Києва", виконані тріо бандуристок, а також "Білі каштани" від Козака Фокіна та пісня "Каштани" Володимира Івасюка. У 1994 році Павло Зібров представив кліп на трек "Хрещатик", в якому проїжджає містом на ретро-кабрiolet.

Каштани Києва також стали частиною кінематографа. У стрічці "Киянка", знятій у 1958 році, звучить мелодія "Київський вальс", а в фільмі "Навесні", створеному у 1929 році, Михайло Кауфман зобразив Поділ з каштанами на фоні міжвоєнного міського краєвиду.

Нагадаємо, раніше "Телеграф" писав про найвищу скульптуру Європи, яка є символом Києва -- "Батьківщину-Мати".