Легендарний сальсеро Віллі Колон відійшов у вічність на 75-му році життя | УНН

Віллі Колон, відомий тромбоніст і продюсер, помер у віці 75 років після госпіталізації через респіраторні ускладнення. Він був архітектором нью-йоркського звучання сальси та залишив значний слід у латиноамериканській музиці.

Світ латиноамериканської музики зазнав великої втрати — у суботу, 21 лютого, відійшов у вічність видатний тромбоніст і продюсер Віллі Колон. Цю легендарну постать називали творцем нью-йоркського звучання сальси. Він залишив цей світ спокійно, оточений родиною, після госпіталізації через проблеми з диханням. Таку інформацію передає Reuters, згідно з повідомленням УНН.

Вільям Ентоні Колон Роман з'явився на світ у Бронксі в 1950 році. Усього в 15-річному віці він вже керував власним музичним колективом. Його співпраця з вокалістом Ектором Лаво протягом 1960-х і 1970-х років стала знаковою для розвитку жанру. Альбом "Siembra", записаний у 1978 році разом із Рубеном Блейдсом, досі вважається одним із найбільш успішних і соціально значущих творів у латиноамериканській музиці.

Що відбулося із актором Пітером Гріном, зіркою фільму "Маска", перед його відходом з життя – розкрито обставини трагедії 19.02.26, 14:39 * 7761 перегляд

За свою тривалу кар'єру Колон записав понад 30 альбомів, отримав вісім номінацій на "Греммі" та став символом культурної ідентичності пуерториканської громади Нью-Йорка.

Ми зазнали втрати архітектора нью-йоркського звучання. Віллі не лише трансформував сальсу — він вдихнув у неї нове життя, надав їй політичного підтексту, вплів у міські нарративи та представив на сценах, де вона раніше не мала місця.

Окрім музичної діяльності, Віллі Колон був відомим активістом, актором та навіть офіцером поліції - у 2014 році він закінчив академію та служив заступником шерифа.

Його вплив залишався помітним навіть у фінальні роки його життя: музикант активно виступав до 2025 року, а його ім'я продовжувало з'являтися у нових хітах сучасних артистів, зокрема Bad Bunny. Сім'я музиканта підкреслила, що, незважаючи на тугу за його відсутністю, вони відчувають радість від вічного спадку його творчості, яка буде жити назавжди.