Лабораторія фальшивих доларів і дитячий будинок Шептицького: історія вілли "Quo vadis" у Брюховичах.

Вілла буде інтегрована в систему реабілітаційного центру.

Вілла "Quo vadis", розташована на вулиці Івасюка, 74 в колишньому курорті Брюховичі, undergoes renovation to transform it into one із закладів реабілітаційного центру Unbroken. На сторінці "Прогулянки Львовом" були опубліковані фотографії автентичних елементів, а архітектурне бюро abmk поділилося візуалізацією та історією цієї вілли. Понад сто років тому будівля стала епіцентром гучного скандалу, пов’язаного із підробкою грошей.

Цей милий будинок було зведено на перетині ХІХ та ХХ століть, коли Брюховичі почали сприйматися не лише як околиця Львова, а й як популярний курорт. Щільні ліси, спокій, чисте повітря та приватні вілли створювали ідеальні умови для спокійного життя далеко від міського шуму. Архітектурний ландшафт тут переважно представлений модернізмом і садибним стилем. Кожна вілла отримала своє унікальне ім'я.

"Quo vadis" ("Куди йдеш?" з латини) - це назва роману Генрика Сенкевича, який саме вийшов у той час. У міжвоєнний період будинок став власністю інженера Болеслава Пайкарта, майора запасу і директора багатьох акціонерних товариств, зокрема майстерні штучного каменю і черепиці в Дрогобичі.

Зображення вілли "Quo vadis", авторства Юлії Корицької-Голуб, представлено на фейсбук-сторінці краєзнавчого проекту "Прогулянки Львовом".

Сто років тому Пайкарт потрапив в епіцентр скандалу, який привернув увагу преси до його вілли. Як писали газети, у листопаді 1925 року його заарештували за звинуваченням у підробці 100-доларових банкнот та введенні їх в обіг. Під час обшуку у його віллі поліцейські нібито виявили "лабораторію у трьох спеціально обладнаних кімнатах" та вилучили три речові докази (по 100 доларів кожен), а також обладнання - кислоти, преси, мідні пластини. За однією з версій слідства, інженер Пайкарт причетний до міжнародного угруповання фальшивомонетників.

Обвинувачений зазначив, що натрапив на підроблені документи та обладнання у багажі незнайомої особи в залізничному вагоні, і, зацікавившись, вирішив забрати їх додому. Пайкарт не визнав свою провину, стверджуючи, що використовував усе обладнання виключно для наукових досліджень та експериментів. Щодо банкнот, які опинилися в його руках, він заявив, що отримав їх від невідомого чиновника. У підсумку, Пайкарта виправдали, але в 1929 році він продав свою віллу митрополиту Андрею Шептицькому.

"Цей момент став переломним. Вілла перестала бути особистим простором і набула суспільного сенсу. За ініціативи Шептицького тут створили сиротинець, яким опікувалися сестри Студитки. Будівля стала частиною масштабної благодійної системи допомоги дітям-сиротам у Галичині - простором турботи, захисту й виховання", - розповідають в abmk.

Історичне фото вілли 1912-1918 рр (фото з Polona)

У сучасний період ця будівля була власністю міської кардіологічної лікарні. Наразі віллу, збудовану в 1907 році, реконструюють за фінансової підтримки литовського уряду, плануючи перетворити її на центр ментальної реабілітації та арттерапії в рамках програми Unbroken. Під час реставрації будуть збережені оригінальні елементи та відновлені історичні деталі.

Реставрація історичної вілли "Quo vadis" включає в себе також розробку рекреаційного ландшафту, який передбачає павільйон, водні елементи та зони для спокою. У цій місцевості будуть створені приміщення для індивідуальних та групових занять, бібліотека для відвідувачів, а також комфортна зона для відпочинку.

Візуалізація відновлення вілли "Quo vadis" (abmk)

"Вілла інтегруватиме адміністративні, відпочинкові та терапевтичні аспекти за рахунок взаємодії з мистецтвом, живого спілкування та культурних практик споживання їжі. Це рішення потребує оптимізації всієї інфраструктури комплексу", - зазначили в abmk.